Рішення № 10031785, 17.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.10                                                                                 Справа № 8/116

          За позовом Луганського закритого акціонерного товариства «Спорттовари», м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-Україна», м. Луганськ,

про стягнення 20 395 грн. 43 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Колган А.В. - юрисконсульт, - довіреність № 51 від 11.03.10 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача переплати за природний газ у сумі 20395,43 грн., а також судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 11.05.10 року до 17.06.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 17.06.10 року представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі та подав клопотання (з наданням відповідних документальних доказів) про уточнення назви позивача (вих. №151 від 16.06.10 року), посилаючись на те, що у зв’язку з приведенням організаційно-правової форми та назви позивача у відповідність до чинного законодавства його назву з Луганського закритого акціонерного товариства «Спорттовари» змінено на Приватне акціонерне товариство «Спорттовари».

Виходячи з того, що це клопотання належним чином документально обґрунтовано, воно відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, суд його задовольняє та у всьому подальшому викладі цього рішення правильною назвою позивача слід вважати «Приватне акціонерне товариство «Спорттовари»».

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про вирішення спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1; 135).

Оператор поштового зв’язку повернув до суду вищезгадані поштові відправлення, в яких містилися ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її до слухання, з доданням довідки «за зазначеною адресою не проживає»(а.с.121 та ін.).

За таких обставин суд керується абзацом 4 п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.10 року №01-8/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», відповідно до якого

особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, наявних у справі доказів, виходячи з того, що термін судового розгляду спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 19.06.10 року, що унеможливлює подальше відкладення розгляду справи, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,69 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

23.10.06 року між позивачем (комітент) та відповідачем ( комісіонер) укладено договір комісії №33, відповідно до якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов’язання здійснити помісячну купівлю природного газу для комітента від імені комісіонера, але за рахунок комітента на умовах цього договору за обумовлену винагороду (п.1.1).

Вартість 1000,0 куб. м газу сторони визначили на рівні 679,93 грн. (п.1.2).

Комісіонер купує для комітента газ у обсязі 30,0 тис. куб.м за період з 01.11.06 року по 31.12.06 року (п.1.3), його загальна вартість становить 20397,90 грн. (п.1.4).

Комітент зобов’язаний до 20-го числа, місяця, що передує купівлі газу, перерахувати на розрахунковий рахунок комісіонера грошові кошти у національній валюті України у сумі 100% вартості газу, що підлягає закупівлі, а також комісійної винагороди (п.2.1.1), - тобто комітент зобов’язаний здійснити попередню оплату вартості газу, який повинен закупити на його користь комісіонер (відповідач).

Комісіонер зобов’язаний: укладати договори від власного імені з постачальником газу (п.2.2.1); до 5-го числа місяця, наступного за місяцем купівлі газу надати комітенту звіт –акт виконаних робіт за звітний місяць, з зазначенням обсягу фактично купленого газу, його фактичної вартості та комісійної винагороди, що підлягає виплаті (п.2.2.3); отримати від комітента винагороду за укладення договорів на умовах цього договору (п.2.2.5).

Розмір комісійної винагороди встановлюється на рівні 12,60 грн. за 1 тис. куб. м газу, у гривні (п.3.1) та відраховується комітентом на користь комісіонера у терміни, передбаченні пунктами 2.1.1 та 2.1.7 цього договору (п.3.2).

Підставою для кінцевого розрахунку між сторонами договору є звіт комісіонера –акт виконаних робіт (п.4.2).

У випадку порушення зобов’язань за цим договором сторони мають право застосувати майнові санкції, передбачені цим договором та чинним законодавством України (п.5.1).

Договір є чинним з моменту підписання та до 31.12.06 року (п.8.1) (а.с.10-12).

Сторони уклали низку додаткових угод до основного договору, згідно яким продовжили термін дії основного договору з 01.01.07 року до 31.12.08 року, а також вирішили низку питань щодо вартості 1,0 тис. куб. м газу та низку інших питань, які не мають значення для вирішення цього спору (а.с.13-31).

На підтвердження фактичних обсягів газу, купленого відповідачем (комісіонером) та спожитого покупцем (комітентом), позивач надав до справи:

акти обсягів спожитого природного газу за період з жовтня 2006 року по 30.06.08 року (а.с.35;38; 42;47;51;55;59;66;71;76; 80; 85;90; 95; 101; 107);

акти здачі-приймання виконаних робіт за період з 30.11.06 року по 30.06.08 року (а.с.39;43;48;52;56;60;67;73;77;81;86;91;96;102;108);

звіти комісіонера за той же період (а.с.40;44;49;53;57;61;68;72;87;92;97;103;109);

рахунки відповідача на оплату позивачем вартості отриманого газу та відрахування комісійної винагороди на користь комісіонера за той же період (а.с.34;37;41;46;50 та ін.);

документальні докази сплати позивачем вартості отриманого газу (а.с.33;36;45;62-64 та ін.).

Згідно наданому до справи розрахунку позову позивач за період з 09.10.06 року до 30.06.08 року сплатив на користь відповідача грошові кошти у сумі 95166,54 грн., але від відповідача отримав послуги на суму 74771,11 грн., - тобто відповідач, отримавши від позивача попередню оплату у сумі 20395,43 грн. (95166,54 грн. –74771,11 грн.), не надав на вказану суму послуги, обумовлені вищезгаданим договором (а.с.110) та не повернув вказану суму коштів на користь комітента (позивача).

З розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача виникла, починаючи з 08.10.07 року, оскільки позивач станом на вказану дату перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 15039,33 грн., однак отримав від нього товар на суму 13988,49 грн.

В подальшому відповідач у період з 08.10.07 року по 30.06.08 року шляхом неналежного виконання умов договору довів суму боргу до 20395,43 грн.

Ця обставина стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами, належать до договору комісії, пов’язаного з купівлею комісіонером на користь комітента майна (у даному випадку – природного газу).

Згідно ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 3 статті 1012 Кодексу встановлено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

          Саме такий договір укладено між сторонами за цим спором: згідно п.2.2.1 договору комісіонер зобов'язаний укласти від власного імені з постачальником договір купівлі-продажу газу, вартість якого попередньо оплачена кормітентом (позивачем), та передати його на користь останнього згідно акту здачі-приймання виконаних робіт (пункти 1.1 та 2.2.3 договору).

          У зв'язку з викладеним суд при вирішенні даного спору керується також нормами Цивільного кодексу, якими врегульовано питання укладення та виконання договору купівлі-продажу.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З обставин справи відомо, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором –попередньо сплатив на користь відповідача вартість товару, визначеного договором.

З огляду на викладене відповідач, отримавши передплату, повинен був керуватися приписами ст. 662 ЦКУ, згідно якій продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства, - при цьому, відповідно до ст. 663 Кодексу, продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,—відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

          Оскільки відповідач не передав покупцеві попередньо оплачений ним товар (природний газ) на загальну суму , покупець правомірно скористався правилом ч. 1 ст. 665 ЦКУ, якою визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

          Подальші дії позивача повністю відповідають нормі, викладеній у частинах 2-3 ст. 693 Цивільного кодексу, а саме: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Як встановлено ч.ч. 1-2 ст. 623 ЦКУ, боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

          Суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб. встановлені чинним законодавством, довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

          Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором ним обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

Таким чином, вимоги позивача узгоджуються з приписами чинного законодавства та підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідач їх не спростував.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.43-1,44 та 49 ГПК України. суд судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договор, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,691,692,693,1011 та 1012 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36, 43,44, 47-1,49,75, 82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-Україна», ідентифікаційний код 33352559, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Радянська (Совєтськая), 40/218, - на користь Приватного акціонерного товариства «Спорттовари», ідентифікаційний код 01555102, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Оборонна, 109, - суму попередньої оплати у розмірі 20395 (двадцять тисяч триста дев’яносто п’ять) грн. 43 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 203 (двісті три) грн. 95 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні 17.06.10 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 21 червня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа