Ухвала суду № 100330750, 12.10.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7964/21

Провадження по справі №1-кп/635/1107/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

за участю прокурора – Гелета О.О.,

захисника обвинуваченого – Чумакова О.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – Лещенко А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 на 2 місяці з покладанням на нього обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду. Про існування зазначеного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ст. 366 КК України, серед яких є злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, а тому з метою уникнення покарання ОСОБА_1 може переховуватись від суду. Зазначені обставини свідчать про неможливість запобігання наявному в кримінальному провадженні ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.

Представник потерпілого Мирончук В.І. у підготовчому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник Чумаков О.А. в судовому засіданні просив в клопотанні прокурора про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що прокурором в судовому засіданні не було доведено продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, та що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно обвинуваченого з огляду на наступне.

На підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 23 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 13 жовтня 2021 року. На ОСОБА_1 покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; невідкладно повідомляти слідчого,прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.

Строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом закінчується 13 жовтня 2021 року.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів свідчать про їх суспільну небезпеку. Санкція ч. 2 ст.191 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, санкція ч. 3 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме домашній арешт. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Вирішуючи питання про продовження строку домашнього арешту, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого.

З урахуванням встановленого слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, на який посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкості обвинувачення у сукупності з даними особи обвинуваченого, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, суд погоджується з доводами прокурора, що зазначений ризик продовжує існувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому у певний період доби без дозволу суду залишати житло з покладенням відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на обвинуваченого обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (в разі їх наявності).

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленому ризику та забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт в певний період доби.

Суд не може погодитись з доводами захисника щодо відсутності або втрати актуальності ризику, який існував на час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки ризик це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав.

Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, вбачається з вищенаведених відомостей, а тому суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 314, 315 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців – до 12 грудня 2021 року, який полягає у забороні обвинуваченому у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту:

-прибувати до суду за кожною вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (в разі їх наявності).

Строк дії ухвали визначити два місяці, тобто до 12 грудня 2021 року.

Копію ухвали направити для виконання до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.В. Березовська