Ухвала суду № 100322541, 13.10.2021, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/165/21 Номер провадження: 6/365/34/21

У Х В А Л А

іменем України

13 жовтня 2021 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання ХРУЩ Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення, подану у цивільній справі № 365/165/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

15.09.2021 року (згідно з інформацією про відправку) заявник (відповідач) ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення, подану у цивільній справі № 365/165/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року присуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2018 року, без номера, у розмірі 81976,35 грн та сплачений судовий збір у розмірі 1229,65 грн.

Свою заяву обґрунтовує тим, що рішення ним не оскаржується та виконується у добровільному порядку. Він на даний час фактично не працює, оскільки займається доглядом за двома малолітніми дітьми. Єдиним джерелом доходу сім`ї є заробіток дружини, більша частина з якого витрачається на харчування, утримання дітей, оплату житлово-комінальних послуг. Заощадження, які мав заявник (відповідач) були виплачені на користь АТ КБ «ПриватБанк» для погашення заборгованості ще до розгляду справи. Грошові кошти на рахунках відповідача відсутні. Цінного майна, яке можна було б відчужити для повного негайного погашення заборгованості заявник у власності не має. Він намагався добровільно належним чином виконати свої зобов`язання перед позивачем щодо погашення заборгованості ще до звернення позивача до суду, в процесі судового розгляду належним чином виконував свої процесуальні права та обов`язки, після набрання рішенням законної сили негайно добровільно приступив до його виконання. Оскільки скрутне матеріальне становище, викликане необхідністю догляду та утримання двох малолітніх дітей, не дозволяє виконати судове рішення негайно і в повному обсязі, просить суд розстрочити виконання рішення строком на шість місяців за вказаним заявником графіком.

28 вересня 2021 року (згідно з інформацією про відправку) заінтересована особа (позивач у справі № 365/165/21) АТ КБ «ПриватБанк» направив до суду відзив на заяву, в якому заперечує проти задоволення заяви з тих підстав, що згідно зі ст. 435 ЦПК України суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення у виняткових випадках. Заявник є працездатним, а відсутність працевлаштування заявника не є винятковою обставиною. Водночас розстрочка виконання рішення не буде мати значного ефекту для боржника у зв`язку з продовженням дії кредитних правовідносин.

12 жовтня 2021 року через систему «Електронний суд» заявник ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення у справі та надав докази часткового погашення боргу в розмірі 4000,00 грн.

В судове засідання учасники справи не з`явились про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином. Заявник ОСОБА_1 направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги щодо розстрочки виконання рішення підтримав в повному обсязі. Від представника заінтересованої особи (позивача) АТ КБ «ПриватБанк» Куценко А.І. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.

Дослідивши заяву про розстрочку виконання судового рішення, також письмові докази, якими вона обґрунтовується, матеріали цивільної справи № 365/165/21, врахувавши позицію заявника та заінтересованої особи, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити, виходячи з наступного.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року присуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2018 року, без номера, у розмірі 81976 (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят шість) грн 35 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев`ять) грн 65 коп (оригінал рішення в матеріалах справи № 365/165/21 – а.с. 184-192).

ОСОБА_1 обґрунтовує неможливість негайного повного виконання рішення скрутним матеріальним становищем, так як він фактично не працює, оскільки займається доглядом за двома малолітніми дітьми.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення суд має враховувати також інтереси іншої сторони спору, на користь якої ухвалене рішення. При цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей, дочок – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (6 повних років) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (11 повних років) (а.с. 4, 5 – копії свідоцтв про народження). Діти шкільного віку, доказів того, що вони потребують особливого постійного догляду та що заявник здійснює такий догляд, ОСОБА_1 не надав. Сам факт наявності малолітніх дітей не є перешкодою для працевлаштування заявника та виконання ним рішення суду.

Заявник є працездатним. Те, що він на даний час не працевлаштований, не є підставою для розстрочки виконання рішення.

Зазначені заявником обставини, не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

ОСОБА_1 просив суд розстрочити виконання рішення суду від 27.07.2021 строком на шість місяців та затвердити графік виконання судового рішення зі сплатою боргу в сумі 13701,00 грн до 29 числа кожного із шести місяців починаючи з вересня 2021 року. Проте до 29 вересня 2021 року сплатив 3000,00 грн, а також у жовтні (до 13.10.2021) – 2000,00 грн, що підтверджується наданими заявником квитанцією та роздруківкою інформації про рух коштів на рахунку. Це свідчить про те, що дотримуватися запропонованого ним же графіку платежів ОСОБА_1 наміру не має.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За змістом рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі №1-7/2013, виконання судового рішення, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов`язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, виключні обставини повинні свідчити саме про неможливість виконання рішення, між такими обставинами та неможливістю (ускладненістю) виконання такого рішення повинен бути причинний зв`язок.

З огляду на те, що заявник не довів наявність у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 18, 435 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцати днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р. В. ХИЖНИЙ