Рішення № 100322308, 13.10.2021, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1364/21

Номер провадження 2/289/655/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру за договором купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2021 позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Радомишльської міської ради Житомирської області, в якому просить визнати за нею право власності на куплену нею у ОСОБА_4 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому 11.10.2007 приватним нотаріусом Бойком В.М. за реєстровим №2400, в якому її прізвище помилково зазначене як « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 », а рік її народження помилково зазначений як «1953» замість «1951».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що підставою звернення до суду є неможливість проведення реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності із-за наявності низки помилок у тексті договору купівлі-продажу на куплену квартиру і неможливістю внесення до його тексту виправлень нотаріусом, який посвідчував цей договір, у зв`язку із припиненням з 11.05.2011 ОСОБА_2 здійснення своєї приватної нотаріальної діяльності по Радомишльському нотаріальному округу Житомирської області.

В зв`язку із смертю продавця – ОСОБА_4 06.08.2008 відповідачем у даній справі позивачем зазначено орган місцевого самоврядування за місцем знаходження спірного майна – Радомишльську міську раду Житомирської області.

Ухвалою від 29.07.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.09.2021 (а.с.28).

Ухвалою суду від 13.09.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 13.10.2021 (а.с.41).

16.09.2021 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Бойка В.В. про відвід судді Сіренко Н.С. (а.с.46-48), яку ухвалою суду від 17.09.2021 залишено без розгляду (а.с.74).

Позивач ОСОБА_3 про день, час та місце розгляду справи будучи своєчасно належним чином повідомленою у підготовче судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи наявна підписана нею письмова заява про розгляд справи без участі позивача та її представника в зв`язку із запровадженням карантинних заходів (а.с.36-38).

29.09.2021 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника на підставі наявних у справі доказів (а.с.82).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с.78), в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань не подавав.

Враховуючи вищевикладене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", заяву позивача про розгляд справи без її участі та те, що явка учасників справи в суд не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, враховуючи також факт продовження карантинних заходів з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Російської Федерації, зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 23.08.1987 по даний час (а.с.5-13).

Згідно матеріалів справи ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.14), в подальшому прізвище змінила на ОСОБА_6 в зв`язку із реєстрацією шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.15).

11.10.2007 в м. Радомишль Житомирської області було укладено Договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець ОСОБА_4 , продала і передає у власність покупця, а представник покупця ОСОБА_8 , від імені і в інтересах покупця – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , купила і набуває у власність покупця - ОСОБА_1 , належну продавцю на праві особистої приватної власності: цілу двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 , і розташована на земельній ділянці, яка у приватну власність не передана і знаходиться в межах населеного пункту м. Радомишль. Вказаний договір посвідчено ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області 11.10.2007 та зареєстровано в реєстрі за №2400 (а.с.16-17,18).

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченому 11.10.2007 приватним нотаріусом Бойком В.М. за реєстровим №2400, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 21.11.2011 (а.с.19).

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Так, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Разом з тим, слід зазначити, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження ні підстави для звернення до суду за захистом свого цивільного права у заявлений позивачем спосіб, як і сам факт порушення, невизнання або оспорювання відповідачем прав, свобод чи законних інтересів позивача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити в рішенні, та відповідача, до якого він заявляє позовні вимоги.

Відповідно до ст. 16 ЦК України звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання права власності на нерухоме майно позивач в силу ст. ст. 12, 81 ЦПК України зобов`язаний на засадах змагальності переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог, а саме, що має місце невизнання або оспорювання належного позивачу права, яке підлягає захисту у судовому порядку.

Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Посилання позивача на ту обставину, що вона не має можливості зареєструвати своє право власності на квартиру спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, із яких вбачається, що 21.01.2011 реєстратором Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

При цьому суд зазначає, що допущені помилки у тексті правовстановлюючих документів не є підставою для задоволення позовної вимоги про визнання права власності за позивачем на вказану квартиру.

Враховуючи викладені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_3 )до Радомишльської міської ради Житомирської області (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Соборний майдан, 12, код ЄДРПОУ 25923935), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ) про визнання права власності на квартиру за договором купівлі-продажу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. С. Сіренко