Рішення № 10031470, 14.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.10                                                                                 Справа № 14/168

За позовом

Приватного підприємства “Фірма “Максимум”, м. Луганськ

до Міського комунального підприємства “Покоління”, м. Луганськ

про стягнення 121227 грн. 78 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача –Палаш А.Ю., довіреність № 69 від 12.05.10від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 109804 грн. 13 коп., пені у сумі 3047 грн. 63 коп., 3% річних у сумі 447 грн. 30 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1976 грн. 47 коп., за договором від 18.03.2009 №227.

Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, де він просить стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 109804 грн. 13 коп., пені у сумі 6667 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 978 грн. 60 коп., інфляційних нарахувань у сумі 3777 грн. 50 коп.

До винесення рішення у справі позивач вправі збільшити розмір позовних вимог. Заява про збільшення позовних вимог завчасно направлена відповідачу, тому приймається до розгляду. Розглядаються збільшені позовні вимоги.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що ним сплачено 30000 грн. у рахунок погашення боргу, на думку відповідача позивач мав змінити порядок нарахування штрафних санкцій з урахуванням даної оплати.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі укладений договір від 18.03.2009 №227, згідно якого позивач брав на себе зобов’язання постачати відповідачу товари, а відповідач –приймати і оплачувати їх.

Протягом дії договору відповідач отримав від позивача товар згідно накладних: № МЛ-М0069247 від 10.12.09 на суму 16588 грн. 80 коп.; № МЛ-М0069248 від 10.12.09 на 38707 грн. 20 коп., № 113 від 09.01.10 на суму 27370 грн. 99 коп., № 114 від 09.01.10 на суму 11080 грн. 09 коп., №389 від 20.01.10 на суму 13075 грн. 20 коп., № 390 від 20.01.10 на суму 5489 грн. 28 коп.

Всього поставлено товару на суму 112311 грн. 56 коп.

Згідно пункту 4.1 договору, кожну поставлену партію товару покупець повинен оплатити повністю в безготівковому порядку протягом 14 календарних днів.

Кошти сплачені не були.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 109804 грн. 13 коп., пені у сумі 6667 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 978 грн. 60 коп., інфляційних нарахувань у сумі 3777 грн. 50 коп.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк оплати за договором - протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Цей строк минув.

Відповідачем сплачено 30000 грн. 01.03.10 в рахунок погашення боргу, тому у стягненні даної суми слід відмовити.

В решті позовні вимоги про стягнення 79804 грн. 13 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з грудня 2009 року до травня 2010 року інфляційні склали 3777 грн. 50 коп., три відсотки річних склали 978 грн. 60 коп. за період з 25.12.09 до 21.05.10. Розрахунок здійснений окремо за кожною накладною з урахуванням оплати, здійсненої відповідачем.

Оскільки борг своєчасно сплачений не був, позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% теж підлягають задоволенню.

Згідно пункту 5.1 договору за прострочення оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної поставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

За період з 25.12.09 до 21.05.10 пеня склала 6667 грн. 55 коп. Дана сума також підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст.46, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного керуючись ст.ст.46, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства “Покоління”, м. Луганськ, квартал Молодіжний, 14 «А», ідентифікаційний код 01549633 на користь Приватного підприємства “Фірма “Максимум”, м. Луганськ, вул. 1-й Оборонний проїзд, 2, ідентифікаційний код 31673200 борг 79804 грн. 13 коп., інфляційні нарахування 3777 грн. 50 коп., 3% річних 978 грн. 60 коп., пеню 6667 грн. 55 коп., витрати на сплачене держмито 912 грн. 28 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 177 грн. 00 коп. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 14.06.10 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 17 червня 2010 р.

Суддя Є.А.Лісовицький