Рішення № 100314814, 07.10.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/333/19

провадження №2/619/25/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Остропілець Є.Р.

за участю секретаря судового засідання - Ковалевської Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 «Про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16.02.2018 року ним отримано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6322055900:00:003:1793), поряд з якою знаходиться земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним витягом, та використовується ОСОБА_3 , місце проживання якого зареєстровано за цією адресою.

Протягом усього часу перебування земельної ділянки у його власності відповідачі здійснюють скидання каналізаційних стоків та сміття невідомого походження на цю земельну ділянку, внаслідок чого позивач позбавлений права вільного користування земельною ділянкою.

На підтвердження факту скидання каналізаційних стоків, позивач надає диск з відеозаписом,

Акт Малоданилівської селищної ради від 17.09.2018, Лист Малоданилівської селищної ради

№ 02-19/2529 від 18.09.2018, акт Малоданилівської селищної ради від 06.05.2019, Лист Малоданилівської селищної ради № 02-21/ж-446 від 07.05.2019.

Позивач просить задовольнити позов, зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_5 припинити скидання каналізаційних стоків та сміття невідомого походження на земельну ділянку (кадастровий номер 6322055900:00:003:1793), встановити строк на усунення порушення у межах 30 днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі. У разі невиконання відповідачами зобов`язання з припинення скидання каналізаційних стоків та сміття невідомого походження на земельну ділянку позивача у встановлений строк, надати дозвіл ОСОБА_1 самостійно усунути порушення шляхом демонтажу каналізаційних труб та інших джерел забруднення.

15.05.2019 відповідачем ОСОБА_3 було подано відзив на позовну заяву у справі

№ 619/333/19. Відповідач наголошує на тому, що він не має жодного юридичного та фактичного відношення до забудови домоволодінь, до встановлення будь-яких труб тощо. ОСОБА_3 підкреслює, що позивачем на підтвердження своєї позиції було подано недопустимі докази, а дії ОСОБА_1 спрямовані введення суду в оману та фальшивування доказів, а ініціювання позову щодо усунення перешкод у користуванні є засобом помсти та спробою тиску на відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі, в якій просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, поважність причини неявки суд не повідомили.

Представники третіх осіб, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державнаої екологічної інспекції у Харківській області, Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником земельної ділянки (кадастровий номер 6322055900:00:003:1793) є ОСОБА_1 .

У Листі Малоданилівської селищної ради № 02-19/2529 від 18.09.2018 зазначається, що актом земельної комісії від 17.09.2018 встановлено, що на території земельної ділянки (кадастровий номер 6322055900:00:003:1793) розміщена яма з виведеною наверх трубою невідомого походження. Комісією встановлено, що зазначена труба виведена з присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також зазначається, що на території земельної ділянки та поряд із нею зі сторони АДРЕСА_2 , скидається сміття невідомого походження. Для усунення порушень земельною комісією пропонується направити попередження з зобов`язанням у місячний термін демонтувати каналізаційну трубу, що потрапляє на територію земельної ділянки, власником якої є позивач.

У листі Малоданилівської селищної ради від 07.05.2019 № 02-21/ж-446 підтверджується факт порушення вимог Правил благоустрою, Земельного кодексу України, наказу МОЗ України № 145 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» п. 2.22, вигреби повинні бути віддалені від стін житлових та громадських будівель і споруд на відстань не менше 20 м.

Тобто, Листом Малоданилівської селищної ради № 02-21/ж-446 від 07.05.2019 ще раз констатуються порушення, виявлені земельною комісією у 2018 році. Встановлені комісією факти прямим являються порушенням земельного законодавства.

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вказує, що за законами фізики неможливо встановити сполучення між домоволодіннями по АДРЕСА_1 та трубою, не виламуючи дорожнього полотна і не риючи траншею.

Задля об`єктивного з`ясування обставин у справі 16.03.2020 судом призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої покладено на експертів ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, на період проведення експертизи зупинено провадження у справі.

10.03.2021 до суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №7761/7762 від 29.01.2021.

Ухвалою від 11.03.2021 поновлено провадження у справі № 619/333/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Висновком будівельно-технічної експертизи №7761/7762 від 29.01.2021 встановлено, що на глибині 150-170 см, по ній проходить пластикова труба діаметром 50 мм, навкруги якої зволожено ґрунт. Труба заходить на земельну ділянку по напрямку з садиби по АДРЕСА_1 . Проведене розкриття ґрунту показало, що азбоцементна труба, в якій знаходиться пластикова труба, заходить під огорожу, на земельну ділянку садиби по АДРЕСА_1 . Увесь перелік фактів, що надавався експертом, що проводив будівельно-технічну експертизу підкріплюється фотокартками, що впливає на повноту дослідження та достовірність отриманих висновків.

Проведеними дослідженнями було встановлено, що з земельної ділянки відповідачів виходить азбоцементна труба, в якій знаходиться пластикова труба. Пластикова труба знаходиться в азбоцементній трубі, починається на межі земельної ділянки відповідачів та заходить на земельну ділянку ОСОБА_1 (кадастровий номер 6322055900:00:003:1793).

Висновком експертів, що проводили будівельно-технічну експертизу, констатується, що каналізаційні споруди садиби по АДРЕСА_1 не відповідають вимогам будівельних норм.

Відповідач ОСОБА_3 не забезпечив експертам вільний доступ до обстеження трубопроводів садиби через розкриття ґрунту.

У межах наданих експертам можливостей проведення дослідження, виходячи з фотоматеріалів, якими підкріплений висновок, аргументація експертів дає підстави зробити висновок про дійсність існування труби, через яку здійснюється водовідведення побутових та інших стоків з земельної ділянки відповідачів.

Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями пп. б, г, е п. 1 ст. 91 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) встановлено, власники земельних ділянок зобов`язані: б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Зміст добросусідства закріплено у статті 103 ЗК України. Відповідно до цієї норми власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 583/4031/15-ц від 17.01.2019: «Спосіб використання земельної ділянки обирається власником особисто і таке використання не повинно порушувати права сусідніх землекористувачів».

Відповідно до положень п. в ч. 1 ст. 164 ЗК України охорона земель включає захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

Згідно з положеннями ст. 35 ЗУ «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про охорону земель» забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Відповідно до положень ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як вбачається зі ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена.

Ухилення від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи, яку призначив суд: неподання експертам необхідних матеріалів або документів, які є в особи; відмова надати зразки для дослідження; недопущення до приміщень, майна, яке підлягає дослідженню тощо.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 144/176/16-ц від 06.11.2018: «Визнання факту, для з`ясування якого призначалася експертиза, або відмова у визнанні цього факту здійснюється судом з урахуванням оцінки доказів, аналізу правової позиції цієї особи та того результату, якого вона домагається. Фактично суд виходить з припущення, що особа ухиляється від участі в експертизі, оскільки побоюється її результатів, а тому визнає факт, який треба було встановити експертизою, доведеним».

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 14, 41 Конституції України, ст. ст. 91, 103, 164 Земельного кодексу України, ЗУ «Про охорону земель», ст. ст. 2, 4, 48, 58, 76-81, 210, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинити скидання на територію його земельної ділянки ОСОБА_1 (кадастровий номер 6322055900:00:003:1793) каналізаційних стоків та сміття невідомого походження.

Судові витрати стягнути з відповідачів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є. Р. Остропілець