Рішення № 100314356, 13.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Київ № 640/9235/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровська обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 51дп-21 від 11.03.2021, яким прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване рішення кадрової комісії є протиправним та підлягає скасуванню, а дисциплінарне провадження - закриттю, адже було порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не дотримано строків проведення перевірки у дисциплінарному провадженні, при прийнятті оскаржуваного рішення кадровою комісією неправомірно використано матеріали кримінального провадження та допущено непропорційність застосованого дисциплінарного стягнення. Крім того, позивач наголошує на тому, що Кадровою комісією так і не було встановлено вчинення ним дій, які б могли слугувати для висновку про порушення прокурором етичних норм чи інших норм законодавства, які є підставою для притягнення прокурора до відповідальності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровську обласну прокуратуру та витребувано копію особової справи ОСОБА_1 .

07.09.2021 до суду від Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що рішення Кадрової комісії № 51дп-21 від 11.03.2021, яким прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є законним та обґрунтованим, адже в діях позивача під час дисциплінарного провадження було чітко встановлено вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики. Так, за доводами відповідача, позивач допустив неналежне виконання службових обов`язків, не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976, натомість, діючи у приватних інтересах третіх осіб, порушив положення ст. ст. 2, 7, 9, 36, 93, 110, 469 КПК України. Крім того, наголошено на тому, що посилання позивача на порушення процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності не ґрунтуються на дійсних обставинах, не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а отже, такі є необґрунтованими.

Також, до суду надійшли належним чином завірені копії матеріалів дисциплінарного провадження № 07/3/2-1094дс-257дп20, а також, особової справи ОСОБА_1 .

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, до кадрової комісії 17.11.2020 надійшла дисциплінарна скарга керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Біжка С.В. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга 18.11.2020 розподілена члену кадрової комісії ОСОБА_4 , яким 23.11.2020 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2- 1094дс-257дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_1

19.10.2020 виконуючим обов`язків керівника обласної прокуратури В.Прихожановим затверджено висновок службового розслідування за інформацією про можливі протиправні дії прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 під час процесуального керівництва у кримінальному провадженні №1202004023000076 за ч. 4 ст. 358 КК України.

Як підставу для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, у дисциплінарній скарзі зазначені пункти 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики.

З дисциплінарної скарги вбачається, що прокурор ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. ст. 2, 9 КПК України, п. 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 № 51, допустив неналежне виконання службових обов`язків, не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976.

Натомість, діючи у приватних інтересах третіх осіб, зокрема ОСОБА_5 , порушив положення ст. ст. 2, 7, 9, 36, 93, 110, 469 КПК України.

Зокрема, за висновками службового розслідування, прокурор ОСОБА_1 , у позаробочий час, прибув до будівлі Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління у Дніпропетровській області, де вже перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Не будучи достовірно обізнаним про застосування ними реальних погроз на адресу ОСОБА_9 , з метою повернення грошових коштів у розмірі 160 тис. доларів США, ОСОБА_1 наполягав на вирішенні ОСОБА_9 наявних боргових відносин перед вказаними особами, як необхідної умови непритягнення до кримінальної відповідальності.

У ході службового розслідування було опитано прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , а також враховано роздруківку матеріалів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю із кримінального провадження № 42020040000000213.

Також, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи, поблизу Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП у Дніпропетровській області (19.06.2020 о 20.29 год.) встановлено, що до ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_11 підійшов чоловік, якого ідентифіковано як ОСОБА_1 , а також зафіксовано їх розмову. У ході розмови між ними мова йшла про боргові зобов`язання ОСОБА_9 іншим особам, проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, наявність корпоративних прав на комплекс обслуговування та мийки автомобілів. Прокурор ОСОБА_1 рекомендував ОСОБА_9 вирішити свої боргові зобов`язання.

Крім того, у ході службового розслідування, встановлено, що прокурором ОСОБА_1 здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020040230000976 за ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа). Відомості за вказаним кримінальним провадженням внесені слідчим до ЄРДР з приводу заволодіння грошовими коштами за допомогою використання підробленого документа.

Разом з тим, який саме документ використано та при яких обставинах процесуальному керівнику ОСОБА_1 не відомо, так як слідством вказаний факт не встановлено. Якою сумою грошових коштів заволоділи також не пам`ятає.

Матеріали кримінального провадження він не витребовував та вказівок слідчому не надавав, у зв`язку із нетривалим строком досудового розслідування.

З моменту реєстрації кримінального провадження, жодних вказівок слідчому з приводу вчинення незаконних дій, або здійснення тиску на будь-кого із фігурантів провадження також не надавав. Особисто слідчі та процесуальні дії у вказаному кримінальному провадженні не здійснював. Потерпілого у кримінальному провадженні особисто не знає, ніяких стосунків з ним не мав.

Так, кадровою комісією взято до уваги матеріали роздруківки результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оголошені представником скаржника, під час засідання комісії, які, за висновками відповідача, достеменно свідчать про безумовне втручання прокурора ОСОБА_1 у цивільно-правові відносини інших осіб, спонукання до вчинення цими особами невигідних для них дій, зокрема, у ній зафіксовано його розмову з про боргові зобов`язання ОСОБА_9 іншим особам, наявність корпоративних прав на комплекс обслуговування та мийки автомобілів та рекомендацію прокурора ОСОБА_1 щодо необхідності вирішення цих боргових зобов`язань. При цьому, він не поцікавився у ОСОБА_9 , чи дійсно той винен заявлену суму боргу іншим особам.

За висновками службового розслідування, комісія дійшла висновку про те, що факт вчинення прокурором ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, вважати таким, що знайшов своє підтвердження. Ухвалено вирішити питання про направлення до кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів стосовно прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1

04.02.2021 Офісом Генерального прокурора складено висновок № 07/3/2-1094дс-257дп-20 про наявність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 , за якими запропоновано притягнути прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 на накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Рішенням кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 51ДП-21 від 11.03.2021, ОСОБА_1 , прокурора Криворізької місцевої прокуратур № 3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Наказом Дніпропетровської обласної прокуратури № 847к від 23.03.2021 звільнено прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури на підставі рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 51ДП-21 від 11.03.2021.

Не погоджуючись рішенням кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 51ДП-21 від 11.03.2021, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дисциплінарне провадження - закриттю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VIII (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин, надалі - Закон № 1697-VIII).

Згідно із пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, прокурор зобов`язаний: діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (надалі Закон № 113-IX), який набрав чинності 25.09.2019, були внесені зміни у Закон № 1697-VII.

Згідно з підпунктом 7 пункту 22 розділу ІІ Закону № 113-IX, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення зокрема розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 № 9, утворена кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів. Відповідно до цього наказу, кадрова комісія забезпечує розгляд дисциплінарних скарг про вчинення дисциплінарних проступків прокурорами Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, а також здійснення щодо них дисциплінарного провадження.

У своїй діяльності кадрова комісія керується Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Законом № 113-ІХ, Порядком розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 № 266 (далі - Порядок № 266) та іншими нормативно-правовими актами.

У силу вимог до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Відповідно, ця процедура передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені у частині першій статті 49 Закону № 1697-VII.

До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

При цьому, пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно із частиною другою цієї статті, притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

Процедуру розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження, прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру» (далі - Закон), про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласної (регіональної), окружної (місцевої), військової прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора визначено у Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженому наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 266 (далі по тексту - Порядок № 266).

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 266, органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора.

Пунктом 8 розділу І Порядку № 266, передбачено, що право на звернення до кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі факти, які можуть бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги передбачений у додатку до цього Порядку.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 266, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 266, передбачено, що повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п`ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв`язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

У пункті 11 розділу ІІІ Порядку № 266, зазначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Пункт 12 цього ж розділу, передбачає, що учасники дисциплінарного провадження можуть заявляти до кадрової комісії клопотання. Клопотання розглядаються кадровою комісією одразу після їх надходження із занесенням результатів розгляду до протоколу засідання, за винятком клопотань про відводи членів кадрової комісії та про проведення закритого засідання, за результатами розгляду яких кадрова комісія приймає вмотивовані рішення. У разі заявлення учасником засідання повторних клопотань, за якими кадрова комісія вже приймала рішення, кадрова комісія може прийняти рішення про залишення таких клопотань без розгляду, про що зазначається в протоколі.

У відповідності до Стандартів професійної відповідальності та основними правами і обов`язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори повинні завжди підтримувати честь та гідність професії; поводитись професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.

Згідно з частинами другою, третьою статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, прокурор зобов`язаний не допускати поведінки, що може зашкодити репутації, а саме, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

При виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу професійної етики).

У статтях 32, 33 цього Кодексу, передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру», прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Крім того, поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб (стаття 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів).

Для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок, як вчинення дій, що порочать звання прокурора, підривають, авторитет органів прокуратури і викликають сумнів в об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а так само одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, Кадрова комісія має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд звертає увагу на наступне.

Як підставу для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарній скарзі, були зазначені пункти 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики. Тобто, саме наведені підстави мали бути перевірені під час здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача.

З дисциплінарної скарги вбачається, що прокурор ОСОБА_1, всупереч вимогам ст. ст. 2, 9 КПК України, п. 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 № 51, допустив неналежне виконання службових обов`язків, не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976. Натомість, діючи у приватних інтересах третіх осіб, зокрема ОСОБА_5 , порушив положення ст. ст. 2, 7, 9, 36, 93, 110, 469 КПК України.

Зокрема, прокурор ОСОБА_1 , у позаробочий час, прибув до будівлі Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління у Дніпропетровській області, де вже перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Не будучи достовірно обізнаним про застосування ними реальних погроз на адресу ОСОБА_9 , з метою повернення грошових коштів у розмірі 160 тис. доларів США, ОСОБА_1 наполягав на вирішенні ОСОБА_9 наявних боргових відносин перед вказаними особами, як необхідної умови непритягнення до кримінальної відповідальності.

До дисциплінарної скарги додано висновок службового розслідування, в ході якого опитано прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , а також роздруківку матеріалів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю із кримінального провадження № 42020040000000213.

Також, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи поблизу Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП у Дніпропетровській області (19.06.2020 о 20.29 год.) встановлено, що до ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_11 підійшов чоловік, якого ідентифіковано, як ОСОБА_1 , а також зафіксовано їх розмову.

У ході розмови між ними мова йшла про боргові зобов`язання ОСОБА_9 іншим особам, проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, наявність корпоративних прав на комплекс обслуговування та мийки автомобілів. Прокурор ОСОБА_1 у вказаній розмові рекомендував ОСОБА_9 вирішити свої боргові зобов`язання.

Крім того, у ході службового розслідування встановлено, що прокурором ОСОБА_1 здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020040230000976 за ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа). Відомості за вказаним кримінальним провадженням внесені слідчим до ЄРДР з приводу заволодіння грошовими коштами за допомогою використання підробленого документа.

Разом з тим, який саме документ використано та при яких обставинах процесуальному керівнику ОСОБА_1 не відомо, так як слідством вказаний факт не встановлено. Якою сумою грошових коштів заволоділи також не пам`ятає.

Матеріали кримінального провадження він не витребовував та вказівок слідчому не надавав, у зв`язку із нетривалим строком досудового розслідування.

З моменту реєстрації кримінального провадження жодних вказівок слідчому з приводу вчинення незаконних дій, або здійснення тиску на будь-кого із фігурантів провадження також не надавав. Особисто слідчі та процесуальні дії у вказаному кримінальному провадженні не здійснював. Потерпілого у кримінальному провадженні особисто не знає, ніяких стосунків з ним не мав.

Кадровою комісією було взято до уваги матеріали роздруківки результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оголошені представником скаржника, під час засідання комісії, які свідчать про втручання прокурора ОСОБА_1 у цивільно-правові відносини інших осіб, спонукання до вчинення цими особами невигідних для них дій, зокрема, у ній зафіксовано його розмову з про боргові зобов`язання ОСОБА_9 іншим особам, наявність корпоративних прав на комплекс обслуговування та мийки автомобілів та рекомендацію прокурора ОСОБА_1 щодо необхідності вирішення цих боргових зобов`язань. При цьому, він не поцікавився у ОСОБА_9 , чи дійсно той винен заявлену суму боргу іншим особам.

Ураховуючи викладене, кадрова комісія дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Біжка С.В. знайшли своє підтвердження, зокрема, прокурор ОСОБА_1 допустив неналежне виконання службових обов`язків, а саме, надані прокурору ст. 36 КПК України, повноваження, ним не використовувались, кримінальне провадження не вивчалось, вказівки щодо проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій не надавались.

На переконання суду, посилання позивача на те, що прокурор, здійснюючи свої повноваження, є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання, а також на те, що надання вказівок та вивчення матеріалів кримінального провадження є повноваженнями, а не обов`язками прокурора, що не може бути підставою для притягнення прокурора до відповідальності, є необґрунтованими та не мають значення до даного випадку, оскільки стороною відповідача не здійснювалось у своїх висновках втручання у незалежність прокурора при здійсненні кримінального провадження, а за його матеріалами, констатовано незабезпечення позивачем повного, всебічного і неупередженого дослідження обставин та неприйняття законних процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні.

Водночас, на противагу наведеному вище, позивач вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності і непідкупності органів прокуратури та вступив у протиправні позаслужбові стосунки, використав свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості на користь приватних інтересів третіх осіб.

При цьому, Кадрова комісія при наданні оцінки етичності поведінки прокурора ОСОБА_1, який втрутився у цивільно-правові відносини між невідомими йому особами, одна з яких є фігурантом кримінального провадження, у якому прокурор ОСОБА_1 є процесуальним керівником, обґрунтовано дійшла висновку, що такі дії безумовно можна вважати порушенням прокурором ст. ст. 19, 21, 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, щодо вимог до позаслужбової поведінки прокурора.

Посилання позивача на те, що він службове посвідчення працівника прокуратури не використовував, посаду прокурора та своє ім`я не називав, ненормативної лексики не використовував, будь-яких інших дій, які порушують правила прокурорської етики не здійснював, на думку суду, не можуть бути враховані, адже, матеріалами службового розслідування та дисциплінарного провадження підтверджується спілкування позивача, як прокурора, з особами, які мають відношення до кримінального провадження, в якому позивач є процесуальним керівником, та не просто спілкування на «загальні» теми, а намагання вирішити останніми наявні боргові відносини вказаними особами, як умову непритягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, у дисциплінарному провадженні були встановлені та доведені факти, які свідчать про неналежне виконання прокурором ОСОБА_1 службових обов`язків, вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики. Прокурор ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, у виді неналежного виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубого порушення правил прокурорської етики, тобто, п. п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

Під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, кадрова комісія, з додержанням вимог п. 19 розділу III Порядку № 266, врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Кадрова комісія виходила з того, що дисциплінарний проступок, вчинений позивачем, носить характер грубого порушення, що є підставою для застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення з посади в органах прокуратури, що є найбільш суворим видом дисциплінарного стягнення та його застосування можливе лише у разі, якщо кадрова комісія не знайде підстав для застосування більш м`яких видів дисциплінарних стягнень, передбачених частиною першою статті 49 Закону України «Про прокуратуру».

При виборі виду дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 , у кадрової комісії були відсутності підстави для накладення більш м`якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки дотримання порушених позивачем вимог законодавства та правил прокурорської етики є доведеними та підтверджуються матеріалами дисциплінарного провадження.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на неправомірність використання кадровою комісією матеріалів кримінального провадження без надання відповідного дозволу уповноваженої особи, оскільки, відповідно до п. 1 Розділу III «Порядку № 266», член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію, при цьому, що комісія під час проведення дисциплінарного провадження не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача (та про наявність/відсутність ознак злочину в його діях), яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевірила викладені у скаргах обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури, та наявності в діях прокурора складу саме дисциплінарного проступку.

Також, позивач посилається на те, що кадрова комісія не застосувала до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру». На думку позивача, відкриття дисциплінарного провадження не на підставі рішення суду, яким установлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону в межах кримінального процесу, нівелює гарантії прокурора, передбачені частиною першою статті 36 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру», рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

Суд наголошує на тому, що наведені положення вказують на те, що оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності прокурора є правом, а не обов`язком особи, натомість, перевірка кадровою комісією з розгляду скарг, фактів та обставин порушення прокурором вимог законодавства чи правил етики, викладених у відповідній скарзі, є самостійною дією дисциплінарного органу, яка не вимагає попереднього встановлення факту допущення порушення прокурором порушень Закону чи етичних правил.

Суд не враховує посилання сторони позивача на відсутність щодо позивача будь-яких судових рішень, якими встановлено вчинення останнім будь-якого протиправного діяння, а також на відсутність кримінальних проваджень щодо нього, оскільки встановлені під час перевірки та дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення виключно для прийняття рішень у межах компетенції кадрової комісії та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень. Суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм законодавства/професійної етики.

Щодо посилань позивача на те, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження прийнято 23.11.2020, тоді як висновок про наявність в діях дисциплінарного проступку складено 04.02.2021, що на думку позивача, було здійснено понад встановлений строк, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що до кадрової комісії 17.11.2020 надійшла дисциплінарна скарга керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Біжка С.В. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга 18.11.2020 розподілена члену кадрової комісії ОСОБА_4 , яким 23.11.2020 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2- 1094дс-257дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів п. 6 розд. І Порядку № 266, дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.

Так, пунктом 2 розд. III Порядку № 266, встановлено строк проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, який не перевищує тридцяти робочих днів із дня прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження, а у випадку повторного розподілу дисциплінарного провадження - із дня такого розподілу.

При цьому, остання інформація (пояснення позивача) надійшла на запит члена комісії ОСОБА_4 21.12.2020, з огляду на що, член кадрової комісії ОСОБА_4 закінчив підготовчі дії у дисциплінарному провадженні до 06.01.2021 (закінчення строку перевірки), тобто, у межах строків, встановлених Порядком № 266, та приступив до складання висновку.

Слід зазначити, що законодавством не передбачено строків для складання членом кадрової комісії висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора. Членом кадрової комісії ОСОБА_4 , за результатами перевірки, 04.02.2021 складено висновок про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_1 .

Зазначений висновок розглянуто та прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення 11.03.2021.

Таким чином, дисциплінарне провадження стосовно позивача здійснено кадровою комісією в межах строків, встановлених Порядком № 266, а тому, доводи позовної заяви про порушення строків проведення перевірки є необґрунтованими.

Інші доводи позивача щодо порушення процедури дисциплінарного провадження, не є достатньою та самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення, адже не призвели до порушення прав позивача на участь у дисциплінарному провадженні, на надання пояснень, тощо, а тому, за загальним правилом переваги суті над формою, можливе допущення незначних процедурних порушень дисциплінарним органом, не може нівелювати наслідки по суті дисциплінарного провадження.

Водночас, на підставі досліджених у ході дисциплінарного провадження матеріалів, у відповідача були наявні підстави для висновку про підтвердження обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку. При цьому, обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно позивача, кадрова комісія виходила з відсутності підстав для накладення більш м`якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вважала, що вчинений позивачем дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим заняттям ним будь-якої посади в органах прокуратури.

За практикою Європейського суду з прав людини, не вважається порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви №11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Під час винесення оскаржуваного рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури, кадрова комісія виходила з наявних матеріалів, які у сукупності, свідчили на користь висновку про обґрунтованість застосування до позивача найсуворішого виду відповідальності згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку, оскаржуване рішення є правомірним та обґрунтованим, а тому, не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровська обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051, 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15)

Третя особа: Дніпропетровська обласна прокуратура (ЄДРПОУ 02909938, 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38)

Суддя В.І. Келеберда