
2-299/11
2/465/44/21
РІШЕННЯ
Іменем України
10.09.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі –
головуючого судді Мигаль Г.П.
при секретарі судового засідання Максимович М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ''Єврокар'' за участі третьої особи: ТзОВ ''Інвестиції УП'' про пропорційне зменшення ціни придбаного неякісного товару та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року до Франківського районного суду м. Львова на новий розгляд направлено матеріали цивільної справи № 2-299/11 (провадження № 2/465/2556/14) за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Єврокар» про зобов`язання компенсувати частину коштів, сплачених за неякісний товар, та відшкодування моральної шкоди.
19 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Єврокар», в якому просив зобов`язати відповідача замінити товар неналежної якості, а саме: автомобіль «ШКОДА Октавія» номер кузова НОМЕР_1 , на відповідний автомобіль аналогічної марки належної якості, та виплатити позивачу компенсацію за нанесену йому моральну шкоду у розмірі 62 500 грн.
05 квітня 2011 року позивач подав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить замінити автомобіль «Шкода Октавія» номер кузова НОМЕР_1 на такий же автомобіль «Шкода Октавія» належної якості з числа наявних у відповідача та виплатити йому компенсацію за нанесену моральну шкоду у розмірі 361192 грн.
24 січня 2013 року позивач уточнив позовну заяву та просить суд ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача повернути позивачу кошти за неякісний товар шляхом пропорційно зменшення ціни товару у розмірі вартості зміни дефектних деталей автомобіля та виплатити компенсацію за нанесену позивачу моральну шкоду у розмірі 62500 грн.
12 березня 2013 року позивач повторно уточнив позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача компенсувати позивачу частину коштів, сплачених за неякісний товар у розмірі 101461,23 грн., та виплатити відшкодування за завдану позивачу моральну шкоду у розмірі 62500 грн., покласти на відповідача судові витрати.
11 серпня 2014 року позивач в порядку ст.31 ЦПК України ( в редакції 2004 р. з подальшими змінами) уточнив позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд прийняти рішення, яким зобов`язати відповідача здійснити пропорційне зменшення ціни товару на суму 101461,23 грн. та відшкодувати за завдану моральну шкоду у розмірі 62500 грн., покласти на відповідача усі судові витрати у сумі 39 826,02 грн. Відповідно до заяви від 10.09.2021р. позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 44577,66грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позову позивач покликається на те, що він 30 січня 2008 року придбав автомобіль «Шкода Октавія» номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 у представника SKODA AUTO a.s. в Україні ЗАТ «Єврокар», дилера ВАГ «Галич - Авто». Вартість автомобіля становила 25 000 у.о., що у гривневому еквіваленті на момент його придбання склала 125 500 грн. У червні 2009 року позивач виявив на автомобілі дефекти: видимі місця відлущування лакофарбового покриття від металу кузова та корозійні пошкодження у цих місцях. Працівниками СТО ВАТ «Галич-Авто» було проведено зовнішній візуальний огляд автомобіля позивача, зроблено фотографії місць відлущування лакофарбового покриття та складенол рекламаційний акт. Актом встановлено: пошкодження лакофарбового покриття. Відповідно до висновку експертизи від 19.09.2012р. (експерт ОСОБА_2 ) відносити в повному обсязі корозійне пошкодження кузова автомобіля проведенням гарантійного ремонту на станціях технічного обслуговування не представляється можливим. Відсоткова вартість дефектних деталей відповідно до експертного товарознавчого дослідження від 18.02.2013р. (експерт ОСОБА_3 ) становить 0,51%, а у грошовому еквіваленті - 12 693,76 доларів, що в гривневому еквіваленті станом на 15.02.2013р. складає 101461,23грн. Висновок експерта №3933 від 18.09.2017р., проведений судовим експертом Романяк А.М., повністю підтверджує дані, зазначені у висновку від 18.02.2013р. Позивач також вважає, що внаслідок придбання неякісного товару з вини відповідача, з`ясування причин виникнення дефекту, звертаючись до представників відповідача, які не дали позитивного результату, він витратив багато часу, обмежував використання автомобіля для планування своїх дій у зв”язку із призначенням експертиз, внаслідок чого перебував під впливом психологічного та морального тиску. Все це призводило до негативних змін у його стосунках з родиною, колегами по роботі, друзями. Позивач вважає, що такими умисними діями відповідач заподіяв йому моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 62500 гривень, та просить суд стягнути її з відповідача.
Свої вимоги щодо неякісного товару позивач пред”являв відповідачу, тому вимога щодо пропорційного зменшення ціни товару також звернена до виробника. Коло третіх осіб у справі, на думку позивача, може вказати лише відповідач, бо позивачу невідомо які треті особи мають солідарну відповідальність з відповідачем.
Представник відповідача подав письмові заперечення та пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав зазначених у них. Заперечення мотивує тим, що 10 серпня 2014 року позивач подав заяву про зменшення ціни придбаного неякісного товару та відшкодування моральної шкоди. Дана позовна вимога , на думку представника позивача, подана з пропуском строків позовної давності. Враховуючи те, що відповідач є виробником Автомобіля, але не є стороною договору купівлі-продажу автомобіля, зміна умов такого договору купівлі-продажу не може безпосередньо спричинити настання правових наслідків для відповідача. Моральну шкоду в розмірі 62500 грн. представник відповідача вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Представник Відповідача вважає, що Висновок № 40 експертного товарознавчого дослідження від 18 лютого 2013 року необхідно залишити поза увагою, оскільки проведений на замовлення Позивача та експерт ОСОБА_3 не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Вважає, що твердження позивача, що виявлені недоліки не можуть бути усунуті шляхом проведення гарантійного ремонту, не відповідають дійсності, просить взяти до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи №2473/2474 від 31.12.2010р., відповідно до якої наявні пошкодження ЛФП заднього лівого крила, порогу лівої та правої боковини, передньої правої та лівої дверей, переднього бампера впливають на зменшення ринкової вартості дослідуваного автомобіля у порівнянні з іденичним автомобілем без таких пошкоджень на 10087,09 гривень, вартість відновлювального ремонту складає 6069,83грн., а втрата товарної вартості складає 4022,26грн. Висновок експерта №3933 від 18.09.2017р. ,на думку представника відповідача, не може бути належним доказом у справі. Усунення недоліку автомобіля не потребує заміни деталей, вказаних у Висновку №3933 від 18.09.2017р., що підтверджується висновком судових експертиз №2473 2374 від 31.12.2010р. та №1536 від 03.12.2012р. та матеріалами справи.
Представник відповідача вважає, що позивачем позовна заява щодо пропорційного зменшення ціни пред`явлена 10 серпня 2014 року після спливу строку позовної давності в один рік.
Представник Відповідача просить застосувати строку позовної давності.
Представник відповідача заперечив щодо розрахунку понесених судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представник позивача не є адвокатом, а тому стягнення таких витрат буде суперечити ст.137 ЦПК України. Позивичем не надано детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом. В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують оплату витрат на правову допомогу на суму 17825грн.
Позивач та його представник в судове засідання, призначене на 10 вересня 2021 року, не з`явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Підтримує уточнені позовні вимоги від 11.08.2014р. щодо пропорційного зменшення ціни придбаного товару на суму 101461,23грн., моральної шкоди у розмірі 62500грн. та просить стягнути судові витрати у розмірі 44577,66грн.
В судове засідання, призначене на 10 вересня 2021 року, представник відповідача, не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, в задоволенні позову просить відмовити. Будучи присутнім в інших судових засіданнях, пояснив, що з метою проведення безоплатного гарантійного ремонту для усунення виявлених пошкоджень лакофарбового покриття автомобіля позивачу було запропоновано надати автомобіль. Тим не менше, на неодноразові звернення, автомобіль так і не було представлено. Позивач жодного разу не надав автомобіль для проведення гарантійного ремонту, незважаючи на те, що 29.07.2009 року рекламаційним актом його було попереджено про те, що несвоєчасність звернення щодо усунення дефектів може призвести до відмови заводу-виробника виконувати свої обов`язки по заявлених недоліках.
Крім цього, на дату складання рекламаційного акту, тобто на 29.07.2009року, пробіг автомобіля становив 122750 км., а на дату проведення експертизи 28.10.2010року, - 190660 км. Тобто з моменту виявлення даного недоліку до дня проведення експертного дослідження пробіг автомобіля становив 67910 км., при нормативному пробігу автомобілів даної марки і такого ж року випуску 22600км. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що заявлені недоліки не могли виступити перешкодою для подальшого повноцінного використання автомобіля позивачем за його цільовим призначенням та жодним чином не порушили його життєвого ритму. Відтак просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Представник ТзОВ «Інвестиції УП» в судове засідання, призначене на 10 вересня 2021 року не з`явився. Будучи присутнім в інших судових засіданнях, при прийнятті рішення поклався на розсуд суду.
Оскільки сторони, представники сторін та третьої особи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Заяви та клопотання
23 вересня 2014 року Позивач подав клопотання про залучення до участі у справі як третю особу на стороні Відповідача - ТзОВ «Інвестиції УП».
Ухвалою від 23 вересня 2014 року до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ ''Єврокар'' про пропорційне зменшення ціни придбаного неякісного товару та відшкодування моральної шкоди, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТзОВ «Інвестиції УП».
27 липня 2015 року Позивач подав клопотання про призначення додаткової судової автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова 11 грудня 2015 року у справі призначено додаткову автотоварознавчу експертизу.
Ухвалою суду від 11 липня 2016 року експерта ТзОВ Фірма «Експертиза» Галамая Богдана Івановича відведено від проведення додаткової автотоварознавчої експертизи у справі згідно з поданою ним заявою про відвід.
Ухвалою від 11 липня 2016 року у справі призначено додаткову автотоварознавчу експертизу.
Рух справи
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство «ЄВРОКАР», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ЄВРОКАР», ідентифікаційний код 30913130, компенсувати ОСОБА_1 частину коштів, сплачених за неякісний товар у розмірі 104461грн. 23 коп. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство «ЄВРОКАР», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ЄВРОКАР», виплатити ОСОБА_1 відшкодування за завдану моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЄВРОКАР», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ЄВРОКАР» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18 травня 2013 року у вищевказаній справі вирішено стягнути з відповідача в користь держави 1700 (одну тисячу сімсот) грн. державного мита .
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Львівської області від 04 листопада 2013 року у справі № 2-299/11 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Єврокар" відхилено. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 травня 2013 року та додаткове рішення цього ж суду від 18 травня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою в складі Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Галич-Авто» задоволено частково, рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 травня 2013 року, додаткове рішення цього ж суду від 18 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 4 листопада 2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В ухвалі суду вказано на те, що суди не уточнили, чи правильно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, чи заявлялися позивачем вимоги щодо пропорційного зменшення вартості товару, що передбачено п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», чи є зазначений позивачем недолік переданого за договором купівлі-продажу товару істотним, не вирішено питання необхідності притягнення до участі у справі ТОВ «Галич-Авто», не усунуто розбіжності у висновках експертиз, не перевірили наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах.
Ухвалою від 10 лютого 2010 року у справі відкрито провадження у справі.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова (суддя Мигаль Г.П.) від 17 липня 2014 року справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання (новий розгляд справи).
У зв`язку із закінченням терміну повноважень судді, на виконання розпорядження керівника апарату суду №164/Р та на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу, матеріали цивільної справи надійшли 22 березня 2018 року у провадження судді Козюренко Р.С.
Відповідно до ухвали від 22 березня 2018 року (суддя Козюренко Р.С.) справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Єврокар», третя особа – ТзОВ «Інвестиції УП» про пропорційне зменшення ціни придбаного неякісного товару та відшкодування моральної шкоди прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 55/Р від 14 травня 2019 року та на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2019 року, вказану цивільну справу передано судді Мигаль Г.П.
Ухвалою від 21 жовтня 2019 року суддя Мигаль Г.П. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Єврокар», третя особа – ТзОВ «Інвестиції УП» про пропорційне зменшення ціни придбаного неякісного товару та відшкодування моральної шкоди прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
Фактичні обставини, встановлені судом
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, представника третьої особи, оцінивши кожен з наявних у матеріалах справи доказ на предмет належності, допустимості та достовірності, а усі докази разом на предмет їх достатності у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив, що між сторонами склалися правовідносини в сфері захисту прав споживачів.
30 січня 2008 року між ТзОВ « Інвестиції УП» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №30/01-01. Відповідно до п. 1.1. Договору ТзОВ «Інвестиції УП» (Постачальник) зобов`язується власними силами та коштами поставити в м. Львів автомобіль «Шкода Octavia A5 Elegance» 1.6MPi/75 кВТ. /т. 1 а.с. 191 -192/
Згідно з п.п. 2.1 Договору якість товару, що поставляється, має відповідати вимогам державних стандартів та сертифікації виробника.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Постачальник виставляє покупцю рахунок в гривнях на повну вартість товару. Повна вартість товару складає суму: 125500 UAН (сто двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень), що включає ПДВ 20 %, вартість автомобіля обумовлено комплектації з врахуванням сплати мита, акцизного збору, митних та інших процедур.
Покупець купує товар у кредит через ВАТ «Електрон-Банк» (п. 3.2 Договору)
Відповідно до п. 8.3 Договору Покупцю надається гарантія на Товар: 2 року без обмеження пробігу.
01 лютого 2008 року між ВАТ «Електрон-Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № KF 46811. /Т. 2 а.с. 39-41/
Відповідно до п.п. 1.1. Договору Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в сумі 14980 дол. США строком на 7 років.
Згідно з п.п. 1.4. Позичальнику надається кредит для придбання автомобіля «Шкода Octavia A5 Elegance» 1.6MPi, 2008 року випуску.
Під час експлуатації автомобіля позивачем в червні 2009 року було виявлено дефекти, а саме: симетрично з правої та лівої сторони на задніх дверних пройомах передніх дверках автомобіля відбулося відлущування лакофарбового покриття від металу кузова та корозійні пошкодження.
Оскільки автомобіль перебував на гарантійному обслуговуванні, позивач ОСОБА_1 02 липня 2009 року звернувся листом до відповідача ЗАТ «Єврокар» з метою з`ясування причин пошкодження автомобіля./ Т.1 а.с. 33/
Листом від 03 липня 2009 року ВАТ «ГАЛИЧ-АВТО» позивачу було запропоновано надати автомобіль для проведення діагностики./т. 1 а.с. 34/
Листом Вих. № 1/159 від 21 липня 2009 року ВАТ «ГАЛИЧ-АВТО» запропоновано в зручний для позивача час надати автомобіль «Шкода Octavia A5» д.н.з. НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_1 , для проведення діагностики. /Т.1 а.с. 37/
Відповідно до Рекламаційного акту від 29 липня 2009 року при огляді автомобіля «Шкода Octavia A5» д.н.з. НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , виявлено пошкодження у виді пошкодження (відлущення) лакофарбового покриття на задніх дверних пройомах та передніх дверях. Заявлений недолік підтверджується і підлягає усуненню відповідно до процедури гарантійного ремонту. Позивачу було надано копію акту та попереджено про те, що несвоєчасне звернення для усунення дефектів може призвести до відмови заводу виробника виконувати свої зобов`язання щодо такого недоліку. /Т.1 а.с. 99/
29 липня 2009 року, на вимогу відповідача, позивач представив автомобіль на СТО ВАТ «Галич-Авто» та подав заяву з проханням провести діагностику лакофарбового покриття і кузова належного йому автомобіля, однак жодних пропозицій щодо гарантійного ремонту йому запропоновано не було./Т. 1 а.с. 38/
ОСОБА_1 31 липня 2009 року звернувся до Генерального директора ЗАТ «Єврокар» зі зверненням –претензією, в якій просив направити його автомобіль на експертизу з метою з`ясування причини відлущення лакофарбового покриття від металу кузова та просив письмово повідомити його про час та місце проведення експертизи для надання автомобіля./Т. 1 а.с. 40/
ЗАТ «Єврокар» листом № 890 від 03 вересня 2009 року рекомендувало ОСОБА_1 надати в зручний для нього час автомобіль для проведення безплатного гарантійного ремонту на специфіковану сервісну станцію технічного обслуговування ВАТ «Галич -Авто» за адресою м. Львів, вул. Зелена, 407./Т.1 а.с. 41/
30 вересня 2009 року ОСОБА_1 завернувся до ЗАТ «Єврокар» з вимогою, щодо усунення виявленого недоліку його автомобіля, шляхом заміни дефектної деталі – кузова автомобіля, в порядку, визначеному відповідно до процедури гарантійного ремонту. /Т. 1 а.с. 43-44/
ЗАТ «Єврокар» листом № 970 від 15 жовтня 2009 року рекомендувало ОСОБА_1 надати в зручний для нього час автомобіль для проведення безплатного гарантійного ремонту на специфіковану сервісну станцію технічного обслуговування ВАТ «Галич -Авто» за адресою м. Львів, вул. Зелена, 407./Т.1 а.с. 49/
ПрАТ «Єврокар» листом № 738 від 20 вересня 2011 року повідомило ОСОБА_4 про те, що після проведення гарантійного ремонту буде відновлено якісний стан елементів кузова Автомобіля, на яких був допущений дефект лакофарбового покриття з вини заводу-виробника, що не призведе до втрати товарної вартості Автомобіля. /Т.1 а.с 188/
Оскільки причини нищення лакофарбового покриття та появи корозійних пошкоджень не з`ясовано, позивач звернувся до відповідача та до “Шкода Авто” у Чехію з вимогою усунення даного дефекту.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 08 липня 2010 року у справі призначено комплексну металографічно-хімічно-товарзнавчу експертизу.
Відповідно до висновку № 2472 криміналістичної експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів від 29 жовтня 2010 року (експерт ОСОБА_5 ) пошкодження лакофарбового покриття автомобіля «Шкода-Октавія» номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 обумовлені порушенням умов дотримання технологічної схеми пофарбування. Вартість проведення експертизи становить 1074,00 грн./Т. 1 а.с 99-101/
Згідно з висновком № 2473/2474 судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі № 2-1667/10 від 31 грудня 2010 року (експерт ОСОБА_6 ) виявлені пошкодження ЛФП заднього лівого крила, порогу лівої та правої боковини, передньої правої та лівої двері, переднього бампера зменшать ринкову вартість досліджуваного автомобіля в порівняні з ідентичним автомобілем без таких пошкоджень на 10087,09 грн. При наявності на станції технічного обслуговування всіх необхідних матеріалів для проведення ремонту пошкодження ЛФК кузова досліджуваного автомобіля «Шкода-Октавія» номер кузова НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_2 можливо усунути на протязі 14 календарних днів шляхом проведення відповідного відновлювального ремонту. Пошкодження ЛФП окремих ділянок кузов, а саме: заднього лівого крила, порогу лівої та правової боковини, передньої правої та лівої двері, переднього бампера, не впливає на використання автомобіля відповідно до його цільового призначення, а саме для перевезення людей та їх багажу, та використання досліджувального автомобіля з цими пошкодженнями можливе. Вартість проведення експертизи становить 2416,50 грн./Т. 1 а.с.103-110/.
Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2012року у справі призначено додаткову комплексну метало-графічно-хімічно-товарознавчу експертизу.
Згідно з висновком № 1535 додаткової комплексної метало-графічно-хімічно-товарознавчої експертизи (експерт Дем`янчук Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Єврокар» від 27 липня 2012 року (дефекти, крім дефектів, утворених внаслідок механічного впливу) лакофарбового покриття автомобіля «Шкода-Октавія» номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , обумовлені порушенням умов дотримання технологічної схеми пофарбування. Порушення умов дотримання технологічної схеми пофарбування кузова автомобіля «Шкода-Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 має місце в локальних (окремих) місцях, що виявлені власником та експертами, і не стосується всього кузова досліджуваного автомобіля. Обсяг пошкодження лакофарбового покриття кузова автомобіля «Шкода-Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 характеризується локальними ділянками. Вартість проведення експертизи становить 8037,00 грн./Т.1 а.с. 245-249/
Відповідно до висновку № 2766 додаткової комплексної судової металографічно-хімічно-товарознавчої експертизи від 19 вересня 2012 року (експерт Грицишин П.М.) при фарбуванні кузова автомобіля «Шкода-Октавія» номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 допущено порушення технології пофарбування кузова в частині підготовки металевої поверхні перед нанесенням грунтового шару. Усунути в повному обсязі корозійне пошкодження кузова автомобіля з врахуванням вимог, які встановлюються заводом-виробником до антикорозійного захисту (захист всієї поверхні кузова , в т.ч. і в прихованих порожнинах) проведенням гарантійного ремонту на станціях технічного обслуговування не представляється можливим. На експертизу було представлено автомобіль в частково розібраному стані та виявлено пошкодження поверхні кузова, що вникли власлідок «спучування» лакофарбового покриття. Згідно з п.1.5. «Дослідження» дослідження пошкоджень, де проявляється щілинна корозія на стиках двох листів дає підставу для висновку про наявність корозії у прихованих порожнинах. Вартість проведення експертизи становить 674,30 грн./Т.1 а.с. 250-257/
Згідно з висновком № 1536 додаткової комплексної метало-графічно-хімічно-товарознавчої експертизи (експерт Величко А.Д.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Єврокар» від 03 грудня 2012 року виявлені пошкодження кузова автомобіля «Шкода-Октавія» номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 можливо усунути шляхом проведення гарантійного (відновлювального) ремонту на протязі 14 календарних днів в умовах СТО при наявності на даному СТО усіх необхідних матеріалів, складових та технічного обладнання. Роботи по усуненню виявлених пошкоджень вплинуть на вартісні показники з ідентичним непошкодженим, не відремонтованим автомобілем. У цьому висновку у розділі «Дослідження» експерт ОСОБА_6 посилається на висновок металознавчої експертизии №2766 від 19.09.2012р., де крім пошкоджень ЛФП складових кузова, які зазначені у висновку хімічної експертизи №1535 від 27.07.2012р. виявлено щілинну корозію на стиках двох листів, що дає підставу експерту-металознавцю стверджувати про процес іржавіння в прихованих порожнинах. Вартість проведення експертизи становить 1611,10 грн./Т.1 а.с. 260-265/
12 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «Експертиза» з проханням проведення експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу. Відповідно до висновку № 40 експертного дослідження складеного 18 лютого 2013 року, проведеного спеціалістом товарознавцем Галамай Б.І., вартість нових вищевказаних складових з врахуванням їхнього фарбування без врахування їх заміни: основа кузова, передньої правої та лівої двері, задньої правої та лівої двері автомобіля «Шкода-Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 легковий хетчбек з 5ти дверним кузовом, бензиновий з робочим об`ємом двигуна 1595 см3, 2008 року випуску, на момент дослідження становить 101461,23, що в доларовому еквіваленті становить 12693,76 дол.США. Відсоткова вартість вказаних в питанні № 1 нових складових з врахуванням фарбування, без врахування необхідної її зміни, до ринкової вартості нового автомобіля «Шкода-Октавія» А5 1,6 МРІ д.н.з. НОМЕР_2 легковий хетчбек з 5 – ти дверним кузовом, бензиновий з робочим об`ємом двигуна 1595 см3, 2008 року випуску, на момент огляду 15 лютого 2013 року, становить 0,51%./Т.2 а.с. 29-35/
Крім того, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11 липня 2016 року у справі призначено додаткову автотоварознавчу експертизу.
Згідно з висновком № 3933 судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі № 2-266/11 від 18 вересня 2017 року (судовий експерт Романяк А.М.) вартість пошкоджених складових автомобіля Шкода Октавія А5, номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , на яких виявлено прояви виразкової, плямистої та щілинної корозії та пошкодження лакофарбового покриття, з врахуванням фарбування без врахування необхідної їх заміни, станом на день проведення експертизи становить 308189,43 грн. Визначити у відсотку вартість вказаних у питанні № 1 нових складових з врахуванням фарбування без врахування необхідної їх заміни до ринкової вартості нового автомобіля «Шкода Октавія» А5 1.6 МРІ, д.н.з. НОМЕР_2 станом на день проведення експертизи не представляється можливим через те, що на даний момент автомобіль знятий з виробництва. Вартість проведення експертизи становить 3961,60 грн./Т.3 а.с. 161-166/.
В судовому засіданні 21 січня 2015 року експерт ОСОБА_6 пояснив, що виявлені в автомобіля пошкодження можливо виправити на протязі 14 днів, ринкова вартість автомобіля зменшиться на відміну від непошкодженого автомобіля. Гарантійний ремонт здійснюється так само, як і відновлювальний. Чи підпадають дані ушкодження під гарантійні йому не відомою Після проведення ремонту буде здійснено перефарбування окремих складових. Це буде виконано іншими фарбами та іншими технологіями, проводитиметься локальне відновлення окремих деталей. Виявленні пошкодження на 10000 грн. Використання автомобіля можливе як з проведенням відновлювальних робіт так і без них.
Експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні 21 січня 2015 року пояснив, що причиною виклеєння лакофарбового покриття є порушення технології пофарбування та характеризується локальними ділянками. Стверджувати, що автомобіль повністю пройшов антикорозійний процес експерт не може. При проведенні експертизи експертом було враховано пошкодження, які автомобіль отримав при ДТП від 01 січня 2012 року.
В судовому засіданні 25 лютого 2015 року експерт Грицишин П.М. пояснив, що відновити антикорозійне покриття на відкритий частинах можливо, а на скритих неможливо. При появленні корозій на поверхні появляється випуклість. Після відкриття поверхні і розтріскування покриття під лакофарбовим покриттям експертом було виявлено корозію, яка розросталася ниткоподібним способом. Експерт ствердив, що корозія зсередини однозначно. Ним був зафіксований лише одиничний прояв ерозії, однак на кузові їх було більше, на фото лише один приклад, тому що він самий характерний. Провести гарантійний ремонт, аналогічний заводському, для відновлення антикорозійного покриття, неможливо.
Мотиви, за яких виходить суд та застосовані судом норми права.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною другою ст. 5 ЦПК України передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч.1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно з ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.(ч. 3 ст. 678 ЦК України)
Відповідно до ч. 4 ст. 678 ЦК України положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 8 закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Частиною третьою ст. 8 Закону передбачено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.
Частина четверта статті 678 ЦК містить відсилочну норму на інший закон. Закон України «Про захист прав споживачів» є спеціальним Законом, який підлягає застосуванню при вирішенні справи, та регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Позивачем пред`явлено відповідачу як виробнику товару вимогу щодо пропорційного зменшення ціни товару – автомобіля внаслідок виявлення протягом гарантійного строку недоліку – відлущування лакофарбового покриття від металу кузова та корозійні пошкодження, що є правом позивача та передбачено частиною третьою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». А тому, суд відхиляє доводи відповідача, що така вимога може бути виключно пред`явлена Продавцю товару - ТзОВ «Інвестиції УП». Суд вважає, що позов заявлено позивачем до належного відповідача.
Суд відхиляє твердження представника відповідача, що недоліки автомобіля могли бути усунуті шляхом проведення гарантійного ремонту автомобіля та що розмір пропорційного зменшення ціни автомобіля з виявленими пошкодженнями у порівнянні з ідентичним автомобілем без таких пошкоджень становить 10087,09 грн., з посиланням представника відповідача на висновок експерта №2473/2474 від 31.12.2010р., виходячи з такого.
При вирішенні спору суд бере до уваги висновок додаткової комплексної судово металографічно-хімічної-товарозавчої експертизи №2766 від 19.09.2012р. (експерт Грицищин П.М.), відповідно до якого при фарбуванні автомобіля допущено порушення технології пофарбування кузова. Усунути в повному обсязі корозійне пошкодження кузова автомобіля з врахуванням вимог, які встановлюються заводом-виробником до антикорозійного захисту (захист всієї частини кузова, в тому числі і в прихованих порожнинах проведенням гарантійного ремонту на станціях технічного обслуговування не представляється можливим. При проведенні цієї експертизи автомобіль було представлено в частково розібраному вигляді, виявлено пошкодження поверхні кузова та щілинну корозію на стиках двох листів, в прихованих порожнинах кузова. Суд також бере до уваги пояснення експерта ОСОБА_2 , надані ним в судовому засіданні, відповідно до яких експертом виявлено корозію, яка розросталася ниткоподібним способом не лише на відкритих частинах автомобіля, але і на скритих, відновити антикорозійне покриття на відкритій частині можливо, а на скритих неможливо. Здійснити гарантійний ремонт, аналогічний заводському, неможливо.
Зазначений висновок та пояснення експерта є більш повними, оскільки автомобіль було представлено у напіврозібраному виді та дослідження проводились теж більщ повно, в тому числі на стиках двох листів, у порівнянні з дослідженнями, які були проведені відповідно до висновку експерта №2472 криміналістичної експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів від 29.10.2010р. (експерт ОСОБА_5 ) та висновку №1535 додаткової комплексної метало-графічно-хімічно-товарознавчої експертизи від 27 липня 2012р. (експерт ОСОБА_5 ), відповідно до якого обсяг пошкодження лакофарбового покриття кузова автомобіля характеризується локальними ділянками.
Суд відхиляє висновок експерта №1535 від 27.07.2012р. в частині того, що обсяг пошкодження лакофарбового покриття кузова автомобіля характеризується локальними ділянками, оскільки зазначений висновок спростовується висновком експерта №2766 від 19 вересня 2012 р., який є більш повним та поясненнями в судовому засіданні експерта Грицишина П.М. Крім цього, в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що він не може стверджувати, що автомобіль повністю пройшов антикорозійний процес.
Суд критично оцінює висновок №1536 від 03.12.2012р. додаткової комплексної метало-графічно-хімічно-товарознавчої експертизи (експерт Величко А.Д.), відповідно до якого виявлені пошкодження кузова автомобіля можливо усунути шляхом проведення гарантійного (відновлювального) ремонту на протязі 14 календарних днів в умовах СТО при наявності на даному СТО усіх необхідних матеріалів, складових та технічного обладнання, який суперечить висновку експерта № №2766 від 19.09.2012р. В судовому засіданні експерт пояснив, що ринкова вартість автомобіля зменшиться на відміну від неушкодженого. Гарантійний ремонт здійснюється так само, як і відновлювальний. Чи підпадають дані ушкодження під гарантійні експерту не відомо. З огляду на те, що експерту Величко А.Д. не відомо чи підпадають дані ушкодження під гарантійні та, враховуючи ту обставину, що експерт проведення таких робіт ставить у залежність від наявності необхідних матеріалів, складових та технічного обладнання, суд вважає пояснення експерта Величка А.Д. в цій частині неспроможними. Представником позивача не надано суду документів, які б визначали порядок гарантійного ремонту автомобіля позивача, з недоліками (пошкодженнями), встановленими висновком експерта №2766 від 19.09.2012р., а також щодо наявності всіх необхідних матеріалів, складових та технічного обладнання на СТО для проведення гарантійного ремонту в умовах СТО на протязі 14 днів. Більше того, на момент звернення позивача в СТО щодо проведення гарантійного ремонту, ні особа, яка здійснює гарантійний ремонт, ні представник відповідача не вчинили дій щодо проведення експертизи з метою встановлення дійсних причин та обсягу пошкоджень автомобіля позивача.
Суд відхиляє твердження представника відповідача, що пошкодження автомобіля є локальними та ринкова вартість автомобіля відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи 2473/2474 від 31 грудня 2012 року (експерт Величко А.Д.) зменшилась на 10087,09 грн., оскільки таке твердження спростовується висновком судової додаткової автотоварознавчої експертизи № 3933 від 18 вересня 2017 року, який узгоджується з іншими матеріалами справи – висновком додаткової комплексної судово металографічно-хімічної-товарознавчої експертизи №2766 від 19.09.2012р. (експерт Грицищин П.М.), яким встановлено більший обсяг пошкоджень, в тому числі основи кузова, та висновком № 40 експертного товарознавчого дослідження, складеного ТзОВ фірма «Експертиза» 18 лютого 2013 року, яке суд оцінює як письмовий доказ в сукупності з іншими доказами.
Суд бере до уваги висновок № 3933 судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі № 2-266/11 від 18 вересня 2017 року (судовий експерт Романяк А.М.), відповідно до якого вартість пошкоджених складових автомобіля Шкода Октавія А5, номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , на яких виявлено прояви виразкової, плямистої та щілинної корозії та пошкодження лакофарбового покриття, з врахуванням фарбування без врахування необхідної їх заміни, станом на день проведення експертизи становить 308189,43 грн. Зазначений висновок узгоджується з висновком додаткової комплексної судово металографічно-хімічної-товарознавчої експертизи №2766 від 19.09.2012р. (експерт Грицищин П.М.), та з висновком №40 експертного дослідження, складеним 18 лютого 2013 року спеціалістом товарознавцем Галамай Б.І., відповідно до якого вартість нових вищевказаних складових з врахуванням їхнього фарбування бз врахування їх заміни: основа кузова, передньої правої та лівої двері, задньої правої та лівої двері автомобіля «Шкода-Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 легковий хетчбек з 5ти дверним кузовом, бензиновий з робочим об`ємом двигуна 1595 см3, 2008 року випуску, на момент дослідження становить 101461,23, що в доларовому еквіваленті становить 12693,76 дол.США.
Вартість пошкоджених складових автомобіля однакова у зазначених висновках, виходячи із розрахунків в іноземній валюті - доларах США, сума у гривнях пов`язана із курсовою різницею гривні.
Надаючи оцінку доказом в їх сукупності, суд доходить висновку, що, позивачем доведено факт придбання автомобіля неналежної якості (який містить недоліки) з вини відповідача – виробника товару, про що свідчить висновок додаткової комплексної судово металографічно-хімічної-товарознавчої експертизи №2766 від 19.09.2012р. (експерт Грицищин П.М.).
Обставини, які б свідчили, що недоліки товару виникли внаслідок порушення самим потерпілим певних правил, представником відповідача не наведено.
Твердження відповідача в доповненні до заперечення про те, що пробіг автомобіля на дату складання Рекламаційного акту (29.07.2009) становив 122750 км, а вже на дату проведення експертизи (28.10.2010р.) - 190660 км, а відтак заявлені недоліки не є перешкодою для подальшого повноцінного використання автомобіля позивачем безпосередньо за цільовим призначенням, до уваги судом не приймаються, оскільки це обмежило б позивача в законному праві на належний та якісний товар на момент придбання такого та безпосередньо в процесі експлуатації автомобіля з урахуванням зносу.
Суд при оцінці поведінки відповідача ПАТ «Єврокар» враховує і те, що вимоги до рівня надання послуг є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах такого виду. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення тлумачаться судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Щодо договору продажу автомобіля позивачем відповідно до купівлі-продажу транспортного засобу № 4641/2016/107428 від 04 жовтня 2016 року, то на думку суду, він не має вирішального значення для розгляду справи.
Щодо аргументів відповідача, що у позивача не було підстав для зміни вимог протягом строків позовної давності, як це передбачено абзацом 2 ч.3 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на те, позивач спершу звернувся з вимогою до Відповідача щодо проведення гарантійного ремонту автомобіля, у проведенні якого Позивачу ніхто не відмовляв, але відповідач сам не надавав автомобіль для проведення гарантійного ремонту та заяви відповідача про застосування позовної давності до вимоги позивача про пропорційне зменшення ціни товару, який на думку позивача сплив 02 липня 2010 року, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.
Згідно з п. 12 ст.1 Закону істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Пункт 15 статті 1 Закону дає визначенню недоліку продукції, товару. Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем);
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 681 ЦК України встановлено, що до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Пунктом 8.3 Договору купівлі-продажу №30/01-01 від 30.08.2008р. за домовленістю сторін встановлено, що покупцю (позивачу у справі) надається гарантія на товар строком на 2 роки без обмеження пробігу. Договір вступив в дію з моменту його підписання сторонами. Гарантійний строк розпочався 30.01.2008р. та закінчився 30.01.2010р. Позивач виявив недоліки (відлущення лакофарбового покриття) на своєму автомобілі у червні 2009р., тобто в межах строку позовної давності. Цей факт відповідачем не оспорюється.
Позивач звернувся з первинним позовом до відповідача 19.11.2009р., в якому просив замінити товар неналежної якості на товар належної якості та відшкодувати моральну шкоду.
Скориставшись своїм правом вибору способу захисту, позивач правомірно уточнив 11.08.2014 року позовні вимоги, виклавши їх у поданій до суду заяві, в якій просить здійснити пропорційне зменшення ціни неякісного товару на суму 101461,23 грн. та виплатити відшкодування за завдану моральну шкоду.
Відповідно до частини другою статті 31 ЦПК України ( в редакції 2004 року зі змінами та доповненнями), крім прав та обов`язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач – пред`явити зустрічний позов.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду (справа 910/18389/20) під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову можу виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими, 2)доповнення позовних вимог новими, 3) вилучення деяких позовних вимог, 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Отже, позивач здійснив заміну позовної вимоги, тобто змінив предмет позову. Зазначена заява подана позивачем в порядку та з дотриманням вимог ст.31 ЦПК України ( в редакції 2004 р. зі змінами та доповненнями) при новому розгляду справи, до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність була перервана 19 листопада 2009 року шляхом пред`явлення позову до відповідача із первинними позовними вимогами.
Що стосується аргумента відповідача про відсутність підстав для пред`явлення вимоги відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на положення абзацу другого частини третьої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті, а тому на думку представника відповідача, суд відхиляє зазначений аргумент позивача, виходячи з такого.
З метою виявлення недоліків автомобіля, придбаного позивачем, та встановлення вартості пошкодження складових автомобіля з врахуванням вартості робіт було проведено ряд експертиз та автотоварознавче дослідження, починаючи з 2009 року до 2017 року, які проводилися за ініціативою та за рахунок позивача. На думку суду, відповідачем не було вжито належних та відповідних заходів щодо встановлення причин недоліків автомобіля - відлущення лакофарбового покриття та обсягу пошкодження автомобіля. Недоліки товару –автомобіля та вартість пошкоджених складових з врахуванням вартості робіт були встановлені після проведення вказаних експертиз. Враховуючи те, що позивач звернувся з позовною вимогою до відповідача у 2009 в межах гарантійного строку, внаслідок чого переривався строк позовної давності, а в подальшому зміна предмету позову відбулася з дотриманням вимог ст.31 ЦПК України ( в редакції 2004р.), суд відхиляє твердження представника позивача про відсутність підстав у позивача для пред`явлення вимоги
З огляду на те, що формулювання Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: положення абзацу другого частини третьої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті, не є чітким щодо порядку пред`явлення споживачем інших вимог у випадку невиконання попередньої вимоги, суд вважає за необхідне застосовувати положення, які містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо «якості закону».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права(див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», (заява № 21722/11, § 170).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65).
Суд вважає, що позовну вимогу щодо здійснення пропорційного зменшення ціни товару позивачем заявлено в межах строку позовної давності та в порядку, передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів».
Щодо питань які поставленні Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ в ухвалі від 28 травня 2014 року, а саме про залучення до участі у справі ВАТ «Галич-Авто» то суд зазначає таке. В судовому засіданні судом ставилося на обговорення питання про залучення до участі у справі ВАТ «Галич-Авто», але жодна з сторін клопотання про залучення до розгляду справи ВАТ «Галич-Авто» не заявляла. Позивач заявив клопотання про залучення до розгляду справи ТзОВ ''Інвестиції УП'', яке ухвалою суду від 23 вересня 2014 року було задоволено. Крім того, в судовому засідання Позивач пояснив, що в даному випадку він як позивач має право обирати до кого звертатися з позовом, відповідачем він вража виробника товару - ПАТ ''Єврокар'' та позовних вимог до ВАТ «Галич-Авто» Позивач не пред`являв.
З огляду на уточнення позовних вимог в порядку ст.31 ЦПК України шляхом подання заяви від 11 серпня 2014 року, яку суд оцінює як зміну предмету позову - зміну позовної вимоги до відповідача щодо пропорційного зменшення вартості товару, застосуванню підлягає п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів». Отже позивачем правильно обрано спосіб захисту свого права. Вимога щодо пропорційного зменшення вартості товару не залежить від виявлення споживачем протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків товару. Перелік вимог споживача у випадку виявлення істотних недоліків протягом гарантійного строку зазначено у ч.2 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів». Для пред`явлення вимоги споживачем, передбаченої частиною першої статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів», достатньо виявити недоліки товару протягом гарантійного терміну.
Надаючи оцінку доказом в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт придбання автомобіля неналежної якості (який містить недоліки) з вини відповідача – виробника товару, про що свідчить висновок додаткової комплексної судово металографічно-хімічної-товарознавчої експертизи №2766 від 19.09.2012р. (експерт Грицищин П.М.). Сума пропорційного зменшення ціни на 101461,23грн. підтверджена доказами - висновком № 3933 судової автотоварознавчої від 18 вересня 2017 відповідно до якого вартість пошкоджених складових автомобіля Шкода Октавія А5, номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , на яких виявлено прояви виразкової, плямистої та щілинної корозії та пошкодження лакофарбового покриття, з врахуванням фарбування без врахування необхідної їх заміни, станом на день проведення експертизи становить 308189,43 грн. та висновком №40 експертного дослідження, складеним 18 лютого 2013 року спеціалістом товарознавцем Галамай Б.І., відповідно до якого вартість нових вищевказаних складових з врахуванням їхнього фарбування бз врахування їх заміни: основа кузова, передньої правої та лівої двері, задньої правої та лівої двері автомобіля «Шкода-Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 легковий хетчбек з 5ти дверним кузовом, бензиновий з робочим об`ємом двигуна 1595 см3, 2008 року випуску, на момент дослідження становить 101461,23, що в доларовому еквіваленті становить 12693,76 дол.США. Обраний позивачем спосіб захисту права відповідає п.1ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів». Вимога пред`явлена в межах позовної давності шляхом зміни предмету позову відповідно до вимог ст.31 ЦПК України (в редакції ЦПК 2004р. зі змінами та доповненнями).
Таким чином, позовна вимога позивача ОСОБА_1 до відповідача ПрАТ «Єврокар» щодо пропорційного зменшення ціни придбаного неякісного товару підлягає до задоволення. З врахуванням позовних вимог та положень ст.5 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 101461,23 грн. в якості відшкодування пропорційного зменшення ціни неякісного товару.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 62 500 грн. суд доходить такого висновку.
Позивач звернувся до суду з первісною вимогою 19 листопада 2009 року, заміну товару неналежної якості та відшкодування моральної шкоди у розмірі 62 500 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, що діяла на момент подачі позову) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
11 серпня 2014 року ( під час нового розгляду справу) позивач в порядку ст.31 ЦПК змінив предмет позову на пропорційне зменшення ціни товару та просить відшкодувати моральну шкоду, спричинену йому внаслідок придбання автомобіля неналежної якості ( з недоліками). На час подання такої заяви діяла редакція п. 5 ч. ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (№3390-17 від 19 травня 2011р.), яка не обмежує відшкодування моральної шкоди лише заподіянням небезпечною для життя та здоров`я продукцією.
Під час вирішення спору щодо відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне застосувати правову позицію, викладену у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020р. у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19), відповідно до якої, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
В позові позивач докладно навів аргументи, щодо законності вимог відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із спричиненням йому моральних страждань з огляду на те, що Позивач з листопада 2009 року був змушений змінити стиль свого життя, обмежити використання свого автомобіля у зв`язку із призначенням експертиз автомобіля та вчиняти інші дії.
А тому з врахуванням наведених обставин, виходячи з обґрунтованості позовних вимог щодо відшкодування пропорційного зменшення ціни неякісного товару, з огляду на те, що правовідносини, які виникли з приводу придбання товару неналежної якості, продовжувались впродовж тривалого часу, і після внесення змін до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» (№3390-VI від 19.05.2011р.) і такі порушення не були усунуті відповідачем в добровільному порядку, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню – в сумі 10000 грн.
Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України регламентується, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.84 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову до суду) витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Щодо аргументів представника відповідача ПрАТ «Єврокар» про те що, Дулиба А.Я. не є адвокатом та в даному випадку застосувати вимоги ст. 133, 137 ЦПК України, не вбачається можливим та до договору не долучено детальний опису робіт, та доказів що підтверджують факт понесених витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Щодо суми витрат на провову допомогу за Договором про надання юридичних послуг №11/03 від 03.11.2009р. та додатковими угодами №1 від 10.02.2014 р. та №2 від 08.08.2014 р., судом надано оцінку первинним документам, які знаходяться в матеріалах справи, а саме Акту виконаних робіт № 1 про надання юридичних послуг від 05.11.2013р. на суму 13125,00 грн., Акту виконаних робіт № 1 про надання юридичних послуг від 01.06.2014р. до додатку № 1 від 10.02.2014. до договору про надання юридичних послуг на суму 4860,00 грн., а також трьом документам на підтвердження факту проведення оплати: квитанції № ПН3822 від 06.08.2014р. на суму 4860,00 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру № 04/12 від 04.12.2009р. на суму 1250,00 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру № 11/10 від 10.11.2009р. на суму 750,00 грн.
Суд не бере до уваги позицію представника відповідача, викладену в наданих суду 27.11.2020р. письмових поясненнях, щодо відсутності документального підтвердження витрат на правову допомогу, та безпідставності таких з огляду на те, що представник позивача не є адвокатом, оскільки така суперечить висновкам, викладеним у п. п. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз`яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України) та у постанові №301/1894/17 від 17 жовтня 2018 року.
Представник позивача Дулиба А.Я., будучи фахівцем в галузі права, діяла на підставі довіреності, відповідно до вимог ст.12 ЦПК ( в редакції 2004р. зі змінами та доповненнями) витрати на правову допомогу на момент, які позивач поніс до вступу в силу ЦПК в новій редакції, що почала діяти з 15.12.2017р., передбачали витрати іншого фахівця в галузі права (ст.84 ЦПК України в редакції 2004р. зі змінами та доповненнями).
Таким чином, Актом виконаних робіт № 1 про надання юридичних послуг від 05.11.2013р. підтверджується факт надання юридичних послуг на суму 13125,00 грн. та Актом виконаних робіт № 1 про надання юридичних послуг від 01.06.2014р. до додатку № 1 від 10.02.2014. до договору про надання юридичних послуг підтверджується факт надання юридичних послуг на суму 4860,00 грн., тобто всього надано юридичних послуг на суму 17985,00 грн., які підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.
Крім цього, позивачем доведено здійснення ним таких судових: 120,00 грн. - оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (квитанція банку від 17.11.2009 р.), 1745,25 грн. частина вартості комплексної експертизи, призначеної ухвалою суду від 08.07.2010 р. (рахунок №885/887/8889 від 26.07.2010 р.), 562,80 грн. участь експертів у судових засіданнях (на підставі рахунків №907 від 13.07.2011 р. на суму 187,60 грн. та №916/917 від 14.07.2011 р. на суму 375,20 грн.), 700,00 грн. розбирально-складальні роботи на підготовку автомобіля до проведення експертизи (акт виконаних робіт від 07.05.2012 р.), 11207,97 грн. за проведення додаткової комплексної метало-графічно-хімічно-товарознавчої експертизи (рахунок №1476 від 15.11.2011 р. на суму 11097,00 та 110,97 грн. за послуги банку), 805,00 грн. за проведення судової експертизи ТзОВ «Експертиза» (квитанція №205311000054611360912732 від 15.02.2013 року на суму 800,00 грн. та 5,00 грн. послуги банку ), 4751,44 грн. за проведення додаткової автотоварознавчої експертизи ( рахунок №941 від 13.04.2016 р. на суму 4704,40 грн. та 47,04 грн. за послуги банку). Суд вважає доведеною загальну суму судових витрат, понесених позивачем, в розмірі 38440,26грн.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
Стягнення судових витрат вирішити відповідно до ст.141 ЦПК України.
Частиною 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати в сумі 38440,26грн. стягнути з відповідача в користь позивача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у виді судового збору слід стягнути з відповідача в користь держави
Керуючись ст.ст. 141,258,259,263-265,273 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ''Єврокар'' за участі третьої особи: ТзОВ ''Інвестиції УП'' про пропорційне зменшення ціни придбаного неякісного товару та відшкодування моральної шкоди, задоволити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Єврокар” на користь ОСОБА_1 101461,23 грн. (сто одну тисячу чотириста шістдесят одну грн. 23 коп.) в якості відшкодування пропорційного зменшення ціни неякісного товару та 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди, всього 111461,23 ( сто одинадцять тисяч чотириста шістдесят одну) гривню 23 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Єврокар” на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 38440,26 ( тридцять вісім тисяч чотириста сорок) гривень 26 коп. з яких: 120,00 грн. оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (квитанція банку від 17.11.2009 р.), 1745,25 грн. частина вартості комплексної експертизи, призначеної ухвалою суду від 08.07.2010 р. (рахунок №885/887/8889 від 26.07.2010 р.), 562,80 грн. участь експертів у судових засіданнях (на підставі рахунків №907 від 13.07.2011 р. на суму 187,60 грн. та №916/917 від 14.07.2011 р. на суму 375,20 грн.), 700,00 грн. розбирально-складальні роботи на підготовку автомобіля до проведення експертизи (акт виконаних робіт від 07.05.2012 р.), 11207,97 грн. за проведення додаткової комплексної метало-графічно-хімічно-товарознавчої експертизи (рахунок №1476 від 15.11.2011 р. на суму 11097,00 та 110,97 грн. за послуги банку), 805,00 грн. за проведення судової експертизи ТзОВ «Експертиза» (квитанція №205311000054611360912732 від 15.02.2013 року на суму 800,00 грн. та 5,00 грн. послуги банку ), 17985,00 грн. за надання юридичних послуг (відповідно до договору №11/03 від 03.11.2009 р. про надання юридичних послуг та додаткових угод №1 від 10.02.2014 р. та №2 від 08.08.2014 р.), 4751,44 грн. за проведення додаткової автотоварознавчої експертизи ( рахунок №941 від 13.04.2016 р. на суму 4704,40 грн. та 47,04 грн. за послуги банку).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Єврокар” на користь держави судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30днів з дня проголошення судового рішення.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
відповідач – Приватне акціонерне товариство «Єврокар», код ЄДРПОУ 30913130, місцезнаходження Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Перемоги, 46;
третя особа ТзОВ ''Інвестиції УП'', код ЄДРПОУ 30477944, 81023, Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр, будинок 47.
Повний текст рішення складено: 08.10.2021 року.
Суддя Г.П. Мигаль
Судове рішення № 100331559, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 10.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-299/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: