Ухвала суду № 100314032, 11.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині

11 жовтня 2021 року м. Київ № 640/23553/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Офісу Генерального Прокурора в особі Кадрової комісії з розгляду

дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та

здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів,

Дніпропетровської обласної прокуратури

про визнання протиправними та скасування рішення, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Офісу Генерального Прокурора в особі Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, (надалі - відповідач 1), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, Дніпропетровської обласної прокуратури (надалі - відповідач 2), адреса: 49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38, в якому, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 15 липня 2021 року № 135дп-21 «Про накладення на начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення»;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 02 серпня 2021 року № 1939к про звільнення начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області з дня ухвалення судового рішення;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 04 січня 2021 року та затвердженого керівником Дніпропетровської обласної прокуратури від 04 січня 2021 року.

Підставою позову вказано порушення прав позивачу у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень протиправного рішення щодо звільнення позивача з займаної посади.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 04 січня 2021 року та затвердженого керівником Дніпропетровської обласної прокуратури від 04 січня 2021 року.

В свою чергу, на виконання вимог вказаної вище ухвали суду, позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку, в якій позивач просить суд поновити пропущений останнім строку, враховуючи обставини того, що за твердженнями позивача, про порушення його прав та інтересів, які були допущенні роботодавцем внаслідок прийняття оскаржуваного наказу від 14 липня 2020 року № 143 та висновку затвердженого керівником обласної прокуратури 04 січня 2021 року, він фактично дізнався з рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 15 липня 2021 року № 135дп-21, яке останній отримав поштовим зв`язком 05 серпня 2021 року, що підтверджується супровідним листом Офісу Генерального прокурора № 07/3/2-61 дс-11дп-21-1606 від 22 липня 2021 року.

Крім цього, позивач звернув увагу, що копії матеріалів дисциплінарного провадження він отримав з Офісу Генерального прокурора лише 23 липня 2021 року на свою електронну скриньку, вже після розгляду дисциплінарного провадження та лише після направлення відповідного запиту. Поряд з цим, позивач зазначає, що станом на день подання адміністративного позову ОСОБА_1 є необхідність визнання протиправними наказу виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 , висновку службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 04 січня 2021 року, які є головним підґрунтям прийнятого оскаржуваного рішення.

Крім того, позивач зауважив, що власне, службове розслідування прокуратурою Дніпропетровської області з 14 липня 2020 року по 04 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 проведено із рядом процесуальних порушень комісією прокуратури області.

За твердженнями позивача, як наказ виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 , так і висновок службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 04 січня 2021 року є необґрунтованими та упередженими, що в подальшому нівелювало розгляд письмових пояснень прокурора під час розгляду дисциплінарної скарги кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

З урахуванням викладеного вище, на думку позивача, існують обставини поновлення позивачу пропущеного строку.

Розглянувши подану позивачем до суду заяву про поновлення пропущеного строку, перевіривши доводи та аргументи зазначені позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як вже було встановлено судом в ухвалі про залишення без руху позовної заяви вбачається, що позивач в п`ятій позовній вимозі позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та в шостій позовній вимозі просить визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 04 січня 2021 року та затвердженого керівником Дніпропетровської обласної прокуратури від 04 січня 2021 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний місячний строк для звернення до суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, з аналізу поданої позивачем заяви вбачається, що за твердженнями позивача, останній був обізнаний про існування оскаржуваного наказу та висновку лише фактично з рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 15 липня 2021 року № 135дп-21, яке останній отримав поштовим зв`язком 05 серпня 2021 року.

Водночас, суд зауважує, що приписи вимог процесуального законодавства пов`язують момент початку строку звернення до суду з того дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проаналізувавши подану до суду заяву та зокрема з тверджень позивача вказаних у такій заяві вбачається, що ОСОБА_1 дізнався про проведення службового розслідування та про Наказ виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування, 05 лютого 2021 року.

При цьому, як вже було встановлено судом, даним позовом позивач звернувся до суду лише 18 серпня 2021 року.

Крім того, суд зауважує, що подана позивачем первинна позовна заява взагалі не містила позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 04 січня 2021 року та затвердженого керівником Дніпропетровської обласної прокуратури від 04 січня 2021 року. Вказані позовні вимоги були заявлені позивачем з поданням повторної позовної заяви, яка була подана до суду 13 вересня 2021 року, тобто саме 13 вересня 2021 року позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами до суду, тобто з урахуванням встановлених вище судом обставин щодо обізнаності позивача про оскаржуваний наказ та висновок, через більше як пів року.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що Офісом Генерального прокурора листом від 10 червня 2021 року № 07/3-272вих-21 було повідомлено ОСОБА_1 про засідання кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, на якому 17 червня 2021 року о 10:00 буде розглянуто дисциплінарну скаргу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури відносно позивача.

Тобто, починаючи з січня-лютого позивач був обізнаний про існування прийнятих суб`єктом владних повноважень вказаних вище рішень, однак не скористався правом звернення до суду у встановлений чинним законодавством строком на звернення до суду для їх оскарження.

Посилання позивача на те, що наказ виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування та висновок службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 04 січня 2021 року стали підґрунтям матеріалів та висновків для рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів та про те, що службове розслідування прокуратурою Дніпропетровської області з 14 липня 2020 року по 04 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 проведено із рядом процесуальних порушень комісією прокуратури області, та на те, що роботодавцем не було роз`яснено правових наслідків цього службового розслідування для останнього, не роз`яснено права на оскарження, не повідомлено порядок оскарження та не надано копію наказу, не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного позивачем строку, оскільки в даній конкретній категорії справ, законодавцем чітко визначено строк звернення до суду щодо оскарження дій, бездіяльності та рішень у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, який становить місячний строк.

При цьому, суд зауважує, що дата отримання оскаржуваного рішення враховується судом при вирішенні питання про поважність чи неповажність обставин та причини пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням вказаного суд зауважує, що беручи до уваги ту обставину, та як за твердженнями позивача, що оскаржувані рішення в даній частині позовних вимог позивач отримав 05 серпня 2021 року, разом з матеріалами дисциплінарного провадження, то як вже було встановлено судом вище звертаючись до суду з даними позовними вимогами 13 вересня 2021 року, позивачем все одно було пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства України спеціальний місячний строк.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

З аналізу поданої позивачем заяви про поновлення пропущеного строку, судом встановлено, що останній не вказує жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених в заяві тез щодо поважності причин пропуску строку на оскарження.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 04 січня 2021 року та затвердженого керівником Дніпропетровської обласної прокуратури від 04 січня 2021 року.

У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог, а саме:

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 04 січня 2021 року та затвердженого керівником Дніпропетровської обласної прокуратури від 04 січня 2021 року.

На підставі вищевикладеного, статтями 122, 123, 133 керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою в частині позовних вимог.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог - повернути.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова