Рішення № 10031425, 15.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.10                                                                                 Справа № 4/114

Розглянувши матеріали справи за позовом

Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця»в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень, м.Харків

до Державного підприємства «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області

про стягнення 12720 грн. 00 коп.

Суддя Батюк Г.М.

секретар судового засідання: Меркулов Р.С.

за участю представників сторін :

від позивача –Болотова Е.І., довіреність № 233 від 15.03.2010;

від відповідача –Будянський О.Ю., довіреність № 14-146д від 16.05.2008;

- Будянська О.С., довіреність № 14-39д від 12.01.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12720 грн. 00 коп.

штрафу за невірне зазначення маси вантажу.

Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 15.06.2010 № 550, та заявив клопотання від 15.06.2010 № 762 про зменшення розміру штрафних санкцій з посиланням на важке фінансове становище підприємства.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача та позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

17.11.2009 на станцію Лиман Харківської дирекції залізничних перевезень (структурний підрозділ СТГО «Південна залізниця») прибув вагон № 66244054 зі станції Красна Могила Донецької залізниці до станції призначення Лиман Південна залізниця, одержувач Зміївська ТЕС ВАТ «Центренерго»з зазначенням в накладній № 51939553 від 15.11.2009 вантажем «антрацит», вантажовідправник - Державне підприємство «Свердловатрацит».

На станції Лиман Харківської дирекції залізничних перевезень по заявці вантажоодержувача було проведене контрольне переваження маси вантажу і встановлено, що в накладній № 51939553 від 15.11.2009 у вагоні № 66244054 маса нетто вказана 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса нетто склала 65550 кг, що менше ніж вказано у накладній на 3450 кг.(а.с.8-9).

По даному факту складено комерційний акт № 059296/382 від 17.11.2009(.с.10) та акт загальної форми № 1446 від 17.11.2009 (а.с.11) .

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 12720 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, але просить зменшити розмір штрафу.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

          Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі –Статут), накладна –це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, по прибутті вагонів на станцію Лиман Харківської дирекції залізничних перевезень, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладної №51939553 від 15.11.2009 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 66244054. Про даний факт був складений комерційний акт № 059296/382 від 17.11.2009 (.с.10) та акт загальної форми № 1446 від 17.11.2009 (а.с.11) .

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту № 059296/382 від 17.11.2009 (.с.10) контрольне переважування вагону № 66244054 проводилось на 100 т. вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Перевіркою було виявлено:

- у вагоні № 66244054 в накладній № 51939553 від 15.11.2009 маса нетто вказана 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса нетто склала 65550 кг, що менше ніж вказано у накладній на 3450 кг.(а.с.8-9).

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

          Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту, за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення), а саме:

- провізна плата по накладній №51939553 від 15.11.2009 становить –2544 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - 2544грн. 00 коп. х 5 = 12720 грн. 00 коп.

          Сума штрафу складає 12720 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов’язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз’яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитки.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України).

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться в фінансовій кризі, що проявляється в значному зменшенні обсягів виробництва, мізерну кількість контрагентів, що тягне за собою неотримання запланованих грошових коштів, заборгованість із заробітній плати, заборгованість перед іншими підприємствами за надані послуги та товари, у тому числі й перед комунальними та податковими органами, суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 2544 грн. 00 коп.

У стягненні решти суми слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі провізної плати в сумі 2544 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

Суд вважає, вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрат по держмиту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 15.06.2010 за згодою представників судового процесу була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса,1, код ЄДРПОУ 32355669 на користь Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця»в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень, м.Харків, вул. Червоноармійська,7, код ЄДРПОУ штраф у розмірі 2544 грн. 00 коп.., витрати на сплачене держмито 127 грн. 20 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –16.06.2010 року.

Суддя Г.М.Батюк