Вирок № 100315195, 13.10.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/508/2021 Справа № 641/1703/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Курганникової О.А.,

за участю секретаря судового засідання – Селіхова Д.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Кольчевського О.О..,

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000000074 від 20.01.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, працездатного, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 20.01.2021 близько 11 год. 00 хв., із заздалегідь виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, проник на територію «Агрегатного заводу» філії Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» розташованого за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, переліз через паркан, яким огороджена територія вказаного підприємства, після чого проник на територію підприємства, де біля приміщення цеху №357, з метою викрадення чужого майна побачив фрагменти металевих труб, у кількості 5 штук загальною вагою 63,7 кг., вартість яких склала 456 гривень 73 копійки, після чого направився до паркану «Агрегатного заводу» філії Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева», через отвір в якому, перекинув вказані фрагменти металевих труб, переліз через паркан та направився до пункту прийому металобрухту.

20.01.2021близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 був затриманий оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу спеціальної поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області поблизу автомобільно заправної станції «Афган», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 20-а.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що дійсно 20.01.2021 року він переліз через паркан та проник на територію підприємства ДП «Завод ім. В.О. Малишева» де викрав фрагменти металевих труб, які хотів здати у пункт прийому металобрухту.

Представник потерпілого ДП «Завод ім. В.О. Малишева» у судове засідання не з`явився надавши суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутністю, не заперечував проти розгляду кримінального провадження у скороченому порядку згідно ч.3 ст. 349 КПК України.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_1 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин. Чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суд застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням до сховища.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікаря нарколога та у лікаря психіатра на обліку не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують його покарання по справі відсутні.

За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, але враховуючи дані про його особу, характеристику обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує його покарання та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, повернення майна потерпілому та думку потерпілого, яка не наполягає на покаранні у вигляді позбавлення волі, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/2635-ТВ від 09.02.2021 р. в сумі 490,35 грн стягнути з ОСОБА_1 на користь держави відповідно до ст. 124 КПК України.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України - відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк ТРИ роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на строк ОДИН рік, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 490, 35 (чотириста дев`яносто) грн.

Речові докази 5 фрагментів металевих труб вважати повернутими потерпілому ДП «Завод ім. В.О. Малишева».

Вирок може бути оскаржений до Харківського Апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - О .А.Курганникова