Рішення № 100332240, 24.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2021 Справа №607/8090/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря Комінярської О.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ДП Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (надалі - Фонд) звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Державна установа «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» в період з 18 липня 2008 року по 19 вересня 2008 року уклала з ОСОБА_3 , чотири кредитні угоди про надання цільового кредиту на будівництво індивідуального житлового будинку. Загальна сума коштів, які були перераховані позивачем на рахунок ОСОБА_3 відповідно до укладених кредитних угод, становить 50 000 гривень. Зокрема: 18 липня 2008 року між фондом та ОСОБА_3 укладено кредитну угоду № 1284, терміном на десять років, згідно якої ОСОБА_3 було надано кошти цільового кредиту на будівництво індивідуального житлового будинку в селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області в сумі 10 000 гривень, зі сплатою 3% річних. Строк дії кредитної угоди - до 18 липня 2018 року; 21 серпня 2008 року між фондом та ОСОБА_3 укладено кредитну угоду № 1348, терміном на десять років, згідно якої ОСОБА_3 було надано кошти цільового кредиту на будівництво індивідуального житлового будинку в селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області в сумі 10 000 гривень, зі сплатою 3% річних. Строк дії кредитної угоди - до 21 серпня 2018 року; 02 вересня 2008 року між фондом та ОСОБА_3 укладено кредитну угоду № 1383, терміном на дванадцять років, згідно якої ОСОБА_3 було надано кошти цільового кредиту на будівництво індивідуального житлового будинку в селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області в сумі 20 000 гривень, зі сплатою 3% річних. Строк дії кредитної угоди - до 02 вересня 2020 року; 19 вересня 2008 року між фондом та ОСОБА_3 укладено кредитну угоду № 1429, терміном на десять років, згідно якої ОСОБА_3 було надано кошти цільового кредиту на будівництво індивідуального житлового будинку в селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області в сумі 10 000 гривень, зі сплатою 3% річних. Строк дії кредитної угоди - до 19 вересня 2018 року. ОСОБА_3 зобов`язався своєчасно сплачувати внески за кредитом та відсотки за користування кредитом, а саме погашення кредиту проводити щоквартально рівними частинами згідно з графіками, які є додатками № 2 до укладених кредитних угод та вносити одночасно з погашенням основного боргу відсотки за користування кредитом з розрахунку 3 (три) відсотки за щорічне користування кредитними коштами. Порушення ОСОБА_3 умов кредитних угод та взятих на себе зобов`язань, призвело до виникнення у нього заборгованості з повернення кредиту та відсотків за користування ним за чотирма кредитними угодами №№ 1284, 1348, 1383, 1429. Так, заборгованість ОСОБА_3 перед фондом становить: станом на кінець строку повернення кредиту (до 18 липня 2018 року), за угодою № 1284 виникла заборгованість у розмірі 16 005,03 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 9 672,22 грн.; заборгованість за відсотками – 2 822,22 грн.; інфляційні збитки – 2 460,07 грн.; 3% річних від простроченої суми – 1 050,52 грн.; станом на кінець строку повернення кредиту (до 21 серпня 2018 року) за угодою № 1348 виникла заборгованість у розмірі 16110,38 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 9 722,22 грн., заборгованість за відсотками – 2 881,88 грн.; інфляційні збитки – 2 481,73 грн.; 3% річних від простроченої суми – 1 024,55 грн.; станом на кінець строку повернення кредиту (до 02 вересня 2020 року) за угодою № 1383 виникла заборгованість у розмірі 31 348,32 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 19 505,45 грн., заборгованість за відсотками – 6 974,54 грн.; пеня – 2 226,41 грн.; інфляційні збитки – 2 105,08 грн.; 3% річних від простроченої суми - 536,84 грн.; станом на кінець строку повернення кредиту (до 19 вересня 2018 року) за угодою № 1429 виникла заборгованість у розмірі 16 221,24 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 9 950,00 грн., заборгованість за відсотками – 2 990,90 грн.; інфляційні збитки – 2 259,32 грн.; 3% річних від простроченої суми - 1021,02 грн. Загальний борг за кредитними угодами становить 79684 гривень 97 копійок. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитними угодами 04 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було укладено договір поруки згідно умов якого ОСОБА_4 зобов`язалася солідарно відповідати перед кредитором, у частині, передбаченій цим Договором, за виконання зобов`язань за кредитними угодами, що укладені між Фондом та ОСОБА_3 у сумі 50 000 гривень, а також за відшкодування кредитору нарахованих відсотків в строк і розмірах встановлених кредитором. Позивачем неодноразово на адресу відповідачів направлялися претензії із вимогою сплатити заборгованість, проте боржники ухиляються від виконання своїх зобов`язань за кредитними угодами, що є порушенням законних прав державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі». Тому з огляду на викладене позивач просить суд позов задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» заборгованість по кредитній угоді № 1284 у розмірі 16 005,03 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 9 672,22 грн.; заборгованість за відсотками – 2 822,22 грн.; інфляційні збитки – 2 460,07 грн.; 3% річних від простроченої суми – 1 050,52 грн.; по кредитній угоді № 1348 у розмірі 16 110,38 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 9 722,22 грн., заборгованість за відсотками – 2 881,88 грн.; інфляційні збитки – 2 481,73 грн.; 3% річних від простроченої суми – 1 024,55 грн.; по кредитній угоді № 1383 у розмірі 31 348,32 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 19 505,45 грн., заборгованість за відсотками – 6 974,54 грн.; пеня – 2 226,41 грн.; інфляційні збитки – 2 105,08 грн.; 3% річних від простроченої суми - 536,84 грн.; по кредитній угоді №1429 у розмірі 16 221,24 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 9 950,00 грн., заборгованість за відсотками – 2 990,90 грн.; інфляційні збитки – 2 259,32 грн.; 3% річних від простроченої суми – 1 021,02 грн. Загальна заборгованість за кредитними угодами складає 79 684 гривень 97 копійок.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2021 року провадження у зазначеній справі було відкрите та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

12 серпня 2021 року судом отримано та зареєстровано відзив на позов, який надійшов від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Мирончик Ю.В. Згідно відзиву відповідач ОСОБА_3 не заперечує факт укладення із позивачем спірних кредитних угод, однак не погоджується із розрахунком заборгованості проведеним позивачем виходячи з наступного. Так, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитними угодами, з урахуванням штрафів, всього в сумі 10 039,52 грн. На виконання даного судового рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у Заліщицькому ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та на даний час не визнаний таким, що не підлягає виконанню. Наявність нескасованого судового свідчить проте, що позивач, як кредитор скористався своїм правом на стягнення заборгованості за кредитними угодами станом на 18 липня 2011 року, а тому повторне стягнення боргу в частині задоволених вимог, які позивачем знову включені до позовної заяви не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_3 вже поніс юридичну відповідальність за невиконання умов кредитного договору і у разі задоволення позову в цій частині відбудеться притягнення відповідача до подвійної відповідальності за порушення одного і того ж кредитного зобов`язання, що суперечило ст. 61 Конституції України. Тому з врахуванням сум стягнутих рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2011 року у справі №2-6206/11 та здійснених оплат, позивач вправі стягнути: за кредитною угодою №1284 від 18 липня 2008 року (заборгованість за період з 19 квітня 2011 року по 18 липня 2018 pоку): 8005,54 грн. тіла кредиту та 2004,83 грн. відсотків за користування кредитом; за кредитною угодою №1348 від 21 серпня 2008 року (заборгованість за період з 22 травня 2011 року по 21 серпня 2018 pоку): 8053,54 грн. тіла кредиту та 2115,18 грн. відсотків за користування кредитом; за кредитною угодою №1383 від 02 вересня 2008 року (заборгованість за період з 03 червня 2011 року по 02 вересня 2020 pоку): 16 818,15 грн. тіла кредиту та 5 414,49 грн. відсотків за користування кредитом.; за кредитною угодою №1429 від 19 вересня 2008 року (заборгованість за період з 20 червня 2011 року по 19 вересня 2018 pоку): 8005,54 грн. тіла кредиту та 2 164,87 грн. відсотків за користування кредитом. Крім того, просить врахувати, що сторони погодили погашення кредиту в наступні роки шляхом сплати грошових коштів рівними частинами щорічно згідно графіка, тобто періодичними щоквартальними платежами, а у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Таким чином позивачем пропущено строк позовної давності щодо частини квартальних платежів. Сторона відповідача також заперечує проти стягнення пені за Кредитною угодою №1383 від 02 вересня 2008 року в сумі 2 226,41 грн., оскільки право нараховувати обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку повернення коштів чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Тому враховуючи, що строк виконання основного зобов`язання за цим договором закінчився 02 вересня 2020 року, в той час як нарахування проводиться за період з 02 вересня 2020 року по 06 травня 2021 року вимоги про стягнення пені до задоволення не підлягають. Також, у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_5 так як положеннями договору поруки укладеного 04 липня 2008 року між позивачем та відповідачами не конкретизується за якими саме кредитними угодами несе відповідальність поручитель, їх кількість. В той же час у момент укладення договору поруки, 04 липня 2008 року ОСОБА_5 не могла знати про істотні умови кредитних угод, що були укладені згодом, а саме 18 липня 2008 року, 21 серпня 2008 року, 02 вересня 2008 року, 19 вересня 2008 року, оскільки їх на той час не існувало. Доказів ознайомлення ОСОБА_5 з умовами кредитних договорів позивачем не надано. Поряд з цим умови договору поруки від 04 липня 2008 року про його дію до «повного виконання сторонами своїх зобов`язань» не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, чого позивачем реалізовано не було.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Мирончик Ю.В. щодо задоволення позовних вимог заперечила частково з підстав зазначених у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступні обставини.

04 липня 2007 року між Фондом (Кредитором), відповідачем ОСОБА_3 (Позичальником), відповідачем ОСОБА_4 (Поручителем) укладено договір поруки, згідно якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором у частині, передбаченій цим договором за виконання зобов`язань за кредитними угодами, що були укладені між Кредитором і Позичальником у сумі 50 000грн., а також за нарахування відшкодування Кредитору нарахованих процентів в строк і розмірах, встановлених Кредитором.

18 липня 2008 року між Фондом та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1284, за яким останній отримав грошові кошти у кредит в сумі 10000 грн. із строком повернення до 18 липня 2018 року із сплатою відсотків у розмірі 3% річних.

21 серпня 2008 року між Фондом та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1348, за яким останній отримав грошові кошти у кредит в сумі 10000 грн. із строком повернення до 21 серпня 2018 року із сплатою відсотків у розмірі 3% річних.

02 вересня 2008 року між Фондом та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1383, за яким останній отримав грошові кошти у кредит в сумі 20000 грн. із строком повернення до 02 вересня 2020 року із сплатою відсотків у розмірі 3% річних.

19 вересня 2008 року між Фондом та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1429, за яким останній отримав грошові кошти у кредит в сумі 10000 грн. із строком повернення до 19 вересня 2018 року із сплатою відсотків у розмірі 3% річних.

Згідно п.3.2 кредитних угод, за прострочення погашення кредиту, в тому числі щоквартальних платежів, сплачує Фонду штраф з розрахунку подвійної річної облікової ставки НБУ від невнесеної або не в строк внесеної суми за кожен день прострочки після 30 листопада кожного року та дату кінцевого погашення кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитною угодою №1284 від 18 липня 2008 року заборгованість за кредитом станом на 18 липня 2018 року становить 9 672,22 грн., заборгованість за відсотками станом на 18 липня 2018 року – 2 822,22 грн.; інфляційні втрати за період з 18 липня 2018 року по 06 травня 2021 року – 2 460,07 грн.; 3% річних за період з 18 липня 2018 року по 06 травня 2021 року – 1 050,52 грн. Сумарна заборгованість – 16005,03 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитною угодою №1348 від 21 серпня 2008 року заборгованість за кредитом станом на 21 серпня 2018 року становить 9 722,78 грн., заборгованість за відсотками станом на 21 серпня 2018 року – 2 881,88 грн.; інфляційні втрати за період з 21 серпня 2018 року по 06 травня 2021 року – 2 481,73 грн.; 3% річних за період з 21 серпня 2018 року по 06 травня 2021 року – 1 024,55 грн. Сумарна заборгованість – 16 110,38 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитною угодою №1383 від 02 вересня 2008 року заборгованість за кредитом станом на 02 вересня 2020 року становить 19 505,45 грн., заборгованість за відсотками станом на 02 вересня 2020 року – 6 972,54 грн.; інфляційні втрати за період 02 вересня 2020 року по 06 травня 2021 року – 2 105,08 грн.; 3% річних за період з 02 вересня 2020 року по 06 травня 2021 року – 536,84 грн. Сумарна заборгованість – 31 348,32 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитною угодою №1429 від 19 вересня 2008 року заборгованість за кредитом станом на 19 вересня 2018 року становить 9 950 грн., заборгованість за відсотками станом на 19 вересня 2018 року – 2 990,90 грн.; інфляційні втрати за період з 19 вересня 2018 року по 06 травня 2021 року – 2 259,32 грн.; 3% річних за період з 19 вересня 2018 року по 06 травня 2021 року – 998,68 грн. Сумарна заборгованість – 16 221,24 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2011 року у справі №2-6206/11 позов Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного підприємства Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість за кредитними угодами станом на 18 липня 2011 року в розмірі 10 039,52 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту: 7965,12 грн. (№1284 - 1666,68 грн., №1348 - 1668,68 грн., №1383 - 2687,30 грн., №1429 - 1944,46 грн.); заборгованість по відсотках за користування кредитом: 1447,84 грн. (№1284 - 281,28 грн., №1348 - 281,28 грн., №1383 - 557,12грн., №1429 - 328,16 грн.); штрафні санкції: 626,56 грн. (№1284 - 126,84 грн., №1348 - 125,84 грн., №1383 - 215,33 грн., №1429 - 158,55 грн.). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року провадження у цивільній справі за позовом державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в частині позовних вимог державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_3 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту станом на 18 липня 2011 року в сумі 7965,12 грн. (№1284 - 1666,68 грн., №1348 - 1668,68 грн., №1383 - 2687,30 грн., №1429 - 1944,46 грн.) та заборгованості по відсотках за користування кредитом станом на 18 липня 2011 року в сумі 1447,84 грн. (№1284 - 281,28грн., №1348 - 281,28 грн., №1383 - 557,12 грн., №1429 - 328,16 грн.) закрито.

Щодо позовних вимог про стягнення тіла кредиту суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Оскільки правовідносини між сторонами обумовлені письмовим договором, то суд також ураховує наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, і договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст. 628, ст. 629 ЦК України).

Відповідно ж до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно ж до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У свою чергу, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина перша статті 1049 ЦК України установлює обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( ч.3 ст. 1049 ЦК України).

Так, за наслідками дослідження наданих суду доказів було установлено, що відповідач отримавши від позивача кредитні коштів у сукупному розмірі за всіма кредитними угодами – 50 000 грн., повернув їх не у повному обсязі, тобто своє зобов`язання у цій частині виконав неналежно.

Позивач надає розрахунки заборгованості за тілом кредиту щодо кожного кредитної угоди згідно яких тіло кредиту за угодою №1284 становить 9 672,22 грн., за угодою №1348 становить 9722,22 грн., за угодою №1383 становить 19 505,45 грн., за угодою №1429 становить 9 950 грн.

Однак суд не погоджується із вказаними розрахунками та сумами тіла кредиту, тому враховують наявність рішення суду про стягнення частини тіла кредиту за спірними угодами, здійснення часткової сплати заборгованості ОСОБА_3 , проводить власний розрахунок.

Так, згідно кредитної угоди №1284 від 18 липня 2008 року сума одержаного кредиту становить 10 000 грн.

Відповідач сплатив кошти в розмірі 327,78 грн.

Рішенням суду стягнуто тіло кредиту в розмірі 1 666,68 грн.

Відтак до стягнення підлягає сума тіла кредиту за кредитною угодою № 1284 від 18 липня 2008 в розмірі 8 005,54 грн. = 10 000 грн. – 328,78 грн. – 1 666,68 грн.

Згідно кредитної угоди №1348 від 21 серпня 2008 року сума одержаного кредиту становить 10 000 грн.

Відповідач сплатив кошти в розмірі 277,78 грн.

Рішенням суду стягнуто тіло кредиту в розмірі 1668,68 грн.

Відтак до стягнення підлягає сума тіла кредиту за кредитною угодою № 1348 від 21 серпня 2008 в розмірі 8 053,54 грн. = 10 000 грн. – 277,78 грн. – 1 668,68 грн.

Згідно кредитної угоди №1383 від 02 вересня 2008 року сума одержаного кредиту становить 20 000 грн.

Відповідач сплатив кошти в розмірі 494,55 грн.

Рішенням суду стягнуто тіло кредиту в розмірі 2 687,30 грн.

Відтак до стягнення підлягає сума тіла кредиту за кредитною угодою № 1383 від 02 вересня 2008 в розмірі 16 818,15 грн. = 20 000 грн. – 494,55 грн. – 2 687,30 грн.

Згідно кредитної угоди №1429 від 19 вересня 2008 року сума одержаного кредиту становить 10 000 грн.

Відповідач сплатив кошти в розмірі 50 грн.

Рішенням суду стягнуто тіло кредиту в розмірі 1 944,46 грн.

Відтак до стягнення підлягає сума тіла кредиту за кредитною угодою № 1429 від 19 вересня 2008 в розмірі 8 005,54 грн. = 10 000 грн. – 50 грн. – 1 944,46 грн.

Щодо питання стягнення процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, суд враховує наступне.

Пунктами 2.12, 2.13 Кредитних угод встановлено, що погашення кредиту в наступні роки відповідач зобов`язаний проводити щорічно рівними частинами грошовими коштами згідно графіка, а також одночасно з погашенням основного боргу вносити відсотки за користування кредитом з розрахунку 3 відсотки за щорічне користування коштами в гривнях.

Згідно графіків щоквартального погашення кредиту та відсотків сторони погодили періодичні щоквартальні платежі.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щоквартальну сплату відсотків, які нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику в строк з дати укладення угоди до дати погашення кредиту в останній рік.

Відтак, у межах строку кредитування відповідач повинен, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щоквартальними) платежами.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Сторонами детального розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитом з якого би вбачалося останнє погашення відповідачем квартального платежу не надано.

В матеріалах справи містяться графіки погашення кредиту за відсотками, де вказані суми погашення відсотків у відповідні дати, проте не конкретизовано на погашення якої суми відсотків спрямовані кошти, чи в рахунок стягнутих сум за рішенням суду чи в рахунок сплати сум відповідно до графіку на дату сплати.

Тому враховуючи відсутність відомостей щодо останньої сплати квартального платежу, що унеможливлює встановити початок перебігу позовної давності за кожним з платежів окремо, суд вважає вірним датою перебігу позовної давності рахувати дату обов`язку погашення кредиту в останній рік за кожною із спірних угод окремо.

Крім цього, суд вважає, що для кредитора перебіг строку позовної давності слід обчислювати із наступного дня після закінчення строку дії кожного кредитного договору, а не із наступного дня після прострочення сплати чергового платежу в межах строку дії кредитного договору, оскільки звертатись до суду із позовом про стягнення заборгованості за кожним із прострочених платежів є правом, а не обов`язком кредитора.

Так розрахунок 3% річних за користування грошовими коштами буде мати наступний вигляд.

Стосовно Кредитної угоди №1284 розрахунковим періодом є 19 липня 2011 року (наступний день після ухвалення рішення щодо стягнення частини заборгованості) – 18 липня 2018 року (останній день строку кредитування).

Сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 19 липня 2011 року по 18 липня 2018 року складає 1 681,05 грн. (3% * 2557 (кількість днів прострочення) / 365 (дні у році) * 8 005,54 (сума богу).

Стосовно Кредитної угоди №1348 розрахунковим періодом є 19 липня 2011 року (наступний день після ухвалення рішення щодо стягнення частини заборгованості) – 21 серпня 2018 року (останній день строку кредитування).

Сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 19 липня 2011 року по 21 серпня 2018 року складає 1 713,63 грн. (3% * 2591 (кількість днів прострочення) / 365 (дні у році) * 8 053,54 (сума богу).

Стосовно Кредитної угоди №1383 розрахунковим періодом є 19 липня 2011 року (наступний день після ухвалення рішення щодо стягнення частини заборгованості) – 02 вересня 2020 року (останній день строку кредитування).

Сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 19 липня 2011 року по 02 вересня 2020 складає 4 604,90 грн. (3% * 3334 (кількість днів прострочення) / 365 (дні у році) * 16 818,15 (сума богу).

Стосовно Кредитної угоди №1429 розрахунковим періодом є 19 липня 2011 року (наступний день після ухвалення рішення щодо стягнення частини заборгованості) – 19 вересня 2018 року (останній день строку кредитування).

Сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 19 липня 2011 року по 02 вересня 2019 вересня 2018 складає 1 722,50 грн. (3% * 2620 (кількість днів прострочення) / 365 (дні у році) * 8 005,54 (сума богу).

Крім стягнення процентів за користування кредитними коштами позивач просить також стягнути грошові кошти в порядку ст. 625 ЦК України.

Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такі висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Звертаючись до суду з даним позовом у межах трирічного строку позовної давності, позивач надав розрахунок 3% річних за Кредитними угодами виходячи із заборгованості боржника за тілом кредиту, яка була нарахована станом на дату закінчення строку кредитування без врахування сум стягнутих за рішенням суду у 2011 році.

Тому враховуючи розрахунок тіла кредиту наведений судом вище, 3 % річних від простроченої суми встановлюються у наступному розмірі.

Розрахунок 3% річних за Кредитною угодою №1284 проведено за період з 19 липня 2018 року по 06 травня 2021 року на кредитну заборгованість в сумі 8 005,54 та становить 672 грн.

Розрахунок 3% річних за Кредитною угодою №1348 проведено за період з 22 серпня 2018 року по 06 травня 2021 року на кредитну заборгованість в сумі 8 053,54 та становить 654 грн.

Розрахунок 3% річних за Кредитною угодою №1383 проведено за період з 03 вересня 2020 року по 06 травня 2021 року на кредитну заборгованість в сумі 16 818,15 та становить 339 грн.

Розрахунок 3% річних за Кредитною угодою №1429 проведено за період з 20 вересня 2018 року по 06 травня 2021 року на кредитну заборгованість в сумі 8 005,54 та становить 631 грн.

За аналогічних вихідних даних також проведено розрахунок індексу інфляції за весь час прострочення.

Кредитна угода №1284 – втрати від інфляції 1 701,25 грн.

Кредитна угода №1383 – втрати від інфляції 1 464,84 грн.

Кредитна угода №1348 – втрати від інфляції 1 711,45 грн.

Кредитна угода №1429 – втрати від інфляції 1 520,27 грн.

Стосовно стягнення пені за Кредитною угодою № 1383 від 02 вересня 2008 року суд враховує наступне.

Згідно п.3.2 Кредитної угоди за прострочку погашення кредиту,в тому числі щоквартальних платежів передбачених в п.2.12, забудовник сплачує фонду штраф з розрахунку подвійної річної облікової ставки НБУ від не внесеної, або не в строк внесеної суми за кожний день прострочки після 30 листопада кожного року та дату кінцевого погашення кредиту.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку за Кредитною угодою №1383 від 02 вересня 2008 року розрахунок пені у сумі 2 226,41 грн. проводиться за період з 02 вересня 2020 року по 06 травня 2021 року тобто поза межами строку кредитування, оскільки строк виконання основного зобов`язання за цим договором закінчився 02 вересня 2020 року.

Таким чином у позивача відсутні правові підстави для нарахування неустойки поза строком кредитування, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за Кредитною угодою №1383 від 02 вересня 2008 року в сумі 2 226,41 грн. до задоволення не підлягають.

Суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_4 до замовлення не підлягають, оскільки рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2011 року, яке ухвалено між тими ж сторонами у цивільній справі №2-6206/11 встановлено, що поручитель ОСОБА_4 згідно договору поруки від 04.07.2008 року зобов`язалась відповідати за виконання зобов`язань за кредитними угодами, що були укладені пізніше, в той час як договір не містить номерів кредитних угод, їх кількість, а тому поручитель ОСОБА_4 не знала і не могла знати про істотні умови ще не існуючих на час укладення договору поруки кредитних угод.

Оскільки, відповідно до положень ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2011 року, яке ухвалено у цивільній справі №2-6206/11, встановлено відсутність правових підстав для стягнення із ОСОБА_4 , як поручителя згідно договору поруки від 04.07.2008 року заборгованості за кредитними договорами, а тому така обставина вважається встановленою при розгляді даної справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Відтак, з огляду на вищенаведене, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4 відсутні.

Отже, за наслідками дослідження наданих доказів, суд приходить до висновку, що права позивача є порушеними з боку відповідача ОСОБА_3 через порушення умов кредитного договору, а тому вони підлягають захисту у спосіб, що запропонований позивачем, тобто шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Проте, позов підлягає частковому задоволенню з мотивів, що викладені судом вище, а відтак з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає до стягнення наступна заборгованість за:

- кредитною угодою №1284 про надання кредиту на будівництво житлового будинку (кошти фонду) від 18 липня 2008 року у розмірі 12 059,84 гривень;

- кредитною угодою №1348 про надання кредиту на будівництво житлового будинку (кошти фонду) від 21 серпня 2008 року у розмірі 12 132,62 гривень;

- кредитною угодою №1383 про надання кредиту на будівництво житлового будинку (кошти фонду) від 02 вересня 2008 року у розмірі 23 226,89 гривень;

- кредитною угодою №1429 про надання кредиту на будівництво житлового будинку (кошти фонду) від 19 вересня 2008 року у розмірі 11 879,39 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 270 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.11, 12, 13, 81,82, 133, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» заборгованість за:

- кредитною угодою №1284 про надання кредиту на будівництво житлового будинку (кошти фонду) від 18 липня 2008 року у розмірі 12 059,84 гривень;

- кредитною угодою №1348 про надання кредиту на будівництво житлового будинку (кошти фонду) від 21 серпня 2008 року у розмірі 12 132,62 гривень;

- кредитною угодою №1383 про надання кредиту на будівництво житлового будинку (кошти фонду) від 02 вересня 2008 року у розмірі 23 226,89 гривень;

- кредитною угодою №1429 про надання кредиту на будівництво житлового будинку (кошти фонду) від 19 вересня 2008 року у розмірі 11 879,39 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» судовий збір в розмірі 2 270 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Реквізити сторін:

Позивач: державна установа «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», код ЄДОПОУ - 30249845, місцезнаходження - вул. С. Крушельницької, 18/503, м. Тернопіль.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич