Рішення № 100329818, 11.10.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/8570/21 2/335/2757/2021

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Концерну «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, в обґрунтування позову вказавши наступне.

Позивач у період з березня 2018 року по квітень 2021 року відпустив теплову енергію на суму 22992,80 гривень, на підставі укладеного з відповідачем договору № 203091 від 01.11.2012 року про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді, у не житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач, у свою чергу, належним чином не виконувала обов`язок за договором по оплаті отриманих послуг, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму за заборгованості у розмірі 20931,33 гривень та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 19.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив не надала.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247,280,281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачу у справі ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Договору купівлі продажу.

01.11.2012 року між Концерном «Міські теплові мережі» та ОСОБА_1 укладено договір №203091 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з додатком №1 до Договору „Теплопостачальна організація відпускає Споживачу теплову енергію в гарячій воді в обсягах Q рік = 6.87 Гкал з додержанням визначених договором умов на об`єкт.

Згідно з п.6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.п. 6.3, 6.4 Договору, підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати ні розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

За період з березня 2018 року по квітень 2021року Концерн«МТМ» відпустив даному нежитловому приміщенню теплову енергію на загальну суму 22992,80 гривень, що підтверджується актами приймання-передачіта розрахунками наявними в матеріалах справи. Відповідач здійснив часткову оплату суму боргу у розмірі 2405,81

Заборгованість Відповідача перед Теплопостачальною організацією по оплаті за відпущену теплову енергію у розмірі 20586,99 гривень на час розгляду справи залишається не погашеною, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем.

Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості по отриманим послугам у зазначеному розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові.

Відповідно до ст.9Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги що місяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 12Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до ч. 4. ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, якій прострочив виконанню грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуваннях встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від прострочена суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, який надано позивачем сума 3% річних від простроченої суми складає 207,78грн., а сума інфляційних втрат за вказаний період 136,56 грн.

У постанові Верховного Суду України від 20.06.2012 року була висловлена правова позиція щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року, справа № 6-59цс13, у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, висловлена правова позиція, де Верховний Суд України зазначив, що закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій ст. 625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем не спростовано, даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання належить розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на виконання повноважень, визначених ст. 11 Закону України «Про теплопостачання», затверджено Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.

Таким чином, визначення правил та умов надання послуг з теплопостачання, методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення відноситься до державного регулювання та не є повноваженням органів місцевого самоврядування, повноваження яких у сфері теплопостачання закріплено ст. 13 Закону України «Про теплопостачання».

Відповідно до положень ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за отримані послуги не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом Концерн «МТМ» сплатив судовий збір у розмірі 3524 ,00 грн. відповідно до платіжних доручень № 7589 від 17.07.2018 року та № 7616 від 17.07.2018року.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи ціну позову, що складає 20931,33 грн., позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє вимогу Концерну «МТМ» та повертає надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 1254,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223 ч. 4, 263-265, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн- НОМЕР_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: бул. Гвардійський, буд.137, м. Запоріжжя, 69091) заборгованість за послуги з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води у розмірі 20586 гривень 99 копійок, 3% річних від простроченої суми у розмірі 207 гривень 78 копійок, суму інфляційних втрат за вказаний період у розмірі 136 гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн- НОМЕР_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: бул. Гвардійський, буд.137, м. Запоріжжя, 69091) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області повернути Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: бул. Гвардійський, буд.137, м. Запоріжжя, 69091) судовий збір у розмірі 1254 гривень 00 копійок сплачений відповідно до платіжного доручення № 7589 від 17 липня 2018року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Орджонікідзевського районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 11.10.2021 року.

Суддя Ю.В. Апаллонова