Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2010 р.Справа № 3/50-38. за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії, м. Луцьк до відповідача: прокуратури Волинської області, м. Луцьк про стягнення 5017 грн. 52 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних
Суддя Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Вознячук Л.Є. –юрисконсульт відділу правового забезпечення (дов. від 23.03.2009р.)
від відповідача: Остапчук С.О. –прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області (дов. від 21.04.2010р. №05-365)
Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з прокуратури Волинської області 5017,52 грн., в тому числі 4735,74 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №89 від 20.06.2001р. послуг електрозв’язку (у період з 01.12.2008р. по 30.04.2010р.), 119,60 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 21.06.2009р. по 31.05.2010р.), 125,79 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 01.09.2009р. по 31.03.2010р., а також 36,39 грн. трьох процентів річних (за період з 21.06.2009р. по 31.05.2010р.), нарахованих згідно статті 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 07.06.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача пред’явлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об’ємі.
Відповідач у відзиві від 22.06.2010р. №18 на позовну заяву та представник останнього в судовому засіданні заборгованість по оплаті наданих та спожитих послуг електрозв’язку визнали засвідчивши, що невиконання зобов’язань за договором №89 від 20.06.2001р. в частині оплати послуг зв’язку відбулось у зв’язку з тим, що в тимчасовому кошторисі та тимчасовому плані асигнувань загального фонду Державного бюджету України на перший квартал 2010 року кошти на ці витрати не передбачені. Посилаючись на фінансування прокуратури Волинської області з Державного бюджету України відповідач просить суд не стягувати нарахованих позивачем штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
20 червня 2001 року між структурним підрозділом Волинської філії ВАТ "Укртелеком" –цехом електрозв’язку №4 центру електрозв’язку №5, смт. Любешів та прокуратурою Волинської області, м. Луцьк було укладено договір про надання послуг електрозв’язку за №89.
Згідно умов зазначеної угоди структурним підрозділом позивача було взято на себе зобов’язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв’язку.
На виконання умов вказаного договору Волинською філією ВАТ "Укртелеком" впродовж періоду з 01.12.2008р. по 30.04.2010р. надавались прокуратурі Волинської області послуги електричного зв’язку.
У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв’язку на суму 11586,25 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг.
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи особовими рахунками №№89 за послуги електрозв’язку (а.с. 13-24).
Згідно пунктів 4.1-4.5 договору від 20.06.2001р. №89 відповідач зобов’язувався оплачувати надані послуги згідно з встановленими тарифами, система оплати для останнього була встановлена як авансова з поданням рахунків, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць повинні були бути проведеними впродовж десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Проте, прокуратура Волинської області взяті на себе згідно угоди №89 від 20.06.2001р. зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв’язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконала, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатила. У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді склала 4735,74 грн. Визначена сума боргу включає в себе загальну вартість наданих у період з 01.12.2008р. по 30.04.2010р. послуг 11586,25 грн., заборгованість в сумі 2375,93 грн. котра існувала у відповідача станом на 01.12.2008р., за мінусом здійснених у звітний період оплат в розмірі 9226,44 грн. (докази оплати –а.с. 25-29).
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв’язку предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв’язку, отримання останніх прокуратурою Волинської області та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 4735,74 грн. Визначена сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в повному обсязі була визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву та представником останнього в судовому засіданні.
Крім того, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №89 від 20.06.2001р., ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв’язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 128,55 грн. (за період прострочки платежів з 21.06.2009р. по 31.05.2010р.) У зв’язку з частковою (на суму 8,95 грн.) оплатою відповідачем нарахованої пені остання на момент звернення Волинської філії ВАТ "Укртелеком" до суду з позовом склала 119,60 грн.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 125,79 грн. суми інфляційних (за період з 01.09.2009р. по 31.03.2010р.), а також 36,39 грн. трьох процентів річних (за період з 21.06.2009р. по 31.05.2010р.)
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум пені, інфляційних та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок прокуратури Волинської області.
У відповідності до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Розглянувши відзив відповідача, беручи до уваги важке фінансове становище прокуратури Волинської області, її неналежне бюджетне фінансування, враховуючи відсутність у останньої відповідних коштів достатніх для проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті наданих послуг, повне визнання прокуратурою існуючої заборгованості перед позивачем та зобов’язання погасити останню, господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача та стягнення з прокуратури Волинської області пені в сумі 11,96 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з прокуратури Волинської області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, р/р 06030009003004/0 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 02909915) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 260033426 у ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 303569, код ЄДРПОУ 23251963) 4735,74 грн. заборгованості, 11,96 грн. пені, 125,79 грн. суми інфляційних нарахувань та 36,39 грн. трьох процентів річних, а всього 4909,88 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 107,64 грн. пені відмовити.
Суддя В.О. Кравчук
Дата підписання повного
тексту рішення 23.06.2010р.
Судове рішення № 10032739, Господарський суд Волинської області було прийнято 23.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/50-38. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: