Рішення № 10031632, 17.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.10                                                                                 Справа № 6/152

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислової фірми «ДОНВАК»ЛТД», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ТРОПОС», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 60646 грн. 56 коп.

Суддя Василенко Т.А.

секретар судового засідання Кочановська О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Бойко В.М., дов. від 18.05.10;

від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 60646,56 грн. на підставі договору поставки від 01.08.08. №12.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 01.08.08. №12, на підставі якого постачальник (позивач) зобов'язується поставляти згідно з домовленості з покупцем (відповідачем) товар –вугільну продукцію –за ціною, у кількості та за якістю, вказаних у специфікаціях (а.с.10), що є невід’ємною частиною договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар та залізничний тариф в порядку та на умовах, встановлених даним договором, - протягом 15 банківських днів з дня отримання продукції.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 57941,56грн., сплативши залізничний тариф в сумі 2705 грн., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором, що підтверджено видатковою накладною від 29.08.08. №23/1 на суму 60646,56 грн. (з урахуванням залізничного тарифу), актом приймання вугільної продукції у кількості 140 тонн, підписаним представниками сторін без доповнень та зауважень (а.с.13), але не сплатив вартість товару та залізничний тариф.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору у зв’язку з не оплатою поставленого товару та провізної плати, і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар та сплачений залізничний тариф в сумі 60646,56 грн.

Відповідач в засідання суду не з’явився, вимог позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк. Договором поставки від 01.08.08. №12, укладеним сторонами по справі, встановлено, що покупець (відповідач) зобов’язаний оплатити вартість поставленої продукції та провізну плату протягом 15 банківських днів з дня отримання продукції (пункт 4.1).

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором поставки від 01.08.08. №12, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості поставленої продукції та провізної плати. Позивач поставив відповідачу товар на суму 57941,56грн., сплативши залізничний тариф в сумі 2705грн. Дані факти позивачем підтверджені належним чином в порядку вимог ст.ст.33,34 ГПК України. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України, ст.ст.655-692 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті за поставлений товар (з урахуванням залізничного тарифу) за договором поставки від 01.08.08. №12 на суму 60646,56 грн. Таким чином, сума боргу складає 60646,56 грн. та підлягає стягненню у повному обсязі.

За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 60646,56 грн. на користь позивача за договором поставки від 01.08.08. №12, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.265-267 ГК України, ст.ст.526,629,655-692 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ТРОПОС», м. Алчевськ Луганської області, вул. «Ленінградська», 12, ід. код 33588091 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислової фірми «ДОНВАК»ЛТД», м. Донецьк, вул. Щорса, 106, кв.32, ід. код 23355585 суму боргу у розмірі 60646,56 грн., витрати по держмиту у сумі 606,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Видати наказ.

Рішення підписане 18.06.10.

Суддя Т. Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько