Ухвала суду № 100314326, 13.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

13 жовтня 2021 року м. Київ № 826/12050/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качур І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з питань праці,

Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України,

Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, мотивуючи позовні вимоги тим, що всупереч норм діючого трудового законодавства, відповідачем протиправно, без наявності на те законних підстав, звільнено позивача із займаної посади, незважаючи на те, що про скорочення штату останній не повідомлявся та йому не пропонувалась інша посада, що є порушенням ст. 49-2 КЗпП України.

У позовній заяві позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд:

- скасувати наказ №187-к від 09.06.2015 р. заступника Голови комісії з реорганізації Держгірпромнагляду України І.Г. Калиновської про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області 09.06.2015 р. відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі скороченням штату працівників.

- зобов`язати Державну службу України з питань праці поновити ОСОБА_1 на роботі на аналогічній посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2016 року скасовано рішення попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

26.12.2019 р. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив Рішення по справі № 826/12050/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував наказ від 09 червня 2015 року №187-к заступника Голови комісії з реорганізації Держгірпромнагляду України Калиновської І.Г. про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області 09 червня 2015 року відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі скороченням штату працівників. Зобов`язано Державну службу України з питань праці поновити ОСОБА_1 на роботі на аналогічній посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 червня 2015 року по 26 грудня 2019 року без зазначення точної суми. Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

03.03.2020 р. Шостий апеляційний адміністративний суд виніс Постанову, змінивши Рішення суду першої інстанції, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення у такій редакції: Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 червня 2015 року по 26 грудня 2019 року у розмірі 168 446 грн 71 коп. (сто шістдесят вісім тисяч чотириста сорок шість гривень 71 копійка). В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року залишено без змін.

30.09.2020 р. Касаційний адміністративний суд Верховного суду ухвалив Постанову, якою змінив Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року та Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі № 826/12050/15 та скасував в частині зобов`язання Державної служби України з питань праці поновити ОСОБА_1 на роботі на аналогічній посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області. Було зобов`язано Державну службу з питань праці поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року та Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі № 826/12050/15 залишено без змін.

21.10.2020 р. на виконання Постанови Верховного суду від 30.09.2020 р. у справі № 826/12050/15 Державна служба України з питань праці в особі т.в.о. Голови ОСОБА_2 видала Наказ № 566-к, відповідно до положень якого було прийнято рішення поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгіпромнагляду у Харківській області, звільнивши з посади першого заступника начальника Голови управління Держпраці у Харківській області.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява від позивача в порядку статті 383 КАС України в якій просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці пов`язану з невиконанням у повному обсязі рішення суду в частині фактичного допуску до роботи - ненадання ОСОБА_1 пропозиції рівнозначної посади та не працевлаштування його на рівнозначній з раніше незаконно звільненої посади першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області.

- Зобов`язати Державну службу України з питань праці запропонувати ОСОБА_1 посаду, рівнозначну посаді першого заступника начальника Територіального управління Держпраці у Харківській області, та працевлаштувати у правонаступника - в Головному управлінні Держпраці у Харківській області на рівнозначній посаді, котрою, згідно Постанови ВС по справі № 826/12050/15 від 30.09.2020 р. є посада першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області.

Так, звертаючись із заявою у порядку ст. 383 КАС України позивач повідомляє наступне.

Згідно Ухвали окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2021р. у справі №826/12050/15 у задоволенні заяви позивача згідно ст.383 КАС відмовлено.

Суд першої інстанції за результатами розгляду заяви зробив висновок, що заява не підлягає задоволенню, так як позивачем був обраний невірний спосіб захисту свого порушеного права. Отже, висновок, що позивач має звернутись за захистом своїх прав з новим позовом є таким, що не має законних підстав, так як позивач вже звертався з відповідним позовом, про що на час звернення з заявою від 30.11.2020р не було суду відомо рішення суду апеляційної інстанції у даній справі. Таким чином, зазначає, що:

1 .Судом першої інстанції було не враховано факт того, що позивач вже звертався з відповідним позовом щодо оскарження дій відповідача - Держпраці. Так, згідно адміністративної справи № 520/14477/2020 суди першої та апеляційної інстанцій з`ясували, чи не були оскаржувані дії пов`язані з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.

Колегія суддів Другого апеляційного суду, проаналізувавши предмет позову у справі №520/14477/20 згідно Постанови від 25.02.2021р дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення - Постанови ВС у справі №826/12050/15. Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнано протиправним. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Суд у справі №826/12050/15 дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими пов`язує наявність підстав для звернення до суду першої інстанції саме на підставі ст. 383 КАС України.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Також вказує, що станом на момент звернення із заявою, мають місце чисельні порушення прав ОСОБА_1 , а саме:

1. Відсутність штатної одиниці «перший заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області» згідно структури ГУ Держпраці у Харківській області за підписом Міністра станом на 31.12.2020р.;

- Відсутність нарахувань та сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо застрахованої особи ОСОБА_1 з жовтня 2020р.(копії довідок надаються);

- Кошторисом посаду не передбачено;

- Відсутність нарахувань заробітної плати ОСОБА_1 з жовтня 2020р.(копія довідки надається);

- Не ознайомлення з умовами праці, ненадання місця роботи;

- За наявністю всіх вищевказаних порушень слід зробити висновок:

- Фактичний допуск ОСОБА_1 до роботи відсутній з жовтня 2020р.

Зазначає, що дії Державної служби України з питань праці щодо виконання не в повному обсязі Постанови ВС від 30.09.2020р. беззаперечно є протиправними, оскільки порушене право на отримання ОСОБА_1 роботи у правонаступника - в Головному управлінні Держпраці у Харківській області не є поновленим, Рішення суду не виконується, у зв`язку з чим його заява про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, підлягає задоволенню.

Суд також вказує, що позивач, ОСОБА_1 , звертається з заявою в порядку ст. 383 КАС повторно, з урахуванням обставин та Постанови Другого апеляційного суду, й просить суд винести рішення виходячи з норм законодавства України.

Ознайомившись із зазначеною заявою позивача та доданими до неї доказами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або у судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч. 5 ст. 383 КАС України).

Відповідно до п. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та поданої заяви позивача, суд встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року справа №826/12050/15 адміністративне провадження №К/9901/9714/20 відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 826/12050/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу.

«Відповідно до вищевказаної ухвали, Верховним Судом встановлено, що «ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи» (п. 82 Постанови).

Приймаючи рішення про поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, колегія суддів виходила з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», а також іншими нормативними правовими актами, прийнятими на її виконання, не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які були покладені на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, а отже, в цьому випадку фактично мала місце реорганізація цього органу, оскільки відповідна функція держави ліквідована не була (п. 83 Постанови).

Отже, дійшовши до висновку про порушення порядку звільнення позивача з посади першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області, Верховний Суд на виконання приписів статті 235 КАС України та з урахуванням практики Верховного Суду зобов`язав відповідача поновити позивача саме на цій посаді.

Ураховуючи, що завдання та функції, які були покладені на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, передано Державній службі України з питань праці, яка є її правонаступником, Верховний Суд зауважив: «повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом в новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією відповідача і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатись у здійснення дискреційних повноважень державного органу» (п. 84 Постанови).

Таким чином, Верховний Суд підтвердив порушення трудових прав позивача, допущені відповідачами при його звільненні, та відновив вказані права ОСОБА_1 у спосіб, визначений статтею 235 Кодексу законів про працю України. Вирішення питання щодо подальшого працевлаштування позивача у спосіб, визначений чинним законодавством та з дотриманням вимог КЗпП України, є виключною компетенцією та обов`язком Державної служби України з питань праці.

Колегією суддів під час вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення установлено, що на виконання постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року прийнято наказ Державної служби з питань праці від 21 жовтня 2020 року № 566-к, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області. Наказом Головного управління Держпраці в Харківській області від 21 жовтня 2020 року № 08-03/315 позивачу оголошено про наказ Державної служби з питань праці від 21 жовтня 2020 року № 566-к, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області

За змістом цього наказу взято до уваги, що позивачу присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби, стаж державної служби - 07 років 07 місяців 05 днів, а також установлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 21 відсоток посадового окладу.

Враховуючи установлені обставини справи, колегія суддів вважає, що, оскільки постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 826/12050/15 ОСОБА_1 поновлено саме на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області, а не на аналогічній посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області, що і стало підставою для скасування рішень попередніх інстанцій в цій частині, то відсутні підстави для задоволення заяв позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 826/12050/15»

Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 826/12050/15 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі № 826/12050/15 в частині зобов`язання Державної служби України з питань праці поновити ОСОБА_1 на роботі на аналогічній посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області (аналогічна вимога заявлена позивачем у заяві про визнання протиправними дій та бездіяльності у порядку ст. 383 КАС України) та зобов`язано Державну службу з питань праці поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області, а в подальшому Верховним Судом надано оцінку наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача у порядку ст. 383 КАС України, суд позбавлений можливості задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та приходить до висновку про необхідність залишення без задоволення такої заяви.

Керуючись статтями 248, 256, 293 - 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 11.10.2021 року про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення у порядку ст. 383 КАС України - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур