Рішення № 100314634, 13.10.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8204/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 6 батальйону УПП в Луганській області ДПП Хомутова Максима Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до інспектора взводу 2 роти 6 батальйону УПП в Луганській області ДПП Хомутова Максима Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 13.08.2021 відповідачем була прийнята постанова серії ДП18 № 833384, згідно якої позивач керував транспортним засобом о 07 год. 28 хв. по пр. Хіміків м. Сєвєродонецька Луганської області та, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість і не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів та порушив п. 18.1. ПДР України. За скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки, оцінюючи дорожню обстановку, він різко перестроївся з правої смуги в ліву для уникнення наїзду на пішохода. З оскаржуваною постановою позивач не згоден, тому просить її скасувати.

1.2. Ухвалою суду від 23.09.2021 було відмолено у залученні Департаменту патрульної поліції до участі у справі в якості третьої особи.

1.3. У судовому засіданні представник позивача присутня не була, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте представник відповідача надав до суду клопотання, в якому просив долучити в якості доказу відеоматеріали, просив розглянути справу без його участі. Додатково зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 13.08.2021 інспектором взводу 2 роти 6 батальйону УПП в Луганській області ДПП Хомутовим Максимом Володимировичем в м. Лисичанську по вул. Штейгерській, буд. 8, було винесено постанову серії ДП18 № 833384 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 грн. 00 коп. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що 20.07.2021 о 07 год. 28 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом РУТА СПВ-20 номерний знак НОМЕР_1 в м. Сєвєродонецьку по проспекту Хіміків, буд. 36, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, порушивши п. 18.1 ПДР України.

В пункті 8 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається відео з реєстратора та бодікамери DSJX300133_BB0133, пояснення водія, відео з камери DSJX300043_BB0043. Вказані відеозаписи були надані до суду відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 від 13.08.2021 вказано, що 20.07.2021 приблизно о 07-30 він їхав по проспекту Хіміків в м. Сєвєродонецьку по правій смузі на автостанцію по маршруту. Після проїзду світлофора на перехресті він зупинився, даючи закінчити маневр іншому автомобілю. Раптово на пішохідний перехід вийшов пішохід, внаслідок чого позивач різко перестроївся з правої смуги у ліву. Вважає, що пішохід порушив п.п. «б» п. 4.14 ПДР.

3. Релевантні джерела права та акти їх застосування

3.1. Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.2. Пунктом 4.16 ПДР України надано право пішоходу на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.

Крім того, пунктом 18.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно п. 18.2 Правил дорожнього руху України, на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно із п. 1.10 вищевказаних Правил, дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.

Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1 - 5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1 - 1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.

Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим - пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу

Відповідно до Правил дорожнього руху горизонтальні розмітки 1.14.1, 1.14.3, 1.14.4 ("зебра", у тому числі червоно-білого кольору) - позначають нерегульований пішохідний перехід.

3.3. Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

3.4. Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зазначає, що на відеозаписі, який надано відповідачем відображено, що 20.07.2021 о 07 год. 28 хв. транспортний засіб із номерним знаком НОМЕР_1 рухається в м. Сєвєродонецьку по проспекту Хіміків, поблизу будинку 36. Знаходячись у правій смузі руху, перебуваючи перед перехрестям, рух транспорту та пішоходів по якому регулюється світлофорами, водій вказаного транспортного засобу виїхав на перехрестя на жовтий сигнал світлофору та перетнув пішохідний перехід, на якому зліва від транспортного засобу знаходилися пішоходи.

Версія позивача про те, що пішоходи раптово вибігли на перехід не підтверджується відеозаписом. На думку суду, позивач мав достатній час і можливість для здійснення зупинки перед пішохідним переходом.

4.2. Разом з тим, в оскаржуваній постанові вказано, що позивач наближався до нерегульованого пішохідного переходу. При цьому, у постанові міститься висновок про порушення позивачем саме п. 18.1 ПДР, тобто того пункту, який стосується перетину виключно нерегульованого пішохідного переходу.

Однак, в даному випадку, позивач перетнув пішохідний перехід, рух по якому регулюється за допомогою світлофорів, а тому відповідач невірно кваліфікував дії позивача та наклав на нього стягнення за порушення того пункту ПДР, який позивач не порушував.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України суд може змінити лише захід стягнення, вказаний у оскаржуваній постанові, проте не може змінювати її мотивування та зміст. За таких обставин, єдиним належним способом захисту прав позивача є скасування оскаржуваної постанови.

При цьому, у суду відсутні підстави для того, щоб надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), оскільки сплив двомісячний строк накладення стягнення згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП. У зв`язку із цим, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

4.2. Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень та закрити справу про адміністративне правопорушення.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, в якому працює ця особа. При цьому залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 1017274217 від 27.08.2021. Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора взводу 2 роти 6 батальйону УПП в Луганській області ДПП Хомутова Максима Володимировича у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 833384 від 13.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відповідну справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Б. Баронін