Рішення № 100322752, 13.10.2021, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/599/21

Провадження № 2/378/226/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації про розірвання договору оренди водного об`єкту та земель водного фонду,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на наступне.

15 грудня 2008 року ним було укладено договір оренди водного об`єкту та земель водного фонду зі Ставищенською районною державною адміністрацією, згідно з яким він отримав у платне користування на строк 49 років водний об`єкт та земельну ділянку водного фонду площею 8,9771 га, що знаходиться на території Сніжківської сільської ради Ставищенського району Київської області. Договір було зареєстровано у Ставшценському РВ Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у реєстрі земель вчинено запис від 15 грудня 2008 року за № 070834903786. Пунктом 34 Договору передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку. При цьому, однією із умов розірвання Договору в односторонньому порядку є добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря. На підставі пункту 34 Договору ним 30.10.2020 було направлено на адресу Ставищенської РДА повідомлення про відмову від права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди землі, яке вказаною РДА було отримано 03.11.2020. Будь-якої відповіді або заперечень щодо розірвання Договору від Ставищенської РДА він не отримував, тому вважав Договір розірваним з дати отримання орендодавцем зазначеного повідомлення, а саме з 03.11.2020.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 23.07.2021 стосовно Ставищенської РДА 29.06.2021 було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Згідно із відомостями, що містяться у витязі, юридичною особою-правонаступником Ставищенської РДА є Білоцерківська районна державна адміністрація, яка на даний час є стороною Договору - орендодавцем.

В липні 2021 року на підставі відомостей з Електронного кабінету платника податків він дізнався, що Головним управлінням ДПС у Київській області 28.04.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення № 4090169-2406-1002 з платежу «оренда плата з фізичних осіб» на суму 4583 грн..

Оскільки, крім вищевказаного Договору, ним не укладались будь-які договори оренди комунального або державного майна, він вважає, що орендодавець не погодився з розірванням Договору, вважає цей договір діючим.

Позивач просить суд розірвати договір оренди водного об`єкту та земель водного фонду, укладений між ним та Ставищенською районною державною адміністрацією 15 грудня 2008 року, який було зареєстровано у Ставищенському РВ Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у реєстрі земель вчинено запис від 15.12.2008 за № 070834903786.

Ухвалою суду від 25.08.2021 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. (а. с. 35).

Ухвалою суду від 22.09.2021 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду (а. с. 42).

В судове засідання позивач не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 45), в позовній заяві справу просить розглядати без його участі (а. с. 5).

В судове засідання представник відповідача Білоцерківської РДА не прибув, відповідачем подано відзив на позов, в якому Білоцерківська РДА заперечує проти задоволення даного позову та просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що позивач помилково вважає Білоцерківську районну державну адміністрацію правонаступником Ставищенської районної державної адміністрації, як розпорядника земель водного фонду, оскільки з 1 липня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про аквакультуру» та змінами до ст. 51 Водного кодексу України встановлено новий порядок надання водних об`єктів в користування на умовах оренди. Відповідно до змін законодавства повноваження щодо розпорядження земельними ділянками водного фонду перейшли до обласних державних адміністрацій. Позивач попередньо не звертався безпосередньо до Білоцерківської райдержадміністрації для вирішеним питання по суті (а.с 48-50).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між Ставищенською районною державною адміністрацією (орендодавцем), що діє на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та ОСОБА_1 (орендар) 15.12.2008 р. був укладений договір оренди водного об`єкта та земель водного фонду, зареєстрований у Ставищенському РВ Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у реєстрі земель вчинено запис від 15.12.2008 за № 070834903786 (надалі Договір оренди) (а.с. 21-25).

Відповідно до п. 1, п. 2 Договору оренди орендодавцем передано орендарю в строкове платне користування водний об`єкт та земельну ділянку водного фонду загальною площею 8,9771 га, в тому числі: під водним об`єктом – 1,8458 га, прибережна захисна смуга- 5,2474 га, гідротехнічна споруда – 0,0725 га, болота – 1,7849 га., яка знаходиться на території Сніжківскьої сільської ради Ставищенського району Київської області.

Договір оренди укладено на 49 років (п. 8 Договору), тобто до 15.12.2057.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 23.07.2021 стосовно Ставищенської районної державної адміністрації 29.06.2021 було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Згідно із відомостями, що містяться у витязі, юридичною особою-правонаступником Ставищенської районної державної адміністрації є Білоцерківська районна державна адміністрація (а.с. 8-14).

Посилаючись на викладене, позивач вважає, що на даний час стороною вищевказаного Договору оренди – орендодавцем є Білоцерківська районна державна адміністрація.

Пунктом 34 Договору передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку. При цьому, однією із умов розірвання Договору в односторонньому порядку є добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря.

30.10.2020 позивач ОСОБА_1 надіслав Ставищенській районній державній адміністрації повідомлення про відмову від права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди землі з посиланням на вканий пункт 34 Договору оренди та норми п. «а» ст. 141 ЗК України, ч. 1 ст. 651 ЦК України та ч. 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (а. с. 15). Вказане повідомлення було отримане Ставищенською РДА 03.11.2020, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Залишення Ставищенською РДА без відповіді вищевказаного повідомлення про розірванн договору оренди, стало підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч. 1,4 ст. 76 ЦПК України).

У відповідності до змісту ст. ст. 49, 175 ЦПК України визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження, про що неодноразово зазначав Верховний суд, зокрема, у постанові від 8 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч 1, ч 2 ст 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом зміни правовідношення (п 6 ч 2 ст 16).

Відповідач Білоцерківська РДА не визнає позовні вимоги про розірвання Договору оренди у зв`язку з тим, що позивач помилково вважає Білоцерківську районну державну адміністрацію правонаступником Ставищенської районної державної адміністрації, як розпорядника земель водного фонду. розпорядника земель водного фонду.

Такі доводи Білоцерківської РДА суд вважає обгрунтованим з огляду на наступне.

Із позову слідує, що станом на момент укладення договору оренди 15.08.2008 розпорядником орендованого ставка була Ставищенська РДА

Відповідно до п 2 ч 1 ст 43 Водного кодексу України (в редакції на момент звернення з позовом до суду) водокористувачі мають право використовувати водні об`єкти на умовах оренди.

Також, 18.09.2012 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про аквакультуру» № 5293-VI, який згідно розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» набрав чинності 01.07.2013. Вищевказаним Законом внесено ряд змін до Земельного та Водного кодексів України, зокрема викладено в новій редакції ст 51 Водного кодексу України, яка регулює користування водними об`єктами на умовах оренди.

Згідно змісту ст. 51 Водного кодексу України (в редакції на момент звернення з позовом до суду) у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Типова форма договору оренди водних об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України. Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди. Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 58 Земельного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі озерами, іншими водними об`єктами.

Згідно із статтею 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди озера, інші водойми для рибогосподарських потреб. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 та п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Також, згідно пункту 2 частини 1статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 122 ЗК України (в редакції, що діяла на час укладення Договору оренди) передбачалось, що районні державні адміністрації на їх території передають

земельні ділянки із земель державної власності у власність або у

користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх

потреб та за межами населених пунктів (в т. ч. для ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції на час звернення з позовом до суду) визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Фактично земельна ділянка водного фонду (ставок) надана в оренду позивачу ОСОБА_1 відноситься до державної власності за межами населеного пункту на території Сніжківської сільської ради.

Згідно ч 3 ст 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця (ч 1 ст 770 ЦК України).

Судом встановлено, що внаслідок набранням чинності Законом України «Про аквакультуру», на підставі вищенаведених положень ст 51 ВК України та ст 122 ЗК України, у зв`язку з перерозподілом повноважень в галузі земельних відносин між Ставищенською (після припинення юридичної особи в результаті її реорганізації - Білоцерківською РДА) та Київською ОДА, на підставі закону відбулася заміна розпорядника об`єкта в орендних правовідносинах за Договором оренди від 15.12.2008. А саме з 01.07.2013 повноваження щодо передачі в оренду об`єктів водного фонду, які знаходяться за межами населеного пункту віднесено до компетенції обласних державних адміністрацій.

Тобто, з 01.07.2013 розпорядником земельної ділянки, яка знаходиться під орендованим водним об`єктом (а відтак і розпорядником ставка) є Київська обласна державна адміністрація, вимоги до якої позивачем не були заявлені, і яка могла бути залучена в якості співвідповідача лише за клопотанням позивача відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України. Такого клопотання позивач після подання до суду позову не заявляв.

Отже, на час надіслання у жовтні 2020 року позивачем вищевказаного повідомлення про розірвання договору у Ставищенської РДА, та у серпні 2021 року (на час звернення позивачем з позовом до суду) у Білоцерківської РДА вже були відсутні повноваження на розпорядження об`єктом оренди по договору від 15.12.2008, та нерозривно пов`язаною з ним земельною ділянкою, яка знаходиться під цим водним об`єктом.

Відповідно до ч 1 ст 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Разом з цим, згідно ст 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суд приходить до висновку, що у зв`язку зі зміною розпорядника земель водного фонду, Договір оренди від 15.12.2008 не припинився та продовжує діяти, і вимога щодо його розірвання в досудовому порядку та в судовому порядку може бути заявлена лише до правомочної сторони, а саме до належного розпорядника об`єкта оренди - Київської обласної державної адміністрації.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що з 01.07.2013 розпорядником земельної ділянки, яка знаходиться під орендованим водним об`єктом (а відтак і розпорядником ставка) є Київська обласна державна адміністрація, - суд вважає, що позивачем заявлено позовні вимоги про розірвання вищевказаного Договору оренди до Білоцерківської РДА, як до неналежного відповідача, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ч. 3 ст.122 ЗК України (в редакції на 15.12.2008), ст.ст. 58, 59, 122 ч. 5 ЗК України, ст.ст. 43 ч. 1 п. 2, 51 Водного кодексу України, ч. 3 ст. 11, ст. 15, ч.ч. 1, 2 ст. 16, ч. 1 ст. 626, ст.ст. 651, 654, 770 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10 -12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації про розірвання договору оренди водного об`єкту та земель водного фонду відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення або складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне рішення складено 13.10.2021.

Суддя Н. М. Марущак