Рішення № 100331725, 11.10.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9396/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Єзерського Р. Б.

при секретарі Ваврин М. М.

за участю прокурора Турчина І.Я.

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача – Львівської міської ради Кузь І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом заступника прокурора Львівської обласної прокуратури до ОСОБА_2 , Львівської міської ради про визнання недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 та договору оренди земельної ділянки, приведення земельної ділянки у попередній стан та зобов`язання повернути об`єкт оренди,

у с т а н о в и в:

09 листопада 2016 року заступник прокурора Львівської області Русецький О. звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 , Брюховицької селищної ради, у якому просить суд ухвалити рішення яким визнати недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , укладеного Брюховицькою селищною радою з ОСОБА_2 04.08.2015; зобов`язати ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок; зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 - територіальній громаді в особі Брюховицької селищної ради (правонаступником якої є Львівська міська рада), а також судові витрати покласти на відповідачів.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що за результатами вивчення інформації Державного агентства водних ресурсів України Львівського обласного управління водних ресурсів «Львівське облводресурсів», Брюховицької селищної ради, Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, встановлено, що Брюховицькою селищною радою з порушенням вимог ст. 51 Водного кодексу України - 04.08.2015 укладено договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 .

Так, Брюховицькою селищною радою 02.07.2015 прийнято рішення № 628 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення, 04.08.2015 Брюховицька селищна рада уклала договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 з ОСОБА_2 терміном на 25 років.

Розмір орендної плати становить 178 859,96 грн. за рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,4667 та для влаштування зони відпочинку становить 5 747 749,56 грн. та площею 0,0333 для будівництва кафе становить 214 248,87 грн. (загальна вартість земельної ділянки 4.5 га становить 5 961 998,43 грн.). 13.08.2015 вказаний договір оренди зареєстрований органом реєстрації Львівською міською управління юстиції, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 10826617. 04.08.2015 за актом приймання-передачі об`єкта оренди на підставі рішення Брюховицької селищної ради № 628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 », ОСОБА_2 передано земельну ділянку 4,5 га, що знаходиться за вищевказаною адресою.

Зазначене рішення Брюховицької селищної ради № 628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 » та укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 04.08.2015 прийнято та підписано з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого вони є незаконними, повинні бути визнані недійсними, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню на користь територіальної громади в особі вказаного органу місцевого самоврядування.

Зазначає, що органом, що здійснює розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) на території смт. Брюховичі є Брюховицька селищна рада, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, до компетенції якого віднесено погодження договорів оренди та паспортів водних об`єктів є Державне агентство водних ресурсів України.

Спірним рішенням Брюховицької селищної ради надано в оренду земельну ділянку без врахування того, що на останній розміщено водний об`єкт (ставок), який надано в оренду без земельних торгів, без погодженого паспорта водного об`єкта, порядок розроблення та форма якого затверджена Державним агентством водних ресурсів України.

Одночасно встановлено, що згідно з п. 2 Договору оренди землі від 04.08.2015 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 4.5 га, з яких 4.4667 га для влаштування зони відпочинку і 0,0333 га для будівництва кафе.

Наведене положення Договору суперечить рішенню Брюховицької селищної ради від 02.07.2015 № 628 «Про падання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 », оскільки за його змістом право будівництва кафе на частині спірної ділянки не передбачене, а згідно спірного рішення земельну ділянку площею 4.5 га надано ОСОБА_3 лише для влаштування зони відпочинку, що відноситься до земель рекреаційного призначення.

Жодних рішень щодо зміни цільового призначення частини спірної земельної ділянки на землі житлової та громадської забудови місцевою радою не приймалось.

Відтак, при укладенні договору оренди землі головою Брюховицької селищної ради фактично змінено цільове призначення землі, чим порушено cт. 20 Земельного кодексу У країни, оскільки віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за проектами землеустрою щодо їх відведення. Вказане також є порушенням ст. 79-1 Земельного кодексу України щодо формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав оскільки на ділянці розташовано 2 таких об`єкти - об`єкт нерухомого манна (сауна) та водний об`єкт (озеро №1). Крім того, при прийнятті рішення Брюховицькою селищною радою від 02.07.2015 № 628 порушено порядок передачі земельної ділянки в оренду, а саме без надання та відповідно затвердження документації і з землеустрою, чим порушено ст. 123 Земельного кодексу України.

Враховуючи те, що водний об`єкт з часу оренди земельної ділянки перебував у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_4 без укладеного належним чином договору оренди земель водного фонду та самого водного об`єкта, орендна плата за користування ним не нараховувалась та не сплачувалась, що призвело до недоотримання коштів бюджетом. Окрім того, водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом, як встановлено доступ до спірної земельної ділянки огороджений, вільний доступ до неї відсутній, чим також порушено право громадян на користування водоймою (ставком).

Враховуючи вищенаведене, а також наявність на вказаній земельній ділянці нерухомості площею 50,4 кв.м., яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , останній Брюховицькою селищною радою зайво надано в оренду без проведення конкурсних земельних торгів земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом (озеро №1), який є окремим об`єктом оренди, загальною площею 4.4667 га, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 124 Земельного Кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України.

Відтак, посадовими особами Брюховицької селищної ради не забезпечено додержання вимог чинного законодавства щодо раціонального використання вільних земельних ділянок та обгрунтованого їх розподілу між землекористувачами, зокрема в частині визначення розмірів земельної ділянки, необхідної дня користування та обслуговування житлових будинків, будівель та споруд. Таким чином, посадовими особами Брюховицької селищної ради при вирішенні питання надання в оренду земельної ділянки площею 4,5 га не визначено та не обгрунтовано розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування об`єкту нерухомого майна, що розміщений на земельній ділянці, і в порушення вимог ч. 2 cт. 124 Земельного кодексу України земельну ділянку надано в оренду без проведення земельних торгів (аукціону). Крім цього, відповідно до протоколу огляду від 04.09.2016 ОСОБА_2 здійснено будівництво паркану по периметру орендованої земельної ділянки, що унеможливлює вільний доступ громадян до водного об`єкту — озера №1, що є рушенням cт.88 Водного кодексу України.

У зв`язку із вищенаведеним, прокурор в інтересах держави змушений звернутися до суду з даним позовом.

10 листопада суддею Шевченківського районного суду м. Львова Глинською Д.Б. відкрито провадження у справі за позовом заступника прокурора Львівської області Русецького О. до ОСОБА_2 , Брюховицької селищної ради про визнання недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 та договору оренди земельної ділянки, приведення земельної ділянки у попередній стан та зобов`язання повернути об`єкт оренди.

Згідно розпорядження №226 від 10 березня 2021 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2021 матеріали цивільної справи за позовом заступника прокурора Львівської області Русецького О. до ОСОБА_2 , Брюховицької селищної ради про визнання недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 та договору оренди земельної ділянки, приведення земельної ділянки у попередній стан та зобов`язання повернути об`єкт оренди передано для розгляду судді Єзерському Р.Б.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Єзерського Р.Б. від 11 березня 2021 прийнято до розгляду вищезазначену справу.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Єзерського Р.Б. від 02 квітня 2021 замінено у даній цивільній справі відповідача Брюховицьку селищну раду на її правонаступника – Львівську міську раду.

У судовому засіданні, яке відбулося 04 червня 2021 року замінено назву позивача з Прокуратури Львівської області на – Львівську обласну прокуратуру.

30 липня 2021 представником відповідача ОСОБА_1 через канцелярію суду подано додаткові заперечення на позовну заяву, у яких представник відповідача зазначає, що прокурором у позовній заяві не наведено причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом – Львівською міською радою, а також заступником прокурора не дотримано розумних строків для надання часу уповноваженому органу для вирішення спірного питання в позасудовому порядку чи звернення до суду для захисту свої прав. Крім того, посилається на норми ст. 321 ЦК України, якою визначено, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що суперечить позовним вимогам прокурора. У позові просить відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор Турчин І.Я. позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засідання представник відповідача ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача - Львівської міської ради Кузь І.І. щодо задоволення даного позову не заперечувала.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 02 липня 2015 Брюховицькою селищною радою прийнято рішення №627, у якому вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки 4,5 га, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 ФОП ОСОБА_5 за взаємною згодою сторін. Дану земельну ділянку віднесено до земель запасу селища.

02 липня 2015 року Брюховицькою селищною радою прийнято рішення №628, у якому вирішено надати в оренду терміном на 25 років гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,5 га по АДРЕСА_1 для влаштування зони відпочинку (кадастровий номер земельної ділянки 4610166300:08:002:0005).

На підставі вказаного рішення, 04.08.2015 Брюховицька селищна рада уклала договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 з ОСОБА_2 терміном на 25 років. Відповідно до п. 2 даного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею – 4,5 га, з яких 4,4667 га для влаштування зони відпочинку і 0,0333 для будівництва кафе, що суперечить на думку суду, рішенню Брюховицької селищної ради № 628 від 02.07.2015, оскільки право будівництва кафе на частині спірної ділянки не передбачене, а земельну ділянку площею 4,5 га надано для влаштування зони відпочинку, що відноситься до земель рекреаційного призначення. Вказане є порушенням ст. 79-1 Земельного кодексу України щодо формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, оскільки на ділянці розташовано 2 об`єкти – об`єкт нерухомого майна (сауна) та водний об`єкт (озеро №1). Дані об`єкти мають різне цільове призначення, у яких затверджена різна нормативна грошова оцінка, а саме : земельної ділянки площею 4,4667 га для влаштування зони відпочинку становить 5747749,56 грн. з цільовим призначенням – землі рекреації та площею 0,0333 га для будівництва кафе становить 214248,87 грн. з цільовим призначенням – землі житлової та громадської забудови.

Судом встановлено, що на праві приватної власності за ОСОБА_2 зареєстровано будівлю літ. «Б» (сауна), загальною площею 50,4 кв.м, що розташована на земельній ділянці кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 загальною площею 4,5 га, з яких для будівництва кафе та сауни 0,0333 га. Таким чином, Брюховицькою селищною радою зайво надано в оренду без проведення конкурсних земельних торгів земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом (озеро №1), який є окремим об`єктом оренди, загальною площею 4,4667 га, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, та ст. 51 Водного кодексу України.

Крім того, 04.08.2015 за актом приймання-передачі об`єкта оренди на підставі рішення Брюховицької селищної ради № 628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 », ОСОБА_2 передано земельну ділянку 4,5 га, що знаходиться за вищевказаною адресою.

17.08.2015 вказаний договір оренди зареєстрований органом реєстрації Львівською міською управління юстиції, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 10826617. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Відповідно до інформації Державного агентства водних ресурсів України Львівського обласного управління водних ресурсів «Львівське облводресурсів», Державної екологічної інспекції у Львівській області, Брюховицької селищної ради, Державної інспекції сільського господарства в Львівській області судом встановлено, що в межах земельної ділянки, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005 наявна водойма (ставок), яка позначена відповідно до картографічних матеріалів та генерального плану АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, і на землі водного фонду.

Згідно ч. 1, ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України - віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6- 16цс14 - згідно зі статтями19,20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Судом встановлено, що жодних рішень щодо зміни цільового призначення частини спірної земельної ділянки на землі житлової та громадської забудови місцевою радою не приймалося. На думку суду, Брюховицькою селищною радою при прийнятті рішення №628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 » був порушений порядок передачі земельної ділянки в оренду, а саме без надання та відповідно затвердження документації із землеустрою, без прийняття попереднього рішення про надання дозволу на розробку такої документації, чим порушено вимоги ст.ст. 20, 122, 123 Земельного кодексу України, що також підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства у Львівській області №71/3-10-8 від 15.01.2016.

Суд вважає, що спірна земельна ділянка, яка надана гр. ОСОБА_2 за оскаржуваним рішенням Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015, належить до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим (ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Водного Кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до ст. 51 Водного Кодексу України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Орендарі водного об`єкта зобов`язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку.

У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Заборона загального водокористування водними об`єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.

Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За користування водним об`єктом орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за водний об`єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об`єктом.

Відповідачем ОСОБА_2 , як встановлено судом не укладено належним чином договір оренди земель водного фонду та не оформлено самий водний об`єкт, що призвело до недоотримання коштів бюджетом, оскільки орендна плата за земельну ділянку під водним об`єктом відповідачем ОСОБА_2 не здійнювалася.

Згідно листа №09/1085 від 07.07.2016 Львівського обласного управління водних ресурсів «Львівське облвдресурсів» судом встановлено, що на підставі ст. 1 Водного кодексу України зазначений водний об`єкт №1 в смт. Брюховичі є ставком. Відповідно до ст. 3 Водного кодексу України, водний об`єкт №1 в смт. Брюховичі, є штучною водоймою( ставком). Водний об`єкт №1 в смт. Брюховичі розташований в басейні річки Брюхівчанка, яка протікає територією смт. Брюховичі. Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України, вказаний водний об`єкт №1 відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого 13.04.2011 Указом Президента України №453/2011, та п.1 Положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ №393 від 20.08.2014, Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через міністра екології та природних ресурсів України. Держводагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Відповідно до п.п. 21 п. 4 вищевказаного Указу Президента України та п.п. 20 п. 4 вищевказаної постанови КМУ, Держводагентство України відповідно до покладених на нього завдань погоджує договори оренди та паспорти водних об`єктів.

Органом, що здійснює розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) на території смт. Брюховичі була Брюховицька селищна рада, правонаступником якої стала Львівська міська рада, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, до компетенції якого віднесено погодження договорів оренди та паспортів водних об`єктів є Державне агентство водних ресурсів України.

Таким чином, порядок передачі земельної ділянки водного фонду в оренду передбачає спеціальну процедуру такої передачі, а саме проведення земельних торгів без будь-яких виключень, оскільки в даному випадку в оренду передається не лише земля, а й об`єкти водного фонду, а також погодженим паспортом водного об`єкта.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду від 09.09.2016, гр. ОСОБА_2 здійснено будівництво паркану по периметру орендованої земельної ділянки, що позбавило можливості громадян вільного доступу до водного об`єкта, а саме озера №1, що є порушенням вимог ст. 88 Водного кодексу України.

Щодо представництва прокурора, то суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом пункту 3 частини першої ст.131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Правовий аналіз змісту частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

За змістом наведених норм Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та ЦПК України, прецедентних рішень Європейського суду, ключовим для застосування конституційної норми щодо можливості прокурора здійснювати представництво інтересів держави в суді є поняття "інтерес держави" та забезпечення судом гарантій ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на справедливий суд в аспекті рівності сторін у доступі до суду.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

З огляду на те, що відповідно до Закону України «Про органи місцевого самоврядування» Брюховицька селищна рада (в момент звернення з позовом до суду), а в подальшому її правонаступник - Львівська міська рада уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання земельних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому остання є матеріальним позивачем у справі. При цьому Брюховицька селищна рада (в момент звернення з позовом до суду), а в подальшому її правонаступник - Львівська міська рада до цього часу не вживали заходів щодо звернення до суду з позовом щодо повернення спірної ділянки у комунальну власність, яка надана відповідачеві з порушенням вимог земельного та водного законодавства, при прийнятті оскаржуваного рішення та укладенні договору оренди, не забезпечено права територіальної громади та права громадян, що свідчить про неналежне здійснення ними захисту інтересів держави. Крім того, даний спір зачіпає економічні інтереси держави у сфері власності, а відсутність належного владного контролю створює сприятливі умови для незаконного використання комунальної власності.

Відтак, суд дійшов до висновку, що прокурор у позові обґрунтував наявність "інтересів держави", а саме незаконного надання в оренду спірної земельної ділянки, що порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, водних об`єктів, ефективного використання земельних та водних ресурсів, не справляння орендної плати за використання водного об`єкта, що порушує право територіальної громади м. Львів-смт. Брюховичі на отримання коштів до бюджету, неможливість загального водокористування порушує право громадян на таке, а тому і порушує інтереси держави. З урахуванням наведеного, таке обґрунтування відповідає розумінню "інтересів держави", тому суд має підстави вважати, що позов прокурора має на меті захист суспільних інтересів, якими опікується держава.

У зв`язку із вищенаведеним, суд приходить до висновку, що рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 » та укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 04.08.2015 прийнято з порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема, Брюховицькою селищною радою не було погоджено та затверджено з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, яким є Державне агентство водних ресурсів України, зважаючи на те, що в межах спірної земельної ділянки, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 наявна водойма (ставок), що відноситься до водного об`єкту загальнодержавного значення - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду на землі житлової та громадської забудови для надання його в оренду ОСОБА_2 , на момент винесення оспорюваного рішення та договору оренди не надано паспорта водного об`єкту, крім того, передача права на земельну ділянку (права оренди) на конкурентних засадах (земельних торгах) не відбулася, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України. Крім того, бюджет органу місцевого самоврядування недоотримав кошти, які би він мав отримати при належному оформленні договору оренди земель водного фонду та самого водного об`єкта, зважаючи на те, що відповідач у порушення вимог п.п.12-14 ст. 51 Водного кодексу України не сплачувала кошти за земельну ділянку, яка знаходиться під водним об`єктом, тобто водоймою (ставком), крім того були порушення вільного доступу громадян до водойми, шляхом зведення паркану по периметру орендованої земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги доведеними, та такими, що підлягають до задоволення, а саме слід визнати недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , укладеного Брюховицькою селищною радою з ОСОБА_2 04.08.2015, а також зобов`язати ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок та зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, територіальній громаді в особі Львівської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, таким чином з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно сплачений позивачем судовий збір у сумі 93563,98 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 51 Водного кодексу України, ст.ст. 12, 19, 20, 21 Земельного кодексу України, ст.ст.263-265, 280 ЦПК України суд, -

ухвалив:

позовні вимоги заступника прокурора Львівської обласної прокуратури, ЄДРПОУ: 02910031, місцезнаходження: м. Львів, пр. Шевченка, 17-19 до ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1 про визнання недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 та договору оренди земельної ділянки, приведення земельної ділянки у попередній стан та зобов`язання повернути об`єкт оренди – задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , укладеного Брюховицькою селищною радою з ОСОБА_2 04.08.2015.

Зобов`язати ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, територіальній громаді в особі Львівської міської ради.

Стягнути солідарно з Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04055896, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 на користь Львівської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок №35211093000774 УДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи – 02910031) – 93563 ( дев`яносто три тисячі п`ятсот шістдесят три) грн., 98 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2021 року.

Суддя Р. Б. Єзерський