Рішення № 100323550, 04.10.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1799/20

Провадження № 2/752/3340/21

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми, батьком, який проживає окремо, встановлення способів участі у вихованні дітей, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Вітер В.М. звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив суд:

-визначити ОСОБА_1 способи та порядок участі у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за наступним графіком побачень: щовівторка, щочетверга, щосуботи кожного тижня місяця, починаючи із 14-00 год. до 18-00 год., з можливістю відвідування дітьми місця проживання батька без присутності матері, із повідомленням ОСОБА_2 про місце перебування дітей під час реалізації батьком права на контакт із дітьми; з метою оздоровлення дітей батько має право щороку спільно відпочивати з дітьми на території України з урахуванням стану здоров`я дітей, без присутності матері: у літній час: друга половина червня - 15 днів, друга половина липня - 15 днів, перша половина серпня - 15 днів із 10-00 год. першого дня вказаного періоду до 20-00 год. останнього дня вказаного періоду, без присутності матері, з повідомленням ОСОБА_2 про місцеперебування дітей під час реалізації батьком права на контакт із дітьми, за результатами домовленості між батьками період може бути змінений; другу половину осінніх, зимових та весняних шкільних, або канікул у дошкільному навчальному закладі із 10-00 год. першого дня вказаного періоду до 20-00 год. останнього дня вказаного періоду, без присутності матері, із повідомленням ОСОБА_2 про місце перебування дітей під час реалізації батьком права на контакт із дітьми; в дні офіційних державних свят, які відповідно до постанови КМУ будуть визнані вихідними днями в державі, у парні роки (2020, 2022, 2024 і т.д.) із 10-00 год. до 20-00 год. з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, інших місць за бажанням дітей, без присутності матері, із повідомленням ОСОБА_2 про місце перебування дітей під час реалізації батьком права на контакт із дитиною; у дні народження дітей непарні роки (2021, 2023, 2025 і т.д.) із 10-00 год. до 20-00 год. з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, інших місць за бажанням дітей, без присутності матері, із повідомленням ОСОБА_2 про місце перебування дітей під час реалізації батьком права на контакт із дітьми; у дні народження батька - 05 червня кожного року із 12-00 год. до 20-00 год. у вихідний день, якщо день народження припадає на будній день, то із 18-00 год. до 20-00 год.;

-зобов`язати відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні із дітьми жук Д.Б. та ОСОБА_4 засобами телефонного, поштового, електронного чи іншого зв`язку;

-зобов`язати відповідача не чинити позивачу перешкод в особистій участі батька щодо відвідування дитячих дошкільних/шкільних/навчальних закладів, позашкільних зібрань, гуртків. Заходів, які проводяться за участю дітей для забезпечення їх інтересів;

-зобов`язати відповідача у разі погіршення стану здоров`я дитини негайно повідомляти про це позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що 05.05.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. Сторони є батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із 04.04.2019 року сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, почали проживати окремо, та рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.12.2019 року у справі № 702/892/19, шлюб між сторонами було розірвано. Позивач вказує, що з моменту народження дітей він належним чином виконував свої обов`язки по утриманню дітей, забезпечуючи їх та відповідача всім необхідним для життя. З квітні 2019 року позивач не бачив своїх дітей, не отримує жодної інформації про їх місце проживання, та відповідачем систематично чиняться перешкоди позивачу в побаченнях із дітьми. Позивач вказує, що дії відповідача призводять до порушення прав та інтересів дітей та його, як їх батька. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що спілкування позивача із дітьми спричинить їм шкоду відсутні. Позивач вважає, що створення відповідачем у спілкуванні з дітьми перешкоди не тільки порушує його права, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дітей, а тому він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав із даним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.06.2021 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримав з урахуванням висновку служби. Щодо запропонованого службою графіку не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась. Суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечувала проти задоволення позовних вимог з урахуванням висновку служби від 25.06.2021 року, встановивши графік, який було визначено в ньому.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. До суду надіслав лист, відповідно до якого просив розгляд справи проводити без його участі, а також висновок із рекомендаціями про доцільні способи участі батька у вихованні дітей.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦК України).

За положенням п. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 05.05.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який було зареєстровано Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що було зроблено актовий запис № 1006.

Сторони є батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.12.2019 року у справі № 702/892/19, шлюб між сторонами було розірвано.

Позивач вказує, що з моменту народження дітей він належним чином виконував свої обов`язки по утриманню дітей, забезпечуючи їх та відповідача всім необхідним для життя, однак, із квітня 2019 року позивач не бачив своїх дітей, не отримує жодної інформації про їх місце проживання, та відповідачем систематично чиняться перешкоди позивачу в побаченнях із дітьми, що порушує їх права та його права, як батька.

Зазначене не заперечувалось стороною відповідача, та будь-яких доказів на спростування наведеного з її боку суду надано не було.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.

Згідно із ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Згідно положень ст. 15 ЗУ "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини

У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

За змістом ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із дітьми, та в ході розгляду справи сторонами не було заявлено клопотання про проведення судової психологічної експертизи стану дітей та встановлення негативного впливу позивача на них, а відтак у суду відсутні підстави для усунення позивача від спілкування з дітьми.

Суд вважає, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дітей та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування позивача із дітьми.

Судом встановлено, що з боку відповідача чиняться перешкоди щодо надання можливості позивачу бачитись та спілкуватись з дітьми, а тому суд вважає слушними доводи позивача в цій частині.

Крім того, судом встановлено, що сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дітьми їх батьком, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визначити, зокрема, порядок та графік участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.

В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача із дітьми буде перешкоджати нормальному їх розвитку, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача із дітьми буде сприяти повноцінному вихованню дітей, їх розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їх виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дітей, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання, зокрема, батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дітей.

Сторони по справі, як батьки малолітніх дітей, бажають забезпечити їх належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батька з дітьми досягнуто не було.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітніх дітей, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дітей виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом, в тому числі і з рідною бабусею.

При цьому, варто відзначити, що на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дітей, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, та в родині в цілому, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дітей. Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дітей, досягти співробітництва в інтересах дітей.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 25.06.2021 року № 1-12/1425, було встановлено, що орган опіки та піклування на теперішній час вважає за доцільне рекомендувати такий спосіб участі позивача у вихованні дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , місця та часу їх спілкування, а саме брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми згідно графіка в такі дні: кожний тиждень місяця: субота із 15-00 год. по 17-00 год. у громадських місцях з урахуванням бажання дітей в присутності матері; інші дні за попередньою домовленістю між сторонами, враховуючи бажання дітей та їх графік занять; зустрічі проводити в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, за присутності матері дітей, з обов`язковим врахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дітей.

Із вказаним висновком сторони були ознайомлені, та не заперечували в ході розгляду справи проти запропонованого органом опіки та піклування способу участі батька у вихованні дітей відповідно до графіку.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що вони, як батьки дітей, незважаючи на взаємні непорозуміння між собою, - мають вжити заходів щодо уникнення конфліктних, напружених стосунків між собою з метою досягнення співробітництва в інтересах дітей, в тому числі, знайти можливі шляхи вирішення проблем спілкування позивача із дітьми засобами телефонного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги позицію сторін, з метою дотримання якнайкращих прав дітей, та відсутність підстав, з якими закон пов`язує неможливість спілкування батька із дітьми, а тому суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та встановлення способу участі позивача у вихованні дітей відповідно до графіку, запропонованого у висновку органу опіки та піклування Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 25.06.2021 року № 1-12/1425, а в решті позовних вимог суд, з урахуванням інтересів дітей та їх віку, вважає за необхідне відмовити.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 7, 19, 141, 157, 158, 159 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 11, 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 3, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 259, 263-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми, батьком, який проживає окремо, встановлення способів участі у вихованні дітей, - задовольнити частково.

Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення графіку побачень в такі дні: кожний тиждень місяця: субота із 15-00 год. по 17-00 год. у громадських місцях з урахуванням бажання дітей в присутності матері; інші дні за попередньою домовленістю між сторонами, враховуючи бажання дітей та їх графік занять; зустрічі проводити в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, за присутності матері дітей, з обов`язковим врахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дітей.

В іншій частини позовних вимог, - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Н.П. Чередніченко