Рішення № 100331166, 07.10.2021, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2021 рокуСправа №451/105/20 Провадження № 2/451/142/21

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

22 січня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві, з врахуванням заяви про уточнення, зазначає, що ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 17.01.2006 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 11.11.2019 року має заборгованість у розмірі – 7798 гривень 74 копійки, яка складається з 7798 гривень 74 копійки - заборгованість за тілом кредиту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник - ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.03.2016 року. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів Позичальника та Відповідача по справі, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . Позивачем 13.02.2019 року була направлена претензія кредитора до Радехівської державної нотаріальної контори. 06.05.2019 року Позивачем було отримано відповідь Радехівської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». Таким чином, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого Позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як Відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 03.10.2019 року до спадкоємця, ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно яких Позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Враховуючи вищевикладене, просить винести рішення, яким стягнути з відповідача – ОСОБА_2 на їх користь згадану вище заборгованість у розмірі – 7798 гривень 74 копійки та судові витрати (а.с.2-6,99,131-135).

24 березня 2021 року позивачем подано уточнення до позовної заяви про стягнення боргу із кредитора – ОСОБА_1 (а.с.98-99).

20 липня 2018 року до суду надійшов лист голови Правління банку, з якого вбачається, що з 21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва – АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). В зв`язку в цим просить суд по всіх справах, у яких розгляд не завершено, вказувати нову назву банку.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримують. Щодо винесення заочного рішення у справі не заперечує (а.с.170).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій повідомила, що спадщини після смерті матері ОСОБА_3 не приймала, в органи нотаріату для написання заяви про прийняття спадщини не зверталася, у зв`язку з чим вона не може бути спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та просить в задоволенні позову відмовити повністю, справу слухати без її участі (а.с.169).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.2 ст.247 та ст.279 ЦПК України розгляд справи проведено в спрощеному позовному провадженні, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд встановив, що між ОСОБА_3 та АТ КБ «Приватбанк» був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано кредитні картки (а.с.102,148).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_3 за Договором станом на 11.11.2019 року становить 7798 гривень 74 копійки, яка складається з 7798 гривень 74 копійки - заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с.7-16,136-147).

ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 (а.с.37).

13.02.2019 року позивачем була направлена претензія кредитора до Радехівської державної нотаріальної контори в порядку статті 1281 ЦК України (а.с.38,39).

Позивач отримав відповідь Радехівської державної нотаріальної контори 06.05.2019 року, в якій зазначено, що спадкова справа №59/2016 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 була заведена на підставі претензії кредитора АТ КБ «Приватбанк» (а.с.40).

03 жовтня 2019 року Банк надіслав лист-претензію відповідачу, в якій повідомив про наявну заборгованість за кредитним договором (а.с.41-43).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №64255029 від 07.04.2021 року, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита спадкова справа №59045713, номер у нотаріуса 59/2016. Дана спадкова справа заводилася по претензії кредитора ПАТ КБ «Приватбанк» від 15.05.2016 року, що підтверджується повідомленням в.о. завідувача Радехівської державної нотаріальної контори, завідувача Соснівської державної нотаріальної контори З. Медведюк від 9.07.2021 року (а.с.127,167).

Відповідно до довідки виданої КП «Радехівське міське водоканалізаційне господарство», за адресою в АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.130).

Судом встановлено, що станом на 1.09.2021 року, відповідач та інші спадкоємці не зверталися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, або відмову від неї після смерті ОСОБА_3 та свідоцтво про право на спадщину не отримували (а.с.167).

В матеріалах справи відсутні документи, що відповідач ОСОБА_6 є спадкоємцем ОСОБА_3 .

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦПК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Об`єктом спадкового наступництва є спадщина (спадкове майно, спадкова маса), тобто вся сукупність прав та обов`язків спадкодавця, в яких він перебував на момент своєї смерті і які за своєю правовою природою не є невіддільними від особи їх носія і здатні перейти до інших осіб.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.1219 ЦК України до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права.

Відповідно до частини першої 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

При цьому, у разі пропуску строку для прийняття спадщини для спадкоємців передбачається цивільно-правова відповідальність, яка полягає у позбавленні їх права на прийняття спадщини.

В свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Невиконання спадкоємцем вимог закону щодо оформлення та реєстрації спадкового майна не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Відтак, до правовідносин сторін підлягають застосування положення статті 1282 ЦК України.

Згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Частиною першою статті 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У Цивільному кодексі України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку запроваджений механізм досягнення справедливого балансу між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця, з однієї сторони, та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців позичальника - боржника, з іншої.

Дотримання цього балансу передбачає забезпечення задоволення вимог кредитора (кредиторів) спадкодавця за рахунок спадкового майна без порушення майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Під час вирішення питання процесуального правонаступництва сторони у справі спадкоємцем померлого спадкодавця суди мають з`ясовувати коло спадкоємців, обсяг матеріального правонаступництва для вирішення спору. При цьому підлягають врахуванню особливості, передбачені правилами статті 1282 ЦК України щодо об`єму успадкованого майна та співмірності вимог кредитора вартості частки в успадкованому майні спадкоємця, який відповідає перед кредитором лише у межах вартості прийнятої спадщини. Спадкоємець успадковує разом з правами спадкодавця його обов`язки, а тому саме від об`єму успадкованих прав та обов`язків залежить вибір спадкоємця щодо прийняття спадщини чи відмови від неї.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач покликається на те, що відповідач є спадкоємцем позичальника ОСОБА_3 , оскільки відповідно до копії паспортів позичальника та відповідача, адреса реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 (а.с.35-зворот,36-зворот).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 129 Конституції України, реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Таким чином, дійсне коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які прийняли спадщину після неї та об`єм успадкованого майна не встановлено та в позовній заяві позивачем не зазначено.

Відповідно до статті 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Реєстрація боржника та відповідача за однією адресою не є безумовною підставою для висновку про обов`язок відповідача задовольнити вимоги кредитора.

Наведеним вище спростовуються доводи позивача про те, що саме відповідач прийняла спадщину боржника, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вона має відповідати перед кредитором.

Положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке жиле приміщення, у якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення. Отже, реєстрація будь-якої особи зі спадкодавцем не є безумовним підтвердженням того, що ця особа є спадкоємцем померлого.

Такі правові висновки зроблені Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 489/2924/16-ц, підстав відступити від яких не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дотримуючись принципу диспозитивності розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, що позбавляє його за власною ініціативою збирати докази.

Обов`язок доведення обставин, на які особа посилається, як на підставу своїх вимог покладається саме на цю особу.

Як зазначено у пункті 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження, зокрема, прийнятого спадкового майна після смерті позичальника, а також його обсягу та вартості, а тому суд вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 7 жовтня 2021 року.