Рішення № 100334752, 07.10.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3505/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Чернецької А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (м. Костянтинівка) про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

30 липня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (м. Костянтинівка) про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4526359 від 23 липня 2021 року. В обґрунтування позову зазначив, що 23 липня 2021 року інспектором СРПП ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Рижуком Микитою Васильовичем було винесено зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою мене визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України та накладено штраф у сумі 510 гривень. У винесеній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 23 липня 2021 року інспектор вказав, що він порушив п. 11.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) - Порушення заборони виїзду на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу. Зазначені дії патрульної поліції вважає протиправними, а постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, дійсно 23 липня 2021 року, приблизно о 09 години 30 хвилин він рухався по трасі Бахмут-Покровськ на справному автомобілі «Renault Kangoo» номерний знак НОМЕР_1 . Після завершення переїзду моста через залізничні колії, в районі з`їзду в сторону с.Іванопілля, на панелі приладів автомобіля він побачив аварійний сигнал - порушення герметичності системи гальмового приводу та недостатнього рівня масла у двигуні. Переконавшись в тому, що він не створює на дорозі аварійної ситуацію, він прийняв вліво та зупинився на ділянці дороги, яка представляла собою ґрунтову поверхню, увімкнув аварійну сигналізацію та прийняв дії для усунення несправності. Після усунення несправності, увімкнув правий сигнал повороту, переконався, що може безпечно рухатись далі, здійснив з`їзд з ґрунтової поверхні та почав рух у напрямку м. Покровська. В дзеркало заднього виду він побачив патрульну машину, яка рухалась з ввімкненими проблисковими маячком та почав збавляти швидкість. Патрульний автомобіль мене обігнав та працівники поліції зупинили автомобіль, який їхав попереду. Його транспортний засіб зупинили лише на відстані 500 метрів від місця так званого «вчинення адміністративного правопорушення». До нього підійшли працівники поліції та запропонували надати реєстраційні документ автомобіль та водійське посвідчення. Після цього мені повідомили, що він порушив п.11.9 правил дорожнього руху, з чим він категорично не погодився та повідомив про це працівникам поліції. Йому не роз`яснювали право скористатись послугами адвоката та не повідомили про ведення відео фіксації вказаної дії. Лише після того, як почали складати відносно нього постанову про адміністративне правопорушення, його повідомили, що мається відеозапис, з яким зараз ознайомлять. Йому показали відео на невідомому пристрої, який був схожий на мобільний телефон, а не на технічному засобі, що має функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису відповідно до «Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026. Відеозапис він переглянув, але у зв`язку з тим, що була ясна сонячна погода видно було погано. На його прохання показати відеозапис повторно - працівниками поліції було відмовлено та запропоновано ознайомлюватися з відеозаписом безпосередньо у суді. Також зазначив, що жодних забороняючих знаків, роздільної смуги, елементів, які б відділяли ґрунтову ділянку дороги від асфальтованої, а тим більш трамвайної колії – не було.

У зв`язку із наведеним, позивач просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4526359 від 23 липня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП; стягнути на його користь судовий збір в розмірі 454 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, додатково зазначивши, що наданий відповідачем оптичний диск не може бути доказом по справі, оскільки йому не надавався для ознайомлення, відповідної відмітки постанова, що оскаржується, не містить.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Донецькій області, відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (м. Костянтинівка) у судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі, пославшись на те, що позивачу під час розгляду справи були надані усі докази скоєння ним правопорушення та рішення прийнято у відповідності до вимог закону. Відповідач отримав копію постанови та жодних письмових зауважень чи клопотань до постанови не надав (а.с.27-28).

Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 23 липня 2021 року інспектором СРПП ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Рижуком М.В. відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО №4526359, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України та накладено штраф у сумі 510 гривень. Згідно вказаної постанови позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Kangoo» номерний знак НОМЕР_1 , о 09.47 год. у м. Костянтинівка, вул. Мирошниченко, 49, здійснив рух по розподільній смузі чим порушив п.11.9 ПДР. За вказане порушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн (а.с.5).

У судовому засіданні були переглянуті також надані відповідачем відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, які містяться у трьох файлах на оптичному диску, а також додатково відеозапис із камери патрульного автомобіля на другому оптичному диску (а.с.18,24).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ч. 40 ЗУ «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ч. 1 ст. 7 КУпАП.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно із вимогами п. 11.9 Правил дорожнього руху (далі ПДР), забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

За вимогами ч. 2 ст. 122 КУпАП, Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зауважує, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Втім, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, ані надані відповідачем відзив на позовну заяву, ані представлені відеозаписи, жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо правомірності ухвалення спірної постанови про накладення на нього адміністративного стягнення не містять.

Так, наданий додатково відеозапис (а.с.24) у якості доказу фіксування моменту скоєння позивачем інкримінованого правопорушення, по-перше: не надає можливості ідентифікувати автомобіль – відсутнє чітке зображення номерних знаків; по-друге: не спростовує тверджень позивача щодо аварійної зупинки; по-третє: фіксує відсутність трамвайної колії взагалі та будь-яких заборонних знаків та розмітки.

Щодо попередньо наданих відеозаписів процедури розгляду справи на трьох відео-файлах (а.с.18), то суд зазначає, що під час розгляду цієї справи процедура не була дотримана повністю. Так, спочатку позивачу демонструється відео на мобільному телефоні, потім повідомляється про те, яке правопорушення він скоїв та розмір штрафу, а вже потім роз`яснюються його права у довільній формі (а не у відповідності до ст. 268 КУпАП), перед усім - право на оскарження постанови у суді. Тобто надані відеозаписи підтверджують, що рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було фактично прийнято ще до початку розгляду самої справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, вищевказані відеозаписи містять дату їх створення – «2008/01/19 21:22», що не відповідає фактичним обставинам. Тобто наведені відеозаписи не можуть бути прийнятий судом як допустимий та достовірний доказ, та такий, що відповідає вимогам ст.75-76 КАС України.

Спірна постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого був здійснений відеозапис (п. 7 Постанови: «до постанови додаються …») інспектором зазначено лише «відео за вимогою») що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення адміністративного правопорушення).

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Так правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року справа №524/9716/16-а; адміністративне провадження №К/9901/33555/18.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), адміністративне провадження №К/9901/29775/18.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки за змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України в сукупності із нормами КУпАП, саме порушення процесуальних норм суб`єктом владних повноважень при розгляді справ щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тягне за собою скасування такого рішення і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , відповідно до ст.139 КАС України понесені ним витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 454 грн. (а.с.1) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 50, 77, 104-106, 159-163, 167, 243, 250 КАС України, ст. ст. 38, 122, 247, 258, 279, 280, 281, 283 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (м. Костянтинівка), - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4526359 від 23 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, справу провадженням закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, пр-т Нахімова, буд.86, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ 40109058).

Суддя