Ухвала суду № 100314213, 06.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

06 жовтня 2021 року м. Київ№ 640/10643/21Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Балась Т.П., за участю секретаря судового засідання Кузьмич М.Б., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного банку України

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Національного банку України (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»;

- стягнути з Національного банку України через використання фінансових механізмів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 180516 грн.

На обґрунтування позовних вимог серед іншого зазначено про те, що, укладаючи договір банківського вкладу позивач виходив з того, що діяльність банку контролюється відповідачем і у випадку порушення банком норм чинного законодавства будуть вжиті належні заходи реагування з боку держави в особі Національного банку України.

При цьому, здійснюючи посилання на норми статей 55, 67, 69 Закону України «Про банки і банківську діяльність», позивачем зазначено, що саме Національний банк України, здійснюю свої прямі обов`язки щодо контролю банківської системи, повинен вживати всіх заходів, аби попередити можливість банку стати проблемним чи неплатоспроможним. При цьому, за переконанням позивача, Національним банком України не було виконано вказаних вимог законодавства, оскільки банк не зміг виконати, взятих на себе зобов`язань, що відповідно призвело до його неплатоспроможності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

На адресу суду від представника Національного банку України надійшло клопотання, у якому представник відповідача просить залишити позов без розгляду у зв`язку із пропуском строків для звернення до адміністративного суду.

Мотивуючи вказане клопотання представник відповідач зазначив, що на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) 06.04.2016 було розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик». Крім того, 05.04.2016 на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України (www.bank.gov.ua) було розміщено інформацію щодо віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних.

Таким чином, інформація про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та запровадження в ньому тимчасової адміністрації перебувала у загальному доступі з моменту публікації на офіційному сайті Фонду та Національного банку і Позивач мав можливість з нею ознайомитися.

Отже, на момент запровадження в ПАТ «КБ «Хрещатик» тимчасової адміністрації 05.04.2016 позивач повинен був дізнатися (мав реальну можливість дізнатися) про порушення, як він вважає, його прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим позовна заява, з якою позивач звернувся до суду, датована 15.04.2021, тобто позивач звернувся до суду більше, ніж через 5 років з моменту, коли повинен був дізнатися про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик», що є наслідком визнання Національним банком України цього банку неплатоспроможним.

Таким чином, позивачем порушено встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2021 вирішено здійснювати подальший розгляд справи №640/10643/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 06.10.2021; витребувано у позивача письмові пояснення щодо клопотання представника Національного банку України про залишення позовної заяви без розгляду.

14.09.2021 від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання про залишення позову без розгляду, у яких представник позивача зазначив, що 03.06.2016 рішенням № 913 за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Національний банк України здійснив відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Хрещатик». Ці факти стали предметом розгляду Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/6695/16 і завершились ухвалами від 28.02.2017, 23.01.2018, де дії відповідачів визнано безпідставними, а їх бездіяльність щодо неприйняття належних заходів із забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів банку визнана протиправною. Чинність ухвали Окружного адміністративного суду підтверджена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, постановою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2017, ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 28.02.2018 №ЗН/9901/4/18/826/15685/16. Зокрема, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі № 826/3021/18 скасовано рішення Національного банку України про відкликання ліцензії ПАТ «АКБ «Хрещатик», рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження у банку тимчасової адміністрації.

05 жовтня 2020 року на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано повідомлення, що з 02 жовтня 2020 року ліквідація банку ПАТ «КБ «Хрещатик» вважається завершеною, а сам банк ліквідованим. Посилаючись на статтю 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд вказав, що вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, і повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик» припинено.

У жовтні 2020 року, а саме 30 жовтня 2020 року, позивач дізнався про ліквідацію ПАТ «АКБ «Хрещатик» з офіційного веб-сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно, саме з цього часу слід рахувати відлік строку позовної давності, який закінчився 31.04.2021, у той же час позов був поданий 15.04.2021. За наведених обставин позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду.

У судовому засіданні 06.10.2021 судом постановлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та розглянувши питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, яка і призвела до порушення прав позивача як вкладника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» та неповернення його вкладів.

Згідно статті 55 Закону України «Про Національний банк України», головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

За змістом статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Відповідно до частини 3 статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 06.04.2016 опубліковано оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05.04.2016 №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням, розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення від 21.04.2016 №560 відповідно до якого, продовжено строки тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно. Відповідно до даного рішення, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «КБ «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 03.06.2016 №913 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 до 05.08.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Костенку Ігорю Івановичу на два роки з 06.06.2016 до 05.06.2018 включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1503 від 13.06.2019 продовжено процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» з ринку шляхом продовження в ньому тимчасової адміністрації строком на п`ять днів з 14.06.2019.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37- 39 Закону, строком на п`ять днів з 14.06.2019 призначено Луньо Іллю Вікторовича.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 18.06.2019 № 415-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №1548 від 19.06.2019 про здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» протягом двох років з 20.06.2019 до 19.06.2021 включно.

Зазначеним рішенням також призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням повноважень ліквідатора банку Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_2 строком на два роки з 20.06.2019 по 19.06.2021 включно.

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.10.2020 внесено запис №1000741110128000175 про проведення державної реєстрації припинення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що негативні наслідки для себе позивач в першу чергу пов`язує саме з визнанням банку неплатоспроможним, тому саме з цього часу він дізнався про порушення своїх прав і саме з цього часу розпочався, передбачений процесуальним законодавством строк звернення до суду з такими позовними вимогами.

Як було зазначено раніше, 05.04.2016 відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) було розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Хрещатик».

З огляду на викладене, позивач ще 05.04.2016 повинен був дізнатися про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик», що є наслідком визнання Національним банком України згаданого банку неплатоспроможним, і що, у свою чергу згідно з доводами позивача, є наслідком протиправної бездіяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду за діяльністю ПАТ «КБ «Хрещатик» відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України».

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 26.10.2020 у справі № 817/3416/15, від 30.09.2020 у справі № 826/5442/16, від 28.02.2019 у справі №826/7754/17, від 31.07.2019 у справі №826/724/16.

Однак, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 15.04.2021, про що свідчить дата на штемпелі на поштовому конверті, у якому надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 , а відтак, із порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Жодних належних доказів чи переконливих пояснень щодо існування причин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до адміністративного суду з цим позовом матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що позивач не навів доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 183, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала про залишення позову без розгляду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано - 12.10.2021.

Суддя Т.П. Балась