Рішення № 100331710, 11.10.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3579/20

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Едера П. Т.

секретаря с/з Репети К. М.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Aкціонерного Tовариства «Львівгаз» (ЄДРПОУ 03349039, 79042 м. Львів, вул. Золота,42), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут» (ЄДРПОУ 39594527, 79042 м. Львів, вул. Золота,42) про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди,-

у с т а н о в и в:

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Aкціонерного Tовариства «Львівгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут» про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Aкціонерного Tовариства «Львівгаз» (ЄДРПОУ 03349039, 79042 м. Львів, вул. Золота,42), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут» (ЄДРПОУ 39594527, 79042 м. Львів, вул. Золота,42) про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2020 року залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 25 лютого 2021 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2021 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Aкціонерного Tовариства «Львівгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут» про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2021 року скасовано та справу направлено до Шевченківського районного суду м. Львова для ухвалення додаткового рішення у справі за заявою ОСОБА_1 .

Судовий розгляд заяви ОСОБА_1 призначено на 06 жовтня 2021 року о 14:30 год.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви та просив ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо визнання в умовах від`єднання газопостачання по АДРЕСА_2 з 2012 року незаконними та недійсними квитанції про заборгованість ОСОБА_1 як споживача газу та зобов`язання керівників АТ «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут» припинити зловживання їх монопольним становищем із підробленням незаконних квитанцій про споживання та постачання газу по АДРЕСА_2 і наявності заборгованості у ОСОБА_1 .

У судове засідання Уповноважений представник Відповідача АТ «Львівгаз» Трухим С. В. не з`явився, на електронну адресу суду 05.10.2021 подав заяву, у якій просив у задоволенні вимог Позивача відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю, враховуючи встановлені Шевченківським районним судом обставини і висновки (які були повністю підтверджено постановою Львівського апеляційного суду) та просив розгляд заяви проводити за відсутності представника.

Уповноважений представник ТОВ «ЛьвівгазЗбут» в судове засідання, при належному повідомленні про час та місце розгляду справи повторно не з`явився.

Заслухавши пояснення Позивача ОСОБА_1 , з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до норми статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Під час судового розгляду судом встановлено, що підставою звернення позивача до суду стали протиправні та незаконні, на думку позивача, дії, пов`язані з умисним вчиненням споживачу перешкод у користуванні газом та індивідуальним опаленням квартири по АДРЕСА_2 , а також зловживання монопольним становищем.

Суд, звертає окрему увагу на те, що фактично аналогічні за змістом вимоги позивача ОСОБА_1 неодноразово були предметом розгляду у судах різних інстанцій. Причини, підстави, наслідки та способи усунення перешкод у користуванні газовою мережею у належній позивачу квартирі неодноразово були дослідження судами та за результатами їх розгляду були прийняті відповідні рішення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду та набрало законної сили 25 лютого 2021 року встановлено, що нарахування заборгованості та направлення позивачу квитанції про сплату не свідчить про порушення його права без вимоги про її стягнення, а тому зазначені дії не є такими, що порушують право та не можуть бути припинені у спосіб, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 16 ЦК України.

Направлення квитанцій, які Позивач вважає незаконними, не може вважатись дією, яка порушує права позивача, оскільки вимоги про стягнення за такими квитанціями не подавалось.

Крім того, судовим розглядом не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між направленням квитанцій на оплату комунальних послуг, реалізацією права Відповідача на звернення до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду і перешкодами у споживанні газом, (оскільки AT «Львівгаз» повідомив відповідача листом, що подача газу буде відновлення відповідно до рішення суду) та заподіяння Позивачеві будь-якої шкоди.

Таким чином, вимога Позивача щодо визнання в умовах від`єднання газопостачання по АДРЕСА_2 з 2012 року незаконними та недійсними квитанції про заборгованість ОСОБА_1 як споживача газу мотивована у рішенні суду від 08 грудня 2020 року та розглянута, тому при ухваленні додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання керівників АТ «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут» припинити зловживання їх монопольним становищем із підробленням незаконних квитанцій про споживання та постачання газу по АДРЕСА_2 і наявності заборгованості у ОСОБА_1 , то така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позовна вимога ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні газом і індивідуальним опаленням квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 через зобов`язання керівників АТ «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут» припинити зловживання їх монопольним становищем із підробленням незаконних квитанцій про споживання та постачання газу по АДРЕСА_2 , саме у такій заявленій формі та у обраний правовий спосіб захисту своїх інтересів не підлягає задоволенню, оскільки така є необґрунтованою, не відповідає вимогам законодавства та у судовому розгляді не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Судом не встановлено жодних обставин, за яких можна було б зробити висновок, що відповідачі АТ «Львівгаз» та ТОВ «Львівгаз збут» чинять позивачу ОСОБА_1 як споживачу, в т.ч. згідно приписів Закону України «Про захист прав споживачів», перешкоди у користуванні газом і індивідуальним опаленням квартири по АДРЕСА_2 , та/або будь-яким чином зловживають своїм становищем, чи їхні дії або бездіяльність впливають на права та обов`язки Позивача.

Дії відповідачів, які оспорюються позивачем, не суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживача», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилам надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246, Правилам безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997.

Відповідно до законодавства України сама по собі наявність у суб`єкта господарювання монопольного становища не є протиправною.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Запобігання, виявлення та припинення зловживань монопольним становищем є напрямом роботи Антимонопольного комітету України, що за сучасних умов забезпечує найбільший безпосередній соціально-економічний ефект.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Aкціонерного Tовариства «Львівгаз» (ЄДРПОУ 03349039, 79042 м. Львів, вул. Золота,42), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут» (ЄДРПОУ 39594527, 79042 м. Львів, вул. Золота,42) про визнання в умовах від`єднання газопостачання по АДРЕСА_2 з 2012 року незаконними та недійсними квитанції про заборгованість ОСОБА_1 як споживача газу та зобов`язання керівників АТ «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут» припинити зловживання їх монопольним становищем із підробленням незаконних квитанцій про споживання та постачання газу по АДРЕСА_2 і наявності заборгованості у ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 82, 270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Aкціонерного Tовариства «Львівгаз» (ЄДРПОУ 03349039, 79042 м. Львів, вул. Золота,42), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут» (ЄДРПОУ 39594527, 79042 м. Львів, вул. Золота,42) про визнання в умовах від`єднання газопостачання по АДРЕСА_2 з 2012 року незаконними та недійсними квитанції про заборгованість ОСОБА_1 як споживача газу та зобов`язання керівників АТ «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут» припинити зловживання їх монопольним становищем із підробленням незаконних квитанцій про споживання та постачання газу по АДРЕСА_2 і наявності заборгованості у ОСОБА_1 – відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Aкціонерне Tовариство «Львівгаз»: ЄДРПОУ 03349039, 79042, м. Львів, вул. Золота, 42.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут», ЄДРПОУ 39594527, 79042, м. Львів, вул. Золота, 42.

Додаткове рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2021 року.

Суддя П. Т. Едер