Ухвала суду № 100322661, 20.09.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1538/21

Провадження №2/369/2899/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Бікус С.Ю.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

представник третьої особи – Варварова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання зловживанням процесуальними правами відповідачем та третьою особою і постановлення окремої ухвали у цивільній справі №369/1538/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання, та щодо встановлення графіка участі у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про визнання зловживанням процесуальними правами відповідачем та третьою особою і проханням постановити окрему ухвалу у цивільній справі №369/1538/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання, та щодо встановлення графіка участі у вихованні дитини.

Клопотання обгрутнтоване тим, що 02 червня 2021 року виконавчий комітет Боярської міської ради Київської області надав висновок щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та щодо встановлення графіка участі у вихованні дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого рекомендовано батькові ОСОБА_1 здійснювати свою участь у вихованні дитини ОСОБА_4 відповідно до графіку спілкування в такі дні: І-ІІІ субота з 16-00 до 20-00, побачення мають відбуватися за попереднім погодженням з матір`ю дитини та у присутності матері ОСОБА_3 ” за підписом Міського голови Олександра Зарубіна.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 просив суд визнати в окремій ухвалі, вищезгадані рекомендації висновку Служби справах дітей Боярської міської ради від 02 червня 2021 року Но 02-10/2337 - проявом свідомо дискримінаційного ставлення і пособництва в дискримінації до позивача (Батько дитини) та дитини, гарантовані чинним законодавством. (Конституцією України, Конвенцією Про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про права дитини, ЗУ “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”), визнати в окремій ухвалі протиправну бездіяльність Третьої особи та Боярського міського голови Зарубіна Олександра Олександровича на звернення позивача про самочинну зміну місця постійного проживання дитини (порушення ст. 162 СК), надані у заявах до Боярського міського голови 28 липня 2021 року, не забезпечення реалізації права дитини на контакт з батьком, що входить по службових обов`язків на підставі ст. 1, ст. 4 ЗУ “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” та постановити окрему ухвалу до відповідача керуючись ст. 13 ЦК за зловживання батьківськими правами, зокрема перешкоджання контакту дитини з батьком (підтверджуються матеріалами справи, зокрема протоколами НПУ), самочинної зміни постійного місця проживання дитини, незаконного відрахування дитини з ДНЗ Но 155 (Рішення від 02 вересня 2021 року Шевченківського районного суду м. Києва, Справа № 761/548/21 Провадження № 2/761/5408/2021, головуючий судця Осаулов А.А).

Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права.

На теперішній час судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання відповідачем та третьою особою процесуальними правами, а відтак з метою дотримання прав та інтересів усіх учасників судового провадження на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільної справи у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13ЦК).

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5ст. 13 цього Кодексу (ч. 3ст. 16 ЦК).

Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами.

Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом.

При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу.

Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо.

Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п.3 ст. 35 Конвенції, мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ.

Оглянувши та перевіривши доводи сторони позивача з приводу зловживання процесуальними правами відповідачем та третьою особою, судом не встановлено обставин, що має очевидно штучний характер, при цьому доводи позивача будуть враховані судом при ухвалені рішення при дослідженні доводів обґрунтованості позовних вимог, тому суд приходить до висновку, про необхідність відмови в задоволенні клопотання позивача про визнання зловживання процесуальними правами відповідачем та третьою особою.

Керуючись ст.ст. ч. 3 ст.13, 259-261 ЦПК України, ст. ст. 13, 16 ЦК, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання зловживанням процесуальними правами відповідачем та третьою особою і постановлення окремої ухвали у цивільній справі №369/1538/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання, та щодо встановлення графіка участі у вихованні дитини - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути викладені в апеляційній скарзі, поданій на рішення суду.

Суддя: І.О. Фінагеєва