Ухвала суду № 100335932, 13.10.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1085/21

Провадження № 2-з/307/30/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді – Бряник М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Мельник Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів заяву представника позивача адвоката Лозан Богдана Васильовича, який діє в інтересах позивача – ОСОБА_1 , про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної реєстрації Тячівської міської ради, Тячівське районне управління юстиції та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 , звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної реєстрації Тячівської міської ради, Тячівське районне управління юстиції та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності.

13.10.2021 року адвокат Лозан Б.В. який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, згідно з якою просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в будинку АДРЕСА_1 та накласти арешт на цей будинок.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що в провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної реєстрації Тячівської міської ради, Тячівське районне управління юстиції та ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення державної реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції від 22.03.2013 року про видачу свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , а також реєстрацію права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 в 1/1 цілому.

Вказує, що 29.09.2021 року представником позивача ОСОБА_4 було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в будинку АДРЕСА_1 та накласти арешт на цей будинок. Ухвалою суду від 01.10.2021 року заяву було повернуто в зв`язку з тим, що така не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Просить врахувати те, що він отримує пенсію по інвалідності, являється інвалідом другої групи та у відповідності до положень п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та може оплатити суму грошових коштів в розмірі 3000 гривень на депозитний рахунок суду.

Представник позивача вказує, що вищевказане свідоцтво на право власності не скасоване, та йому відомо, що відповідач, в самочинно побудованому ним власному будинку АДРЕСА_1 на даний час проводить будівельні роботи, уникає контактів з позивачем, не бажає врегулювати спір мирним шляхом в зв`язку з цим існує ризик відчуження ним спірного майна на підставі чинного досі свідоцтва про право власності, і це дає підстави ставити під сумнів збереження його власного житлового будинку за час розгляду справи у суді та в разі позитивного вирішення спору може суттєво утруднити виконання рішення суду або ж зробить його виконання взагалі неможливим.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (частина друга цієї статті).

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Матеріалами справи встановлено, що в даній цивільній справі позивачем оспорюється рішення державної реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції від 22.03.2013 року про видачу свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1 та свідоцтво, а також реєстрація права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 в 1/1 цілому.

Обгрунтовуючи поданий позов позивач посилається на те, що спірний будинок побудовний самочинно саме ним, а не іншими особами. Таким чином судом встановлено, що до предмету доказування входять також обставини щодо зведення спірного будинку саме позивачем, а не іншими особами, зокрема відповідачем. Відтак зміна конструкції, об`єму виконаних будівельних робіт відповідачем, про які зазначає у заяві представник позивача, може утруднити та зробити неможливим встановлення під час розгляду справи як обставин, щодо забудовника спірного майна.

Окрім цього суд бере до уваги ту обставину, що за наявності свідоцтва про державну реєстрацію права влансості спірного нерухомого майна за ОСОБА_2 , таке майно безперешкодно може бути відчужено відповідачем на користь третіх осіб, що також зробить неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи наведене, з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, суд вбачає доцільним вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірний житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_2 проведення будь-яких будівельних робіт.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

За змістом частин першої - другої, пункту 1 частини четвертої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів.

На підставі ст. 154 ЦПК України, з метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, суд вважає за необхідне, в порядку зустрічного забезпечення позову зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Тячівського районного суду Закарпатської області 3000 (три тисяч) гривень, що є співмірним із заходами забезпечення позову, застосованим судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Лозан Богдана Васильовича, який діє в інтересах позивача – ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної реєстрації Тячівської міської ради, Тячівське районне управління юстиції та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності –задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок в АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу ОСОБА_2 проводити в ньому будь-які будівельні роботи.

В порядку зустрічного забезпечення, зобов`язати позивача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) протягом десяти днів з дня підписання цієї ухвали внести на депозитний рахунок Тячівського районного суду Закарпатської області 3000 (три тисячі) гривень та подати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Депозитний рахунок Тячівського районного суду Закарпатської області за такими реквізитами: отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, код отримувача (ЄДРПОУ) – 26213408, банк отримувача – Державна казначейська служба України, м. Київ МФО – 820172, № рахунку UA198201720355209001000018501.

У разі не надання доказів зустрічного забезпечення у визначений судом строк до 23 жовтня 2021 року, скасувати ухвалу про забезпечення позову від 13 жовтня 2021 року та скасувати арешт на житловий будинок в АДРЕСА_1 та заборону відповідачу ОСОБА_2 провадити в ньому будь-які будівельні роботи.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13«Перехідні положення`ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Головуючий М. М. Бряник