Рішення № 10031765, 17.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.10                                                                                 Справа № 8/121

За позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», м. Київ,

до Приватного підприємства «Ірбіс», м. Луганськ, -

про стягнення 1534 грн. 48 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Ковальова І.М. –представник, - довіреність №0376/9 від 09.11.09 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги мобільного зв’язку у сумі 1197,39 грн., інфляційних нарахувань у сумі 279,85 грн., 3% річних у сумі 57,23 грн., а також судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 13.05.10 року до 17.06.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 17.06.10 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його неналежним ставлення відповідача до виконання умов договорів про надання послуг мобільного зв’язку №3473739/1.11639563 та №3473743/1.11639563, укладених між сторонами 05.04.07 року.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не з’явився, участь у ньому свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1; 71).

Оператор поштового зв’язку не повернув до суду жодне з вищезгаданих поштових відправлень, в яких містилися ухвали суду про призначення справи до слухання.

За таких обставин суд керується абзацом 4 п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.10 року №01-8/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», відповідно до якого

особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суту у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, наявних у справі доказів, виходячи з того, що термін судового розгляду спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 20.06.10 року, що унеможливлює подальше відкладення розгляду справи, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,69 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

05.04.07 року між сторонами за спором укладено два однотипних договори про надання послуг мобільного зв’язку, а саме: №3473739/1.11639563 на телефонний номер 504714790 та №3473743/1.11639563 на телефонний номер 504730332.

За умовами кожного з них підприємство зв’язку надає абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України. Міжнародний зв’язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором «УМЗ»(п.1.1); надання послуги за договором починається після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку «УМЗ» повної суми первинного внеску та його зарахування на особовий рахунок абонента (п.1.3).

«УМЗ»має право: тимчасово обмежувати надання послуг мобільного зв’язку з підстав, передбачених пунктами 2.1.2.1-2.1.2.2 основних договорів (п. 2.1.2); відмовити в наданні надалі послуг та припинити дію цього договору, письмово попередивши абонента за 7 календарних днів до припинення (п. 2.15).

Абонент зобов’язаний користуватися послугами мобільного зв’язку у повній відповідності до умов цього договору та Умов (Правил) користування мережами мобільного зв’язку «УМЗ»(п.2.4.1); своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв’язку «УМЗ» по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявкою абонента). Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом (п. 2.4.2); сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансового внеску (п.2.4.3).

Нарахування за надані послуги мобільного зв’язку здійснюється згідно з тарифами «УМЗ», які є невід’ємною частиною цього договору (тарифи додаються). Розрахунковий період становить один місяць. Кожному абонентові надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента телефонами (п.3.1); нарахування за надані послуги мобільного зв’язку в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахуванням послуг «УМЗ» із забезпечення міжнародного роумінгу. У випадку користування послугою міжнародного роумінгу «УМЗ»залишає за собою право включати до поточного розрахункового періоду послуги, отримані у попередні розрахункові періоди (п.3.2); кількість та вартість послуг, наданих абонентові за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних «УМЗ»технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг (п. 3.5); вартість пакета та вартість сервісного пакета послуг нараховуються та сплачуються абонентом на наступний розрахунковий період авансом (п.3.8).

За несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо чинним законодавством України не передбаченого іншого розміру пені (п.4.3); сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору згідно із законодавством України (п. 4.5); у випадку відмови від послуг та припинення дії цього договору з ініціативи абонента до моменту повного використання первинного внеску, внесеного абонентом згідно з п. 1.3 цього договору, за винятком, коли така відмова від послуг є наслідком порушення «УМЗ»договірних умов, абонент сплачує «УМЗ»штраф у розмірі 100% залишку первинного внеску, не використаного абонентом до моменту припинення надання послуг (п.4.6).

До відносин між «УМЗ» та абонентом, які прямо не врегульовані цим договором, застосовується відповідне законодавство України, зокрема, - Закон України «Про телекомунікації»(5.1).

Дія договору, якщо абонент має несплачені рахунки і не ліквідував наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Умовами (Правилами), користування мережами мобільного зв’язку «УМЗ», припиняється (п.5.2) (а.с.12-15).

На виконання умов договорів підприємство зв’язку за період з 01.06.08 року по 01.10.08 року включно позивач надав абоненту послуг мобільного зв’язку на суму 2715,39 грн., що підтверджується наданими до справи рахунками:

№0039499436 від 01.06.08 року на суму 2576,41 грн.;

№0041556934 від 01.08.08 року на суму 69,49 грн.;

№0042396423 від 01.10.08 року на суму 69,49 грн., -

які відповідач оплатив частково –на суму 1518,00 грн., тобто залишок основного боргу склав 1197,39 грн.

          01.09.08 року дія обох договорів припинена у зв’язку з наявною заборгованістю.

Крім основного боргу, позивач нарахував відповідачу:

інфляційні нарахування у сумі 279,85 грн.;

3% річних у сумі 57,23 грн., - а всього 1534,48 грн., які просить стягнути з відповідача.

Вказана сума підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:

роздруківкою платежів та балансу абонента, з додатками до неї;

розрахунком суми позову;

іншими матеріалами справи.

Відповідач позов не оспорив та не спростував.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як сказано у ст.11 ЦКУ, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання (ст. 509 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання.

          Цивільним кодексом (ст.530) передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Якщо боржник припустився неналежного виконання грошового зобов’язання, то відповідно до правила ст.536 ЦКУ за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Згідно частині 1 ст. 548 ЦКУ виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.           Способами забезпечення виконання є стягнення з винної сторони неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.           Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Сторони, керуючись статтею 546 ЦКУ, в якій сказано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, передбачили таке забезпечення у п.1.2 додаткової угоди до кожного з договорів.

          Отримавши від позивача послуги мобільного зв’язку, абонент (відповідач) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - тобто здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

          Однак він вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як ч. 1 ст.530, так і ч. 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Тобто відповідач порушив зобов’язання.

          Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення абонентом (відповідачем) своїх зобов’язань за договорами та додатковими угодами до них позивач правомірно скористався правилом частини ст. 615 ЦКУ, в якій сказано, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 617 ЦКУ встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили

Відповідач не довів суду наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

При вирішенні питання про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні своїх зобов’язань за вищезгаданими договорами та додатковими угодами до них.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22.32-34,36,43,44,47-1,49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Ірбіс», ідентифікаційний код 31140050, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Коваленко, 6 Луганської області, - на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок», ідентифікаційний код 14333937, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Лейпцизька, 15, - заборгованість за послуги мобільного зв’язку у сумі 1197 (одна тисяча сто дев’яносто сім) грн. 39 коп., інфляційні нарахування у сумі 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 85 коп., 3% річних у сумі 57 (п’ятдесят сім) грн. 23 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 17.06.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –21 червня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа