Рішення № 100323488, 13.10.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8519/21

Провадження № 2-а/712/104/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону 1 УПП в Кіровоградській області, сержанта поліції Безсмертного Віталія Валерійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти № 3 батальйону 1 УПП в Кіровоградській області, сержанта поліції Безсмертного Віталія Валерійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, посилаючись на те, що 26.07.2021 року о 16 год. 36 хв. поліцейським роти № 3 батальйону 1 УПП в Кіровоградській області, траса М-12, 714 км 300м інспектором сержантом поліції Безсмертним Віталієм Валерійовичем було винесено постанову про накладення

адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері

забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4543293 від 26.07.2021 року, якою на нього, ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вважає постанову серії ЕАО № 4543293 від 26.07.2021 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а відповідачем всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна його вина у вчиненні такого правопорушення.

Відповідно до змісту постанови серії ЕАО № 4543293 від 26.07.2021 «26.07.2021 о 16 год. 36 хв. в Кіровоградській області,траса М-12, 714 км 300м водій керував ТЗ без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив п. 2.1 .г. ПДР - відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чи вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП».

Звертає увагу на те, що підстави для зупинки його ТЗ не було. Інспектор вимагав пред`явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування та ОТК.

Він неодноразово наголошував відповідачу про те, що згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» відсутня підстава для зупинки його ТЗ, та перевірка документів, однак останнім було проігноровано його зауваження.

Зі слів відповідача зупинка відбулася на підставі рішення Міської ради про тепловий режим. Після того, як ним були надані документи з інформацією про вагу вантажу, яка не перевищувала норми, а саме ТТН, йому не було роз`яснено та не була надана інформація щодо перевезення вантажу відповідно даного рішення. Працівники поліції були некомпетентними, а також не знаючи закону про Національну поліцію згідно статті 35 ЗУ змінювали пункти, які були надалі оголошені підставою для зупинки його ТЗ. На вимогу надати відповідні документи на даний ТЗ було відмовлено, оскільки не було роз`яснено на підставі чого. Також звертає увагу на те, що інспектором відбулася додаткова відео фіксація на власний телефон, без його згоди.

Відповідачем не були дотримані положення законодавства України щодо оформлення постанови, та не було доведено факту скоєння правопорушення. Інспектор не проінформував його про конкретну причину зупинки відносно чого його вимога щодо пред`явлення посвідчення водія та інших документів не мала правових підстав, оскільки правопорушення не було виявлено. Крім того, поліцейський розглянувши справу на місці зупинки ТЗ не дав йому можливості скористатися своїми правами, а також не було повного і об`єктивного зясування обставин справи. Поліцейський склав у своєму авто постанову, не досліджені докази та заслухані сторони які беруть участь у розгляді справи. Вважає, що були грубі порушення щодо розгляду справи, а винесена постанова не відповідає вимогам.

Отже, зважаючи на викладені обставини, постанова серії ЕАО № 4543293 від 26.07.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення ним порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідач йому не надав.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4543293 від 26.07.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАО 4543293 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління Патрульної поліції в місті Кропивницький на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн.

Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону 1 УПП в Кіровоградській області, сержанта поліції Безсмертного Віталія Валерійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови та вирішено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

04.10.2021 року та 07.10.2021 року до суду від представника Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Рибальченко Ю.В. та поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту поліції сержанта поліції Безсмертного В.В. надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких просять у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, оскільки позивач не зробив жодних посилань, та не надав жодних доказів, як на підставу своїх заперечень щодо відсутності в його діях порушень Правил дорожнього руху.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 4543293 від 26.07.2021 складеної поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту поліції сержантом поліції Безсмертним В.В., вбачається, що ОСОБА_1 26.07.2021 о 16 год. 36 хв. в Кіровоградській області, траса М-12, 714 км 300м керував ТЗ Рено магнум днз НОМЕР_1 , який не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії зазначене в п. 2.1 та 2.4 ПДР України, чим порушив п. 2.4а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП».

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п.п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Пункт 2.1 ПДР України встановлює, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Позивача було повідомлено про початок розгляду щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності та роз`яснено йому положення ст. 268, 307, 308 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Позивач скористався своїми правами у повній мірі та на власний розсуд. У відповідності до чинного законодавства, розглянувши справу у присутності позивача, відповідачем у порядку ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП було винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме штрафу у сумі 425 гривень.

Поліцейський мав обґрунтовані підстави зупинити автомобіль позивача, що зумовило виникнення у нього права на реалізацію повноважень вимагати у позивача пред`явлення документів, які водій зобов`язаний мати та пред`явити на вимогу працівника поліції відповідно до частини 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2.4 «а», п. 2.1 «а» ПДР України.

Транспортний засіб на, якому рухався позивач, а саме Renault Magnum (з напівпричіпом) є вантажним транспортним засобом даної автомобільної марки, враховуючи це, поліцейський мав всі підстави вважати, що маса транспортного засобу позивача разом із напівпричіпом становить понад 24 тони із навантаженням на вісь більш, як 7 тон.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 пункту 35 - рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів може бути тимчасово обмежено або заборонено у разі настання погодно-кліматичних умов, за яких експлуатація таких транспортних засобів може призвести до значного пошкодження автомобільних доріг або негативно позначитися на безпеці руху. Можуть також встановлюватися сезонні обмеження на рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів за певними маршрутами чи на окремих ділянках автомобільних доріг за такими маршрутами, про що Укравтодор повинен своєчасно інформувати перевізників через засоби масової інформації або шляхом розміщення відповідної інформації на визначеній веб-сторінці в Інтернет.

Обмеження або заборона руху в денну пору доби за температури повітря вище +28 С° поширюється на транспортні засоби фактичною масою понад 24 тони і навантаженням на вісь 7 тонн, крім транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних, швидкопсувних вантажів, живих тварин і птиці, а також перевезення, пов`язані із запобіганням або ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 07 серпня 2017 року № 368 про те, що керуючись ст. 140, 144 Конституції України, підпунктом 1 п. «а» ст. 30, ст. 52, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 6, 9 Закону України «Про дорожній рух», ст. 19 Закону України «Про автомобільні дороги», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», з метою збереження дорожнього покриття автомобільних доріг від руйнування великогабаритними та великоваговими транспортними засобами вирішила заборонити рух транспортних засобів вулицями міста Кропивницького без дозволу, маса яких перевищує вагові параметри, зазначені пунктом 22.5. Правил дорожнього руху.

26.07.2021 року в день температура повітря становила на відмітці 29-30 С°, що підтверджується інформацією з веб сайту Sinoptik.ua, офіційним партнером якого є Гідрометцентр України із зафіксованим температурним показником в С°.

З`ясувавши всі обставини, що стали передумовою зупинки позивача, достеменно встановлено, що поліцейський діяв відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», разом із цим твердження, які наводить позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не підтверджені жодним допустимим та належним доказом.

Те, що позивач не погоджується з поставленим йому в провину порушенням ПДР не звільняє його від обов`язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 464/1470/17 та Постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року по справі №682/2232/16-а.

Верховний Суд у своєму рішенні по справі № 127/19283/17 від 25.09.2019 наголосив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку».

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 2.3.6) Правил дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до н. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х (КУпАП), а саме ст. 222 встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції , які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.п. 16, п. 4 «Положення про Національну поліцію» затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877, «Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі».

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення. Поліцейський мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред`явив законну та обґрунтовану вимогу щодо надання документів передбачених законодавством, ним дотримані процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121,статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 № 596-VIII статтю 258 було доповнено новою частиною такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі».

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Крім того, відповідно до пункту 4 наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від07.11.2015 № 1395 встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Позивач не спростовує факту непред`явлення на вимогу посадової особи поліції документів для перевірки. Те, що позивач не погоджується з поставленим йому в провину порушенням ПДР не звільняє його від обов`язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 464/1470/17 та постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року по справі № 682/2232/16-а.

Верховний Суд у своєму рішенні по справі № 127/19283/17 від 25.09.2019 наголосив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Таким чином, інспектором, при розгляді справи про адміністративне правопорушення і винесенні постанови по справі відносно позивача, доведено наявність події та складу адміністративного правопорушення і вини особи у його вчиненні.

За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4543293 поліцейський управління патрульної поліції в Кіровоградській області Безсмертний В.В. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, та правомірно притягнув правопорушника ОСОБА_1 до передбаченої законом адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 , не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 121, 126, 251, 265, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 162, 242-246, 257, 258, 262, 263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону 1 УПП в Кіровоградській області, сержанта поліції Безсмертного Віталія Валерійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: