Рішення № 100323175, 30.09.2021, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/365/21

номер провадження 2/558/100/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., з участю представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Андрієнко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму боргу за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року в розмірі 15270,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 10270,00 гривень – нарахованих відсотків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (далі – ТОВ «Фінфорс») посилається на те, що між Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» (далі – ТОВ «СС Лоун») та відповідачем ОСОБА_1 18 березня 2020 року за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун» було укладено електронний кредитний договір «841786-А». Такий кредитний договір було укладено на підставі Примірного кредитного договору, затвердженого наказом ТОВ «СС Лоун» № 3101-1 від 31 січня 2020 року та Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», затверджених наказом ТОВ «СС Лоун». Примірний кредитний договір та Правила надання коштів в кредит розміщені у вільному доступі на Веб-сайті ТОВ «СС Лоун» www.ccloan.ua в розділі https://www.ccloan.ua/yuridichna-informatsiya/ і будь-яка особа, яка бажає отримати кредит, в тому числі позивач, мав та має можливість ознайомитись з цими та іншими документами перед укладенням кредитного договору.

Згідно з п. 2.6.1 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 5000,00 гривень. Відповідно до п. 2.6.2 кредитного договору строк кредиту з 18 березня 2020 року по 16 квітня 2020 року включно. Згідно з п. 2.6.4 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,66% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

У позовній заяві позивач ТОВ «Фінфорс» зазначає про те, що ТОВ «СС Лоун» виконало свої зобов`язання перед відповідачем, як позичальником, за кредитним договором та надало відповідачеві кредит в сумі 5000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Надалі в період з 14 квітня 2020 року по 14 січня 2021 року відповідач укладала з ТОВ «СС Лоун» додаткові угоди до кредитного договору за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун», якими сторони кредитного договору щоразу продовжували строк користування кредитом, змінювали розмір процентної ставки, реальної річної процентної ставки, графік платежів тощо.

Згідно додаткової угоди № 1 до кредитного договору, в зв`язку з COVID-19 позичальнику в період часу з 17 квітня 2020 року по 11 червня 2020 року була встановлена пільгова процентна ставка за користування кредитом в розмірі 0,825% за кожен день користування кредитом. Надалі відповідно до додаткових угод № 2-32 (з угодами щодо автопролонгації) відповідачеві в період з 12 червня 2020 року по 16 січня 2021 року нараховувались проценти за користування кредитом із застосуванням фіксованої процентної ставки в розмірі 1,65% за кожен день користування кредитом. Відповідно до додаткової угоди № 32 від 14 січня 2021 року до кредитного договору (з угодою щодо автопролонгації кредитного договору) сторони домовилися продовжити строк користування кредитом на 2 календарні дні, тобто в період з 15 січня 2021 року по 16 січня 2021 року.

У встановлений строк відповідач свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись п.п. 5.7, 5.8, 6.6 кредитного договору та угодою до кредитного договору від 14 січня 2021 року, кредитний договір було автопролонговано, в зв`язку з чим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, тобто до 5 лютого 2021 року включно. П.п. 1.2-1.7 угоди до кредитного договору (автопролонгація) сторони за кредитним договором узгодили, що в період автопролонгації з 17 січня 2021 року по 5 лютого 2021 року позичальник зобов`язується сплатити кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 4% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становила 645,38%. Загальна вартість кредиту становить 15270,00 гривень. Враховуючи те, що кредитний договір було автопролонговано, акційна процентна ставка за користування кредитом, що діяла в період з 18 березня 2020 року по 16 квітня 2020 року була перерахована відповідно до п. 6.5 кредитного договору, яким визначено, що у випадку застосування автопролонгації строку дії договору та продовження строку користування кредитом, отриманого за акційною процентною ставкою, позичальник зобов`язаний сплатити проценти за період з дня видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку нарахування процентів здійснюється наступним чином: за період з дня видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної в п. 2.6.3 цього договору; проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у 1-й день дії автопролонгації. Розмір стандартної процентної ставки визначено в п. 1.13 кредитного договору і складає 1,65% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту (5 лютого 2021 року) відповідач частково виконала свої боргові зобов`язання за кредитним договором, сплатила 18462,50 гривень в погашення нарахованих процентів, у зв`язку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 5000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 10270,00 гривень нарахованих процентів.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 17 лютого 2021 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» було укладено договір факторингу № 40071779-90 згідно з умовами якого ТОВ «СС Лоун» відступило ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року на загальну суму 15270,00 гривень.

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу № 40071779-90 ТОВ «Фінфорс» зобов`язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СС Лоун», а ТОВ «СС Лоун» зобов`язалося відступити ТОВ «Фінфорс» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за яким настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання, проценти, комісію, неустойку та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СС Лоун».

Витяг з реєстру прав грошових вимог від 17 лютого 2021 року, яким є додаток № 1 до договору факторингу № 40071779-90 від 17 лютого 2021 року, підтверджує те, що ТОВ «СС Лоун» відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року на загальну суму 15270,00 гривень.

Про відступлення ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «СС Лоун» повідомило відповідача шляхом направлення 17 лютого 2021 року на електронну адресу відповідача (позичальника) електронного листа.

У позовній заяві позивач ТОВ «Фінфорс» зазначає про те, що станом на 13 травня 2021 року заборгованість за кредитним договором «841786-А» відповідачем ОСОБА_1 не сплачено та така заборгованість складається з 5000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 10270,00 гривень нарахованих процентів.

З вказаних підстав, у позовній заяві позивач ТОВ «Фінфорс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року в розмірі 15270,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 10270,00 гривень нарахованих процентів. Крім того, у позовній заяві позивач ТОВ «Фінфорс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2270,00 гривень та 5500,00 гривень витрат на правничу допомогу.

На розгляд справи представник позивача ТОВ «Фінфорс» не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі, на підставі наданих доказів та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 221 т. 1).

В судовому засіданні 11 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнала та пояснила, що дійсно отримала кредит в ТОВ «СС Лоун», частково повертала кредит, але пізніше їй почали надходити погрози з вимогами повернути кредит, у зв`язку з чим вона зверталась до Національного банку України та просила перевірити законність дій ТОВ «СС Лоун».

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Андрієнко І.В. позовні вимоги позивача не визнала та пояснила, що дійсно між ОСОБА_1 та ТОВ «СС Лоун» 18 березня 2020 року було укладено кредитний договір «841786-А» на підставі типового примірного кредитного договору, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун». Загальний розмір наданого кредиту складав 5000,00 гривень та надавався на строк з 18 березня 2020 року по 16 квітня 2020 року. Процентна ставка становила 0,66% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В період з 14 квітня 2020 року по 14 січня 2021 року були укладені додаткові угоди до кредитного договору. Останньою додатковою угодою строк договору було продовжено до 16 січня 2021 року. В березні 2021 року відповідач отримала від ТОВ «СС Лоун» лист-повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором від 18 березня 2020 року до ТОВ «Фінфорс», однак самого договору факторингу відповідачеві надано не було. Відповідач не погоджується з проведенням нарахування позивачем процентів за підвищеною процентною ставкою, оскільки згоди на автопролонгацію договору на 20 календарних днів, тобто до 5 лютого 2021 року не надавала і не підтверджувала електронним цифровим підписом свою згоду на укладення договору автопролонгації. Крім того, у позовній заяві позивач ТОВ «Фінфорс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 15270,00 гривень, що складається з 5000,00 гривень та проценти за користування кредитом в розмірі 10270,00 гривень. Проте, позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджували б видачу відповідачеві кредиту.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Андрієнко І.В., вважала, що сума заборгованості за кредитним договором не доведена належними доказами, а отже, не доведено позивачем свої позовні вимоги. Крім того, відповідачеві позивачем не було надано інформацію про розмір заборгованості за кредитним договором та складові такої заборгованості.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 понесених витрат на надання правничої допомоги, представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Андрієнко І.В., вважала, такі вимоги позивача необґрунтованими, оскільки позивачем не надано до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З вказаних підстав, представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Андрієнко І.В. просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Суд, заслухавши вступне слово відповідача та її представника, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності, за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Ухвалою суду від 21 липня 2021 року відкрито провадження в цивільній справі № 558/365/21.

Судові засідання у справі № 558/365/21 призначалися судом на 11 серпня, 14 та 30 вересня 2021 року.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно кредитного договору «841786-А», укладеного 18 березня 2020 року між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 (а.с. 60-64 т. 1), ТОВ «СС Лоун» надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000,00 гривень на строк з 18 березня 2020 року по 16 квітня 2020 року включно. Запланована дата повернення кредиту – 16 квітня 2020 року. Загальна вартість кредиту становить 5990,00 гривень (сума до повернення). За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,66% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 240,90%. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом, а саме: за період з дати видачі кредиту і до запланової дати повернення кредиту включно.

Судом встановлено, що сторони за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року укладали додаткові угоди до кредитного договору «841786-А» від 18 березня 2020 року (про продовження строку дії договору) № 1 від 14 квітня 2020 року, № 2 від 11 червня 2020 року, № 3 від 11 липня 2020 року, № 5 від 8 вересня 2020 року, № 4 від 9 серпня 2020 року, № 6 від 11 вересня 2020 року, № 7 від 11 жовтня 2020 року, № 8 від 13 жовтня 2020 року, № 9 від 17 жовтня 2020 року, № 10 від 1 листопада 2020 року, № 11 від 2 листопада 2020 року, № 12 від 6 листопада 2020 року, № 13 від 10 листопада 2020 року, № 14 від 22 листопада 2020 року, № 15 від 23 листопада 2020 року, № 16 від 24 листопада 2020 року, № 17 від 26 листопада 2020 року, № 18 від 28 листопада 2020 року, № 18 від 3 грудня 2020 року, № 20 від 10 грудня 2020 року, № 21 від 13 грудня 2020 року, № 22 від 15 грудня 2020 року, № 23 від 21 грудня 2020 року, № 24 від 23 грудня 2020 року, № 25 від 25 грудня 2020 року, № 26 від 30 грудня 2020 року, № 27 від 2 січня 2021 року, № 28 від 5 січня 2021 року, № 29 від 9 січня 2021 року, № 30 від 10 січня 2021 року, № 31 від 12 січня 2021 року, № 32 від 14 січня 2021 року (а.с. 66, 67, 70, 71, 74, 75, 78, 79, 82, 83, 86, 87, 90, 91, 94, 95, 98, 99, 102, 103, 106, 107, 110, 111, 114, 115, 118, 119, 122, 123, 126, 127, 130, 131, 134, 135, 138, 139, 142, 143, 146, 147, 150, 151, 154, 155, 158, 159, 162, 163, 166, 167, 170, 171, 174, 175, 178, 179, 182, 183, 186, 187, 190, 191).

Крім того, сторони за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року укладали угоди до кредитного договору «841786-А» від 18 березня 2020 року щодо автопролонгації договору від 18 березня 2020 року, від 11 червня 2020 року, від 11 липня 2020 року, від 8 вересня 2020 року, від 9 серпня 2020 року, від 11 вересня 2020 року, від 11 жовтня 2020 року, від 13 жовтня 2020 року, від 17 жовтня 2020 року, від 1 листопада 2020 року, від 2 листопада 2020 року, від 6 листопада 2020 року, від 10 листопада 2020 року, від 22 листопада 2020 року, від 23 листопада 2020 року, від 24 листопада 2020 року, від 26 листопада 2020 року, від 28 листопада 2020 року, від 3 грудня 2020 року, від 10 грудня 2020 року, від 13 грудня 2020 року, від 15 грудня 2020 року, від 21 грудня 2020 року, від 23 грудня 2020 року, від 25 грудня 2020 року, від 30 грудня 2020 року, від 2 січня 2021 року, від 5 січня 2021 року, від 9 січня 2021 року, від 10 січня 2021 року, від 12 січня 2021 року, від 14 січня 2021 року (а.с. 64, 65, 68, 69, 72, 73, 76, 77, 80, 81, 84, 85, 88, 89, 92, 93, 96, 97, 100, 101, 104, 105, 108, 109, 112, 113, 116, 117, 120, 121, 124, 125, 128, 129, 132, 133, 136, 137, 140, 141, 144, 145, 148, 149, 152, 153, 156, 157, 160, 161, 164, 165, 168, 169, 172, 173, 176, 177, 180, 181, 184, 185, 188, 189, 192, 193).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Дослідженими в судовому засіданні договором № 83/79 від 16 вересня 2019 року, довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № Е.42.0.0.0/4-210415/2529 від 15 квітня 2021 року (а.с. 197-200 т. 1), квитанцією від 18 березня 2020 року (а.с. 201, 202 т. 1) встановлено, що ТОВ «СС Лоун» на картковий рахунок ОСОБА_1 18 березня 2020 року було зараховано 5000,00 гривень.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Андрієнко І.В. своїми поясненнями підтвердили факт отримання відповідачем кредиту в сумі 5000,00 гривень згідно кредитного договору «841879-А» від 18 березня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Із змісту дослідженої в судовому засіданні довідки ТОВ «СС Лоун» № 13/05-19 від 13 травня 2021 року (а.с. 194 т. 1), встановлено, що станом на 17 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року складає: 5000,00 гривень тіла кредиту; 4785,00 гривень процентів за користування кредитом; 1485,00 гривень донарахованих процентів; 4000,00 гривень нарахованих процентів у період автопролонгації. Всього загальна сума заборгованості складає 15270,00 гривень.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Андрієнко І.В. посилались на безпідставність проведеного позивачем розрахунку, оскільки ТОВ «СС Лоун» на запит позивача не було надано детального розрахунку суми заборгованості за кредитним договором.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Андрієнко І.В. в судовому засіданні посилалась на те, що відповідач не впевнена, що електронним цифровим підписом підписувала кредитний договір у тій редакції, що додана позивачем до позовної заяви.

Разом з тим, судом встановлено, що розрахунок заборгованості за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року проведено відповідно до п. 2.6.4, п. 5.2, п. 5.7.1, п. 5.7.2 такого кредитного договору.

Відомостей, що вказували б на помилковість проведеного розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем до суду надано не було. Таких обставин також не встановлено судом.

Дослідженими доказами по справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, не виконано.

Згідно договору факторингу № 40071779-90, що укладений 17 лютого 2021 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс», встановлено, що ТОВ «СС Лоун» відступило ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року на загальну суму 15270,00 гривень (а.с. 203-211 т. 1).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу № 40071779-90 ТОВ «Фінфорс» зобов`язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СС Лоун», а ТОВ «СС Лоун» зобов`язалося відступити ТОВ «Фінфорс» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за яким настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання, проценти, комісію, неустойку та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СС Лоун».

Витяг з реєстру прав грошових вимог від 17 лютого 2021 року, яким є додаток № 1 до договору факторингу № 40071779-90 від 17 лютого 2021 року, підтверджує те, що ТОВ «СС Лоун» відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року на загальну суму 15270,00 гривень (а.с. 203-211 т. 1).

Про відступлення ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «СС Лоун» повідомило відповідача шляхом направлення 17 лютого 2021 року на електронну адресу відповідача (позичальника) електронного листа (а.с. 207 т. 1, 16, 17 т. 2).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Як встановлено згідно наданого відповідачем ОСОБА_1 повідомлення № 26/02-15 від 26 лютого 2021 року (а.с. 16, 17 т. 2) ТОВ «СС Лоун» повідомило відповідача ОСОБА_1 про відступлення ТОВ «Фінфорс» на підставі договору факторингу № 40071779-90 від 17 лютого 2021 року права грошової вимоги за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року.

Враховуючи вказані обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх задоволення, в зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором «841786-А» від 18 березня 2020 року в розмірі 15270,00 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Ч. 1 ст. 133 ЦПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати, що складаються з 2270,00 гривень, сплаченого при поданні до суду позовної заяви судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, як такі, що документально підтверджені (а.с. 1).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із дослідженого в судовому засіданні платіжного доручення № 757 (а.с. 12 т. 1), договору про надання правової допомоги від 1 березня 2021 року (а.с. 214-218 т. 1) встановлено, що за надання професійної правничої допомоги позивачем понесено витрати в розмірі 5500,00 гривень.

За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінфорс» понесені позивачем витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 5500,00 гривень.

Підстав для звільнення відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору не встановлено.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 512, 514, 525, 526, 599, 611, 612, 615, 1054, 1077 ЦК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 526, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус «В», кабінет 508-2, код 41717584) заборгованість за кредитним договором № 841786-А від 18 березня 2020 року в розмірі 15270,00 (П`ятнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень, з яких: 5000,00 гривень – заборгованості за тілом кредиту, 10270,00 гривень нарахованих відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» 5500,00 гривень понесених витрат на надання правничої допомоги та 2270,00 гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 4 жовтня 2021 року.