Рішення № 10032253, 27.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.10                                                                                           Справа№ 13/80

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ "Кредит фонд", м.Львів

до відповідача: ТзОВ "Львівський завод ГМПТ", м.Львів

про розірвання договору фінансового лізингу та стягнення 130606,31грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Лівчак В.І. - директор

Від відповідача: не з”явився

Порушено провадження у справі за позовом ТзОВ "Кредит фонд", м.Львів до відповідача: ТзОВ "Львівський завод ГМПТ", м.Львів про розірвання договору фінансового лізингу та стягнення 130606,31грн.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах господарського суду від 21.04.10р. та від 13.05.10р.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої підтримано вимоги що стягнення з відповідача 110951,32грн. боргу та 19654,99грн. пені, з відшкодуванням судових витрат.

Дана заява судом прийнята.

Представником позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримано.

Відповідачем явки представника в судовому засіданні повторно не забезпечено, заперечень не подано, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит фонд»(позивач) згідно договору фінансового лізингу № 27-Г від 12.09.2008р (далі-договір) передано згідно додатку до договору №1 від 12.09.2008р. у користування ТзОВ "Львівський завод ГМПТ" (відповідач) обладнання на загальну суму 200000грн.з ПДВ. Сума лізингових платежів складає 228920,00грн., що включає вартість обладнання та послуги позивача. Графік оплати лізингових платежів наведений у додатку №2 до договору .

Факт передачі позивачем обладнання відповідачу підтверджений актом прийому-передачі від 16.09.2008р.

Станом на 13.04.2010р. відповідно до банківських виписок та акта взаєморозрахунків відповідач сплатив 77785,00грн. Починаючи з 26.01.2009р. платежів відповідачем не проводилось.

З червня 2009р. позивач здійснив вилучення обладнання на загальну суму 37 194,23грн. У зв'язку з цим, відповідно до додатку №4 від 01.06.2009р., почав діяти новий графік оплати щомісячних лізингових платежів, який відповідачем не виконано.

09.12.2009р. позивачем направлено претензію яку відповідач зобов'язався виконати у 30-ти денний термін.

Сума заборгованості за лізинговими платежами складає 110951,32грн.

За неналежне виконання грошових зобов”язань, позивачем, згідно п.11.1 договору, нараховано відповідачу пеню, розмір якої становить 19 654,99грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки невиконанням договірних зобов”язань відповідачем допущено порушення вищевказаних норм Закону, то суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ „Львівський завод ГМПТ” (м.Львів, вул.Шевченка,321, код ЄДРПОУ 34318278) на користь ТзОВ „Кредит фонд” (м.Львів, вул.Драгана,2, код ЄДРПОУ 32262351) 110951,32грн грн. основного боргу, 19 654,99грн. пені, 1306,06грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя