Ухвала суду № 100327628, 11.10.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3321/21

У Х В А Л А

11 жовтня 2021 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцька О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, –

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2021 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за заявою ОСОБА_2 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20 липня 2021 року до повноліття дитини.

08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про скасування вказаного судового наказу. Вважає що вимоги стягувача є необґрунтованими. Зазначив, що судом не досліджено всі обставини справи та не враховано його майновий стан та факт того, що з 2011 року він вже сплачує аліменти на утримання іншої неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Тому просить скасувати судовий наказ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 серпня 2021 року № 233/3321/21.

Дослідивши подану заяву, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК Україниу разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Як передбачено пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину-однієї чверті, на двох дітей-однієї третини, на трьох і більше дітей-половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.

Частинами 7 та 8 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Тобто, згідно вимог ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає і набирає законної сили з моменту його винесення.

На підставі викладеного, враховуючи, що у боржника за судовим наказом про стягнення аліментів відсутнє право на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу про стягнення аліментів, вважаю, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення аліментів слід відмовити.

Одночасно суд заважує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості для захисту своїх прав звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів із наведених ним в заяві підстав.

Керуючись ст.. 170 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: