Рішення № 100329243, 07.10.2021, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2887/21

Провадження № 2/332/1513/21

Рішення

Іменем України

07 жовтня 2021 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

за участю секретаря: Мусаєва Р.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

Встановив:

У провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.07.2021 до Заводського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла заява про примусове виконання рішення. Документ, на підставі якого з позивача просили стягнути на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість в загальному розмірі 25 050,00 грн, був виконавчий напис № 16993, вчинений 25.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», так як вчиняючи виконавчий напис, нотаріус керувався нечинним законодавством, не перевіривши безспірність вимог. На підставі викладеного, позивач просила суд визнати спірний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя Яцуна О.С. від 26.07.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та проведення підготовчого засідання призначено на 27.08.2021.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя Яцуна О.С. від 26.07.2021 задоволено заяву позивача, забезпечено позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 66127951.

Від представника позивача – адвоката Будовської Н.В., надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити. Щодо клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді, то вважають його неприйнятним з урахуванням кредитного спору за вказаним позовом, а тому просять відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ТОВ «Фінпром маркет» надіслав до суду заяву про визнання позовних вимог в порядку ст. 206 ЦПК України. Просив задовольнити позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису, вчиненого 25.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого за № 16993 таким, що не підлягає виконанню та в частині стягнення з відповідача судового збору в розмірі 454,00 грн, посилаючись на ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву суду не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості в загальному розмірі 25 250,00 грн згідно з кредитним договором № 008-094165/13-00938-вкл-к, укладеним 23.08.2013 між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

З вказаного виконавчого напису вбачається, що на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 000116-а від 12.06.2018 ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступило, а ТОВ «ФК «Арбімаркет» набуло право вимоги за кредитним договором № 008-094165/13-00938-вкл-к від 23.08.2013. В подальшому, на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 04.08.2020 ТОВ «ФК «Арбімаркет» відступило, а ТОВ «Фінпром маркет» набуло право вимоги за кредитним договором № 008-094165/13-00938-вкл-к від 23.08.2013. Строк, за який проводиться стягнення за виконавчим написом: з 11.06.2018 по 25.09.2020. Загальна сума заборгованості, в тому числі плата за вчинення виконавчого напису, яка підлягає стягненню з боржника, складає 25 050,00 грн.

Відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_2 за кредитним договором № 008-094165/13-00938-вкл-к від 23.08.2013 вбачається, що станом на 25.09.2020 заборгованість складає 35 434,63 грн.

19.07.2021 виконавцем Заводського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гайдаш О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 12).

З виконавчого напису , що наявний в матеріалах справи, вбачається, що він вчинений на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.

Матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення стягувачем боржника про порушення кредитних зобов`язань. Крім того, ТОВ «Фінпром маркет», звертаючись до приватного нотаріуса за виконавчим написом, не надало підтвердження про отримання ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу, тому позивач була позбавлена можливості дізнатись про наявність такої вимоги, надати на неї свої заперечення та перевірити підстави виникнення цієї вимоги.

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису випливає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 008-094165/13-00938-вкл-к, укладеним 23.08.2013 за період 11.06.2018 по 25.09.2020. Однак, вказаний договір був укладений 23.08.2013 між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». При цьому, матеріали справи не містять та відповідачем не надано жодних доказів правонаступництва за вказаним кредитним договором.

Крім цього, з виписки по рахунку ОСОБА_2 за кредитним договором № 008-094165/13-00938-вкл-к від 23.08.2013 (а.с. 6) вбачається, що станом на 25.09.2020 заборгованість складає 35 434,63 грн, а відтак це підтверджує той факт, що заборгованість не є безспірною.

08.09.2021 від відповідача ТОВ «Фінпром маркет» надійшла заява про визнання позовних вимог в порядку ст. 206 ЦПК України. Директор ТОВ «Фінпром маркет» просив задовольнити позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису, вчиненого 25.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого за № 16993 таким, що не підлягає виконанню та, з урахуванням визнання позову, стягнути з ТОВ «Фінпром маркет» судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору № 008-094165/13-00938-вкл-к, укладеного 23.08.2013 між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», оскільки п. 2 Переліку з 22.02.2017 визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, якою визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, якими доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», на який послався приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у виконавчому написі № 16993 від 25.09.2020.

Таким чином, станом на 25.09.2020 у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 008-094165/13-00938-вкл-к.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідач ТОВ «Фінпром маркет» пред`явлений позов визнав і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч. 3, 4 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до Постанови Вищого спеціалізованого суду № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при пред`явленні позову до кількох відповідачів одним або кількома позивачами, звільненими від сплати судового збору, він стягується в дохід держави за рішенням суду окремо з кожного відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 142, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_1 ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-а, оф. 204) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16993, вчинений 25.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» в загальному розмірі 25 050,00 гривень.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича на користь держави судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 227,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь держави судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 227,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун