Рішення № 100319945, 13.10.2021, Березанський районний суд Миколаївської області

13.10.2021 Справа № 490/1671/20

2/469/250/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Аланд”, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач 18 березня 2020 року звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва з вказаною позовною заявою, у якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, зареєстрований в реєстрі за № 4506, вчинений 24 грудня 2019 року на кредитному договорі № 858/7778BPLСO5 від 09.10.2013 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ "Платинум Банк", посилаючись на сплив трирічного строку з дня виникнення права вимоги на час складення оскаржуваного виконавчого напису, безпідставність нарахування стягувачем відсотків за користування кредитними коштами після припинення строку дії кредитного договору 19 жовтня 2016 року, неповідомлення боржника про перехід прав та обов`язків від ПАТ “Платинум Банк” до ТОВ ФК “Аланд”, що виключає обставини безспірності заборгованості за кредитним договором саме перед ТОВ “ФК “Аланд”.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2020 року матеріали позовної заяви направлено за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Березанського районного суду від 24 квітня 2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та (або) відзив на позовну заяву, до якого додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; третій особі запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та (або) відзив на позовну заяву.

Позивач, повідомлений про відкриття провадження у справі через розміщення оголошення на сайті Березанського районного суду, в установлений судом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надав (а.с.45, 46).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Аланд”копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами отримав 18 травня 2021 року, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення (а.с.17), відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надав.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви отримав 26 травня 2020 року, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення (а.с.17), заперечень по суті позову та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надав.

Згідно із ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі заяви ТОВ "Фінансова компанія “Аланд”приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С.24 грудня 2019 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4506, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія “Аланд”заборгованості за кредитним договором № 858/7778BPLСO5 від 09 жовтня 2013 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ "Платинум Банк"в розмірі 24638,69,11 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту – 20822,87 грн, прострочена заборгованість за відсотками – 3815,82 грн. (а.с.6).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С.В. 24 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження №61365849 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с.9).

Кредитним договором зі страхуванням життя позичальника №858/7778BPLСO5 від 09 жовтня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Платинум Банк" підтверджено, що позичальник отримав кредит у розмірі 23600,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 51,18% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, комісією за обслуговування кредиту – 236,00 грн., з датою повернення кредиту 19 жовтня 2016 року із погашенням заборгованості за кредитом щомісячно до 19 числа кожного місяця рівними платежами у сумі 998,00 грн. згідно із графіком платежів (а.с.7-8).

Відомості про повідомлення позивача нотаріусом про вчинення виконавчого напису відсутні.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Суд вважає, що виконавчий напис від 24 грудня 2019 року за №4506 не відповідає вимогам ч.1 ст.88 зазначеного Закону, оскільки вимоги відповідача до позивача щодо сплати зазначеної у виконавчому написі суми заборгованості не є безспірними та заявлені із пропуском строку стягнення, передбаченого ч.1 ст.88 Закону України “Про нотаріат”.

Початок перебігу позовної давності визначається ст.261 ЦК України. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України); за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

Тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання, неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст.1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Невнесені до моменту звернення кредитора до приватного нотаріуса щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо, залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

За умовами договору, позивач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 19 числа кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

Встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відповідач звернувся до приватного нотаріуса з вимогами 24 грудня 2019 року, тобто після спливу трирічного строку з дня виникнення права вимоги за вказаним кредитним договором, а щодо останнього щомісячного платежу, який було здійснено позивачем 20 лютого 2014 року, право вимоги виникло у кредитодавця більше п`яти років до дати здійснення виконавчого напису,

Тому оскаржуваний виконавчий напис був здійснений стосовно стягнення тієї заборгованості, щодо якої минуло більше трьох років із дня виникнення права вимоги, що також є порушенням ч.1 т.88 Закону України “Про нотаріат”.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом до 19 жовтня 2016 року включно, що вказано у графіку платежів до договору (а.с.8).

У межах строку кредитування до 19 жовтня 2016 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 19 числа кожного місяця.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Строк кредитування відповідно до умов договору припинився 19 жовтня 2016 року і з цієї дати кредитор не мав права здійснювати нарахування відсотків за користування кредитними коштами, оскільки таке право припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред"явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

З виконавчого напису та кредитного договору вбачається, що кредитний договір від 09 жовтня 2013 року №858/7778BPLСO5 укладено між ПАТ “Платинум Банк” та позивачем.

За виконавчим написом заборгованість за вказаним договором стягується з позивача на користь ТОВ “ФК “Аланд”, до якого право вимоги перейшло на підставі договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА, укладеного 02 жовтня 2019 року.

Умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту, відповідні умови кредитування, відповідно до яких погашення мало відбуватися на рахунок ПАТ “Платинум Банк”.

Згідно із ч.2 ст.516 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Враховуючи те, що позивача не було повідомлено про перехід прав та обов`язків до ТОВ “ФК “Аланд” та відповідачем не надано доказів такого переходу і повідомлення позивача про нового кредитора, з урахуванням ч.2 ст.516 ЦК України наведене виключає обставини безспірності заборгованості позивача за кредитним договором саме перед ТОВ “ФК “Аланд”.

Тому виконавчий напис вчинено із порушенням ч.1 ст.88 Закону України “Про нотаріат”, п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172.

На думку суду, встановлені вище обставини свідчать про те, що заборгованість, зазначена у виконавчому написі, не є безспірною, а тому виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 840,80 грн. та судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 420,40 грн., усього 1261,20 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, вчинений 24 грудня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 4506, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Аланд” заборгованість за договором кредиту № 858/7778BPLСO5 від 09 жовтня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк", у загальній сумі 24638 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 69 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Аланд” (01001, м.Київ, вул.Саксаганського, 14, оф. 301, код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у сумі 1261,20 грн..

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: