Вирок № 100328978, 11.10.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 326/1737/20

1-кп/310/341/21

В И Р О К

Іменем України

11 жовтня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізькій області

у складі головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання Зозулі В.Ю.,

за участі прокурора Федорченка К.В.,

представника потерпілих Ліпаткіної Е.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Казімірчука Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080340000336 від 02.11.2020, №12020080340000344 від 18.11.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Приморськ Запорізької області, громадянина України, українця, не одруженого, який має вищу освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Банівка Приморського району Запорізької області, громадянина України, українця, не одруженого, який має середню спеціальну освіту, не працює, навчається на 2 курсі Таврійського державного агротехнічного університету ім. Д. Моторного м. Мелітополь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 297 КК України,

В С Т А Н О В И В:

31.10.2020, приблизно о 22:00 годині, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та неповнолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою вживання спиртних напоїв, прийшли на міське кладовище № 1, розташоване на перехресті вул. Дружби та Гагаріна в м. Приморську Запорізької області.

Так, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території вищевказаного кладовища, яке відповідно до ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» є місцем поховання, діючи по раптово виниклому умислу, спрямованому на повалення надгробків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, розуміючи, що своїми діями спричинять моральні страждання родичам померлих осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи громадською моральністю в частині шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, а також честі та гідності померлих, керуючись хуліганським мотивом та демонструючи зневагу до місця поховання померлих, умисно завдав одного удару ногою по стелі пам`ятника, встановленого на місці поховання (могилі) ОСОБА_6 , 1911-1976 років життя, в результаті чого стела впала на квітник пам`ятника та розбилась, а потім застосовуючи фізичну силу рук, зрушив з місця встановлення та поклав на землю дві стели на пам`ятника, встановлених на місця поховання (могилах) ОСОБА_7 , 1938-2007 роки життя та ОСОБА_8 , 1939-2004 роки життя, вчинивши тим самим наругу над могилами.

ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території вищевказаного кладовища, яке відповідно до ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» є місцем поховання, діючи по раптово виниклому умислу, спрямованому на повалення надгробків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, розуміючи, що своїми діями спричинять моральні страждання родичам померлих осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи громадською моральністю в частині шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, а також честі та гідності померлих, керуючись хуліганським мотивом та демонструючи зневагу до місця поховання померлих, умисно пошкодив пам`ятники та хрести на їх могилах, а саме:

-три металевих хреста, вставлених на могилах невставлених осіб, верхні частини яких зігнув руками до низу;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_9 , 1935-2005 років життя та ОСОБА_10 , 1966-2006 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона розламалась на частини;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_11 , 1946-2000 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона розламалась на частини;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_12 , 1968-2008 років життя, шляхом нанесення по ній удару ногою, зрушивши її з місця становлення від чого вона схилилась над могилою;

-стелу та плиту на пам`ятнику, встановлених на могилі ОСОБА_13 , 1986-2001 років життя, шляхом нанесення ударів ногами по стелі, від чого вона впала на могильну плиту та робилась на чистини;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_14 , 1939-2004 роки життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона розбилась на частини;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_15 , 1914-1991 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами по стелі, від чого вона впала та робилась на частини;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_16 , 1948-2000 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, зрушивши її з місця встановлення, від чого вона схилилась над могилою;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_17 , 1940-1996 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона впала на землю;

-стелу та квітник на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_18 , 1964-2005 років життя, шляхом нанесення ударів ногами по стелі, від чого вона впала на квітник, робилась на частини та розбила квітник;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_19 , 1913-1977 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона впала на квітник та розбилась на частини;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_20 , 1936-2006 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона впала на квітник та розбилась на частини;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_21 , 1911-1978 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона впала на квітник та розбилась на частини;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_22 , 1930-2013 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона впала на землю;

-стелу на пам`ятнику, встановленому на могилі ОСОБА_23 , 1937-1989 років життя, шляхом нанесення по ній ударів ногами, від чого вона впала на землю, вчинивши своїми діями наругу над могилами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю у вчиненому кримінальному правопорушенні та пояснив, що 31.10.2020 ввечері приблизно о 23.00 год. з друзями пішов на цвинтар та продовжив розпивати там спиртні напої. Вказав, що штовхнув ногою один пам`ятник, він впав та розбився, ще два поклав на землю, зрушивши їх з місця. Подробиці не пам`ятає через те що під час вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп`яніння. Матеріальна шкода на відновлення пам`ятників ним відшкодована. Зазначив, що зробив для себе відповідні висновки, йому дуже соромно, у скоєному щиро розкаюється та не розуміє навіщо це зробив, просить суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним повністю у вчиненому кримінальному правопорушенні та пояснив, що 31.10.2020 з ОСОБА_1 та дівчатами розпивали спиртні напої та потім пішли на цвинтар. Вказав, що внаслідок вживання алкоголю він вчив дані діяння, він почав бити ногою стелі пам`ятників та розбив їх. Скільки розбитих ним пам`ятників не пам`ятає, тому що був в стані алкогольного сп`яніння, не заперенчує що їх кількість була 15 шт. Зазначив, що у скоєному щиро розкаюється, що зробив для себе відповідні висновки та не розуміє навіщо таке вчинив, просить суворо не карати. Вказав, що матеріальна шкода потерпілим відшкодована. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_26 про стягнення моральної шкоди по 10 000 грн. кожній він визнає в повному обсязі.

Представник потерпілих ОСОБА_25, ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 адвокат Ліпаткіна Е.В. цивільні позови потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_26 підтримала та просила задовольнити в повному обсязі, покарання обвинуваченому ОСОБА_2 вважала можливим призначити на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд провадження за їх відсутності, зазначили, що цивільний позов заявляти не будуть, претензій морального та матеріального характеру до обвинувачених не мають.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали, що характеризують осіб обвинувачених, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили інкримінований їм злочин за обставин, викладених в обвинувальних актах, та їх дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 297 КК України, як наруга над могилою з хуліганських мотивів.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який кваліфікується як тяжкий злочин;

- обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;

- обставини, що обтяжують покарання: не встановлено;

- особу винного, який не судимий, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога-психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, поведінку після скоєного, висновок досудової доповіді органу пробації, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням іспитового строку, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який кваліфікується як тяжкий злочин;

- обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;

- обставини, що обтяжують покарання: не встановлено;

- особу винного, який не судимий, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога-психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, поведінку після скоєного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням іспитового строку, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Представником потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_25 адвокатом Ліпаткіною Е.В. заявлено цивільні позови про відшкодування ним по 10 000 грн. моральної шкоди кожній.

Згідно з ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідност. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа отримала у зв`язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, які фізична особа отримала в зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього самого, членів його сім`ї або близьких родичів, у зв`язку із знищенням або пошкодженням його майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд бере до уваги, що потерпілим діями обвинуваченого заподіяно моральну шкоду, яка полягає у стражданнях, які потерпіла отримала в зв`язку із пошкодженням пам`ятника доньки - ОСОБА_13 та чоловіка і сина - ОСОБА_25 в результаті скоєння кримінального правопорушення. При цьому суд враховує характер і об`єм душевних і психічних страждань потерпілих, заподіяних протиправними діями обвинуваченого.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Таким чином, суд бере до уваги, що потерпілим ОСОБА_26 та ОСОБА_25 діями обвинуваченого ОСОБА_2 нанесена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які потерпілі отримали у зв`язку з пошкодженням пам`ятників померлих родичів. При цьому суд приймає характер і об`єм душевних і психічних страждань потерпілих, заподіяних протиправними діями обвинуваченого.

Суд оцінює і матеріальне положення обвинуваченого ОСОБА_2 , який є студентом, працює неофіційно, визнання в повному обсязі обвинуваченим цивільних позовів, розумність заявленої потерпілими суми з урахуванням реальної можливості її виплати обвинуваченим.

Розглядаючи питання про суму моральної шкоди, заявленої потерпілими, суд бере до уваги, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 297 КК України відноситься до тяжких злочинів, відповідно до ст.12 КК України.

За таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_26 та ОСОБА_25 про відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. кожній підлягають задоволенню в повному обсязі.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирати.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст.ст. 124, 126 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати виннуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочинуі виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов`язки:

- п.1 ч.1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- п.2 ч.1 ст. 76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирати.

ОСОБА_2 визнати виннуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов`язки:

- п.1 ч.1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- п.2 ч.1 ст. 76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не обирати.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_26 та потерпілої ОСОБА_25 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_26 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_25 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 10 000 грн.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Meizu М5 Note» з сім-картою за абонентським номером НОМЕР_1 ; кросівки чорного кольору, штани чорного кольору з візерунками, шапку зеленого кольору та куртку сірого кольору, які належать ОСОБА_1 та передані до камери схову Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_1 за належністю.

Речовий доказ: оптичний носій формату DVD-R з написом ««VIDEX DVD-R 16х 4,7 gb 120 min» з відео файлом з реєстратора «Безпечне місто Приморськ», вилученого у Приморському ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, з назвою D04_20201031233035, тривалістю 04 хвилини 36 секунд, з камери Mel&Golubenko, що розташована на перехресті вул. Дружби та вул. Слов`янська в м. Приморськ Запорізької області - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження № 12020080340000336 від 29.10.2020.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасникам провадження копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Білоусова