Ухвала суду № 100335808, 13.10.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1759/21

Номер провадження 1-кс/305/350/21

УХВАЛА

13.10.2021. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., при секретарі Найман Т.В.

з участю: прокурора Ластовичака В.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Репарюк О.В.

слідчого Бочкора В.В.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Бочкора В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого за ч.2 ст.286 КК України (судимий Рахівським районним судом Закарпатської області 04.06.2015), -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Бочкор В.В., за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Ластовичаком В.Ю., звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 11 жовтня 2021 року близько 18 години 16 хвилини, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи завантаженим дровами вантажним автомобілем марки «Урал 375» державний номерний знак НОМЕР_1 в урочищі Перенизь на відстані близько 5 км від с.Кваси Рахівського району Закарпатської області, грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 б, 2.9 а, 12.2, 12.3, 21.9, 21.11. а Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 (б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.9 (а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п. 12.2. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

- п. 21.9. Перед поїздкою водій вантажного автомобіля повинен проінструктувати пасажирів про їх обов`язки та правила посадки, висадки, розміщення і поведінки в кузові. Починати рух можна, лише переконавшись, що створено умови для безпечного перевезення пасажирів.

- п. 21.11. Забороняється перевозити:

а) пасажирів поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими Правилами випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів), у кузові автомобіля-самоскида, трактора, інших самохідних машин, на вантажному причепі, напівпричепі, в причепі-дачі, в кузові вантажного мотоцикла;

Тобто, під час руху, водій ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом допустив рух, не переконавшись у безпеці пасажира ОСОБА_2 , якого незаконно перевозив на передній правій підніжці автомобіля, після чого, маючи можливість оцінити дорожні умови і дорожню обстановку, у момент виникнення йому небезпеки, не вжив заходів для своєчасної зупинки транспортного засобув той час коли ОСОБА_2 упав на землю, внаслідок чого здійснив наїзд на голову останнього середнім правим колесом, спричинивши тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого на місці події.

З огляду на викладене, настання смерті потерпілого ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями водія ОСОБА_1 та з порушенням останнім вимог Правил дорожнього руху України.

Відомості, щодо вказаного кримінального правопорушення 12.10.2021 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12021071140000303 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.286-1 КК України.

12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з повною середньою освітою, одруженому, тимчасово не працюючому, раніше судимому, повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Підозра ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події ДТП та автомобіля від 11.10.2021, протоколом огляду трупа від.12.10.2021, показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 12.10.2021, повідомленням про підозру, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років та яке згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_1 , а саме, що він зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до категорії тяжких, йому може бути призначено покарання позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Крім цього, ОСОБА_1 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Дані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_1 будучи раніше засудженим Рахівським районним судом за ч.2 ст. 286 КК України до позбавлення волі повторно вчинив злочин, внаслідок якого наступила смерть потерпілого.

Крім того, з метою подальшої фіксації обставин вчинених ОСОБА_1 кримінального правопорушення у кримінальному провадженні є потреба для проведення додаткових слідчих дій та судових експертиз.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на свідків, шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою ненадання чи надання неправдивих показань, а також знищити або сховати речі, що можуть бути речовими доказами.

На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків з вищенаведених підстав.

З огляду на викладене слідчий у клопотанні просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб без визначення розміру застави.

Слідчий Бочкор В.В. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

Прокурор Ластовичак В.Ю. у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив таке задовольнити. Вказав, що, в даному випадку, обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме те, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинення ним кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування, впливати на свідків, що перешкоджатиме встановленню об`єктивних даних в кримінальному провадженні. Окрім цього, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі. На даний час має не зняту та не погашену судимість за цей злочин.

Отже, на його думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, так як таке необґрунтоване. Жодного наміру ухилятися від слідства чи суду він не має.

Адвокат Репарюк О.В. у судовому засіданні зазначила, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки подане клопотання є необґрунтованим. Слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків на які вони посилаються у клопотанні. З огляду на викладене просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства. Окрім цього, зазначила, що у протоколі про затримання містяться виправлення щодо кваліфікації кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 .

Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

У відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав, вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує також практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) зазначив, що особа може бути затримана відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Таким чином, вивчивши подане клопотання та додані до нього докази, а також враховуючи тривалість проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважаю, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.

Так, матеріалами клопотання, зокрема копіями: протоколами огляду місця ДТП та автомобіля від 11.10.2021, протоколом огляду трупа від 12.10.2021, показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 12.10.2021, доводиться обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання про те, що мали місце обставини, зазначені у клопотанні, та до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. При цьому, висновок про обґрунтованість підозри не констатує наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Як на докази про наявність ризиків передбачених ст.177 цього кодексу, слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до категорії тяжких, йому може бути призначено покарання позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Крім цього, ОСОБА_1 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Оцінюючи обґрунтованість зазначених ризиків, слідчий суддя виходить також з наступного.

Так, у справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).

ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

З урахуванням встановленої наявності обґрунтованої підозри, вагомих доказів у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкості покарання за правопорушення, передбачене ч.3 ст.286-1 КК України, конкретних обставин вчиненого правопорушення, його підвищеної суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за яке має не зняту та непогашену судимість, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на спеціальних обліках, під час дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується відповідним лікарським висновком, є постійним мешканцем с.Кваси Рахівського району Закарпатської області та з огляду на матеріали клопотання, слідчий суддя погоджується з слідчим та прокурором, що існують обґрунтовані ризики коли підозрюваний ОСОБА_1 намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування, вчиняти спроби щодо знищення, схову або спотворення будь-яких обставин, які можуть мати істотне значення для встановлення істини у справі, тощо.

Проте, слідчий суддя не погоджується з слідчим та прокурором про те, що у підозрюваного ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки.

Так, як вбачається з копії довідки про склад сім`ї від 12.10.2021 №571, виданої старостою села ОСОБА_4 , до складу сім`ї ОСОБА_1 входять ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дочка); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син); ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (внучка).

Окрім цього, згідно характеристики, виданої на ОСОБА_1 він проживає разом з дружиною та сином. Працював водієм на заводі «Катод» та займався підприємницькою діяльністю. ОСОБА_1 у селі характеризується з позитивної сторони, працьовитий, товариський і ввічливий. У нього міцна сім`я. Користується авторитетом серед колег-водіїв, підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і у спілкуванні з сусідами.

Наведеними довідкою про склад сім`ї та характеристикою спростовується твердження органу досудового розслідування про те, що у ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки.

Разом з тим, зважаючи на обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , наявність у нього міцних соціальних зв`язків, саме по собі, без надання інших доказів, не спростовує твердження слідчого та прокурора щодо можливості ухилення ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.208 КПК України, від 12.10.2021 ОСОБА_1 , затриманий 12.10.2021 о 02:15 год., за підставою, передбаченою ч.2 ст.208 КПК України.

Відтак, строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід обчислювати з 23 години 50 хвилин 05 квітня 2021 року.

Вирішуючи клопотання слідчого у частині не визначення розміру застави, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормами ч.4 ст.183 КПК України регламентовано, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 , зважаючи на тривалість досудового розслідування, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, внаслідок чого настала смерть потерпілого ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання щодо можливості визначення розміру застави ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наступне.

Нормами частини 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Частиною 5 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 липня 2021 року встановлено на рівні 2379 гривень.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , його сімейний та майновий стан, зокрема те, що він має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання, підозрюється у вчиненні необережного тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілого, має не зняту та не погашену судимість.

Таким чином, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків та не становитиме для нього надмірного тягару.

З огляду на викладене клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення.

Відтак, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень та враховуючи існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; а також враховуючи недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків; зважаючи на особу підозрюваного та керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Бочкора В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати 60 днів і закінчується 10 грудня 2021 року, о 02 годині 15 хвилин.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі тридцяти мінімумів для працездатних осіб, що складає 71370 (сімдесят одна тисяча триста сімдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , з під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти і на нього покладаються наступні обов`язки:

1) прибувати по кожному виклику до слідчого, прокурора, суду у визначений час;

2) не відлучатися за межі Рахівського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати у разі наявності закордонний паспорт.

Вказані обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.

У разі невиконання підозрюваним зазначених обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк