Рішення № 10032682, 23.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 червня 2010 р.           Справа 2/103-10

за позовом: Приватного підприємства "Вінпроектпромкомплекс" 21050, м. Вінниця, вул. 1-го Травня, буд. 57

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс" 21050, м. Вінниця, вул. Козицького, 51

про стягнення 470991,65 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Куцань О.Д. - директор ПП "Вінпроектпромкомплекс";

          відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Приватного підприємства "Вінпроектпромкомплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс" про стягнення 470991,65 грн. заборгованості, в тому рахунку 340895,00 грн. - основного боргу, 76663,65 грн. - пені, 42629,68 грн. - інфляційних втрат, 10802,98 грн. - 3% річних, за невиконання умов договору підряду № ЕР-809-709 від 30.09.2008 року та додаткової угоди від 26.12.2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.06.2010 р. порушено провадження у справі та призначено засідання на 23.06.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 23.06.2010 року, не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 04.06.2010 року в повному обсязі документів не надав, незважаючи на те, що належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 20037720.

При цьому, 23.06.2010 року відповідачем було подано до суду заяву № ЕРС/65 від 22.06.2010 року про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Вказане клопотання судом відхиляється, зважаючи на таке.

Положення ст. 28 ГПК України не позбавляють права керівника ТОВ "Енергоремсервіс" направити до суду довіреного представника (адвоката, іншого фахівця у галузі права та ін.) з відповідними повноваженнями для представництва інтересів підприємства в суді, однак цього зроблено не було.

Поряд з цим, до поданої заяви не додано належних доказів в підтвердження обставин, викладених у поданій заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Поряд з цим, разом із заявою про відкладення розгляду справи, відповідачем було подано й відзив № ЕРС/70 від 22.06.2010 року, згідно якого він позов не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні з тих підстав, що ТОВ "Енергоремсервіс" не є власником об"єкту, на якому здійснювались підрядні роботи, а лише виконував функції генерального підрядника, та й відсутнє погодження з боку відповідача про обсяг робіт, які мав виконати позивач.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

30.09.2008 року між Приватним підприємством "Вінпроектпромкомплекс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс" (замовник) був укладений договір підряду № ЕР-809-709.

Також 26.12.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору підряду № ЕР-809-709 від 30.09.2008 року.

За умовами даного договору та угоди замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання виконати роботи з влаштування гідроізоляційного шару покрівлі торгово-сервісного комплексу по проспекту Юності, 43а у м. Вінниця (ТРК "Магігранд") із ТПО мембрани на умовах даного договору.

Згідно пунктів 2.2 договору та угоди виходячи із приблизного обсягу робіт, визначеного у п.п.1.3 цього договору та угоди (відповідно 5000 кв.м та 1400 кв.м) та твердої одиничної вартості робіт, визначеної у п.п 2.1 цього договору та угоди (відповідно 121,00 грн. за 1 кв.м та 135,00 грн. за 1 кв. м), приблизна загальна вартість робіт складає 794000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Остаточно вартість робіт буде визначена по фактичним обсягам виконаних робіт після проведення відповідних обмірів відповідно до п. 1.4 цього договору.

За 10 календарних днів до початку робіт на майданчику замовник перераховує авансом 450000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та 120000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), що дорівнює приблизній вартості постачання матеріалів та виконання заходів їх мобілізації на об"єкт (п.п. 2.3 договору та угоди).

Взяті на себе зобов"язання за укладеним договором та угодою щодо перерахування позивачу авансу відповідач виконав частково, перерахувавши позивачу 06 жовтня 2008 року в якості авансу грошові кошти в сумі 450000,00 грн.

В свою чергу, на виконання взятих на себе зобов?язань щодо влаштування гідроізоляційного шару покрівлі торгово-сервісного комплексу по проспекту Юності, 43а у м. Вінниця (ТРК "Магігранд") із ТПО мембрани за умовами укладеного договору, позивач належним чином виконав підрядні роботи, доказом чого є підписані та скріплені печатками обох сторін акт приймання-здачі виконаних підрядних робіт за січень 2009 року на суму 605000,00 грн. та акт приймання-здачі виконаних підрядних робіт за травень 2009 року на суму 185895,00 грн. Всього позивачем виконано підрядних робіт по двом вказаним актам на загальну суму 790895,00 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору оплата за цим договором здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, із врахуванням суми виплаченого авансу, на протязі 3-х робочих днів.

В порушення вказаних умов укладеного договору відповідач оплату за виконані позивачем підрядні роботи в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворився борг у розмірі 340895,00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не повертає вказану суму боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № ЕР-809-709 від 30.09.2008 року та додаткова угода до нього є договором підряду.

В силу ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом положень ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за умовами укладеного договору підряду № ЕР-809-709 від 30.09.2008 року та додаткової угоди до нього належним чином, про що свідчать підписані та скріплені печатками обох сторін акт приймання-здачі виконаних підрядних робіт за січень 2009 року на суму 605000,00 грн. та акт приймання-здачі виконаних підрядних робіт за травень 2009 року на суму 185895,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору оплату за виконані позивачем підрядні роботи в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворився борг у розмірі 340895,00 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

Твердження відповідача про те, що ТОВ "Енергоремсервіс" не є власником об"єкту, на якому здійснювались підрядні роботи, а лише виконував функції генерального підрядника, та й відсутнє з його боку погодження про обсяг робіт, які мав виконати позивач, судом не беруться до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, суд також враховує й ту обставину, що жодних обґрунтованих письмових відмов від підписання актів приймання-здачі виконаних підрядних робіт у письмовій формі, передбачених п. 2.5 договору, з переліком необхідних доробок з терміном їх виконання, від відповідача на адресу позивача не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 340895,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за виконані підрядні роботи позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 76663,65 грн. - пені. Розглянувши дані вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно п. 4.2 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 76663,65 грн. - пені заявлено правомірно, проте суд не погоджується із розрахунками позивача, оскільки позивачем нарахована пеня за періоди з 04.02.2009 року по 30.04.2010 року та з 03.06.2009 року по 30.04.2010 року, які перевищують шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши розрахунок пені за період з 04.02.2009 року по 04.08.2009 року, виходячи із суми боргу 155000,00 грн., судом отримано 18115,89 грн., та за період з 03.06.2009 року по 01.12.2009 року, виходячи із суми боргу 185895,00 грн., судом отримано 19659,03 грн. Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 37774,92 грн.

Поряд з цим, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 42629,68 грн. - інфляційних втрат та 10802,98 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10802,98 грн. - 3% річних заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 42629,68 грн. - інфляційних втрат, то суд вважає, що вони заявлені правомірно, проте суд не погоджується із розрахунками позивача.

Здійснивши розрахунок інфляційних втра,т судом отримано 39656,08 грн., які підлягають стягненню з відповідача

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 04.06.2010 року відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму заборгованості за виконані підрядні роботи.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, що стосується стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн., то суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги, оскільки позивачем не надано відповідних доказів, які підтверджують факт надання адвокатом правової допомоги Приватному підприємству "Вінпроектпромкомплекс" (договір із адвокатом про надання юридичних послух, акти виконаних робіт, платіжні документи про оплату послуг адвоката та інше) та, як вбачається із протоколу судового засідання від 23.06.2010 року, інтереси ПП "Вінпроектпромкомплекс" в суді представляв сам директор підприємства Куцань О.Д.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 837, 854 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс", 23201, Вінницька область, Вінницькі Хутори, вул. Леніна, 1; фактична адреса: 21000, м. Вінниця, вул. Козицького, 51 (ідентифікаційний код - 31576367) на користь Приватного підприємства "Вінпроектпромкомплекс", 21050, м. Вінниця, вул. 1-го Травня, буд. 57 (ідентифікаційний код - 33685223) 340895,00 грн. - основного боргу, 37774,92 грн. - пені, 39656,08 грн. - інфляційних втрат, 10802,98 грн. - 3% річних, 4291,29 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 215,02 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21050, м.Вінниця, вул.1-го Травня, буд.57

3 - відповідачу 21050, пм.Вінниця, вул.Козицького, 51