Постанова № 100315078, 13.10.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4126/21

Номер провадження 3/623/880/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не є особою з інвалідністю, непрацюючого, проживає за рахунок тимчасових заробітків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП притягувався 11.03.2021 – накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн, раніше несудимого,

за частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Права, передбачені статтею 268 КУпАП, правопорушникові роз`яснені.

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №608279 від 04.10.2021 громадянин ОСОБА_1 27.09.2021 о 18 год. 00 хв. за місцем свого проживання повторно протягом року вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , під час якої висловлювався в її адресу грубою нецензурною лайкою, спричинивши останній емоційну невпевненість, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Правопорушник ОСОБА_1 з протоколом згоден, в судовому засіданні вину в скоєному ним правопорушенні визнав повністю, розкаювався.

Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №608279 від 04.10.2021, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , довідкою «АРМОР», копією постанови суду від 11.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 27.09.2021, поясненнями правопорушника ОСОБА_1 , даними ним в залі судового засідання та наявними в матеріалах справи, а також іншими документами у справі.

Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії правопорушника ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вдруге протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст.277 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 розглядаються протягом доби.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VІІІ від 07.12.2017 року, домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч.2 ст.173-2 КУпАП, ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.ст. 33, 34 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування заходів у вигляді адміністративного арешту є необхідним для виховання ОСОБА_1 , з урахуванням чого приходить до переконання про доцільність накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, межі якого передбачені санкцією ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 454,00 грн.

На підставі ст. 173-2 ч.2, керуючись ст.ст. 27, 36, 283 п.1, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб.

Строк адміністративного арешту рахувати після набрання постановою законної сили з моменту затримання особи.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т. Д. Бєссонова