Рішення № 10032687, 22.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 червня 2010 р. Справа 13/78-10

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Інтертрейд" (21034, м. Вінниця, вул.А Іванова, буд.11, код ЄДРПОУ 34272574 )

про стягнення 26606,89 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Жмурченко Д.Ю., довіреність

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 23.04.2010 р. порушено провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Інтертрейд" про стягнення 26606,89 грн. заборгованості, що включає в себе 24560,00 грн. - основної суми боргу; 696,60 грн. - пені; 203,88 грн. - 3% річних; 1146,41 - інфляційних витрат та призначено до слухання на 01.06.2010 р., проте в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 22.06.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 04.06.2010 р. №2711р-2712р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача було подано суду клопотання в якому він уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 24560,00 грн. - основної суми боргу; 696,60 грн. - пені; 203,88 грн. - 3% річних; 1146,41 - інфляційних витрат та 365,57 грн. - судових витрат, а саме, вартість залізничних квитків, які були сплачені позивачем для участі свого представника у судовому засіданні. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

Згідно договору купівлі-продажу б/н від 18.09.2009 р. укладеного між сторонами позивач (продавець) зобов'язався на умовах, передбачених договором, поставляти і передавати у власність відповідача (покупця), а останній, в свою чергу, приймати й оплачувати товари в асортименті, кількості і вартості, вказані в накладних (п.1.1.).

Позивачем, згідно умов договору було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною від 09.11.2009 р. № РНс-003761 на суму 30060,00 грн. та податковою накладною від 09.11.2009 р. (а.с.15-16).

Умовами договору п.п.2.4, 2.5 визначено, що відповідач (покупець) зобов'язаний розрахуватись за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару від позивача (продавця), а датою отримання товару вважається дата, що вказана в накладних позивача (покупця).

Свої зобов'язання по оплаті відповідач виконав лише частково, а саме в розмірі 5500,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача (а.с.21-22), в зв'язку з чим його заборгованість за отриманий товар склала 24560,00 грн.

Таким чином основний борг відповідача за отриманий товар на день розгляду справи складає 24560,00 грн.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дії позивача по продажу товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаній накладній, та його частковий розрахунок за отриманий товар, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 24560,00 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 696,60 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, з покладанням на відповідача судових витрат, тому що вказана вимога відповідає умовам п.4.1. договору укладеного між сторонами, де вказано, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар відповідач (покупець) сплачує позивачу (продавцю) пеню за кожен прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу.

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Також позивач просить стягнути з відповідача 203,88 грн. - 3% річних; 1146,41 - інфляційних витрат, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 203,88 грн. - 3% річних; 1146,41 - інфляційних витрат підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Також позивач просить стягнути з відповідача 365,57 грн. - судових витрат, а саме, вартість залізничних квитків, які були сплачені позивачем для участі свого представника у судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Тобто посилання позивача на те, що витрати, які він поніс для забезпечення явки свого представника у судове засідання це судові витрати - є хибним.

Відповідно до ч.2,3 п.9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті; вартість попереднього продажу проїзних документів; проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межею населеного пункту; найом жилого приміщення, а також добові у розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження, та згідно з поданими документами, що підтверджують розмір цих витрат відшкодовуються експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень. Витрати, пов'язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання експертами, перекладачами та іншими особами своїх обов'язків у розмірі, що визначається у рішенні господарського суду.

Відшкодування витрат позивачу або відповідачу пов'язаних із їх явкою у судові засідання чинним законодавством не передбачено.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 365,57 грн. - судових витрат, а саме, вартість залізничних квитків, які були сплачені позивачем для участі свого представника у судовому засіданні є безпідставною та недоведенною, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, п.2 ст.551, ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Інтертрейд" (21034, м. Вінниця, вул.А Іванова, буд.11, код ЄДРПОУ 34272574) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 24560,00 грн. - основної суми боргу; 696,60 грн. - пені; 203,88 грн. - 3% річних; 1146,41 - інфляційних витрат; 266,07 грн. - витрат на державне мито та 232,80 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3.В задоволенні позовних вимог, в частині стягнення 365,57 грн. - судових витрат, а саме, вартість залізничних квитків, які були сплачені позивачем для участі свого представника у судовому засіданні, відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення направити сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1 )

3 - відповідачу (21034, м. Вінниця, вул.А Іванова, буд.11)