Ухвала суду № 100313953, 11.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 жовтня 2021 року м. Київ № 640/21790/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 17.12.2020 року №04/20 та припису від 17.12.2020 року №12/20, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся арбітражний керуючий ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 17.12.2020 року №04/20 та припису від 17.12.2020 року №12/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2021 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десять днів для усунення недоліків з моменту отримання даної ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду, позивачем подано заяву з доданими до неї квитанціями про сплату судового збору та копією поштового конверта.

Ознайомившись з поданими позивачем документами, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва арбітражним керуючим Оберемком Романом Анатолійовичем було подано позовну заяву про визнання протиправними та скасування розпорядження про усунення виявлених порушень від 17.12.2020 № 04/20 та припису про недопущення повторних порушень від 17.12.2020 № 12/20.

Зазначена позовна заява, ухвалою суду від 17.03.2021 року у справі №640/531/21 повернута позивачу.

В той же час, 12.03.2021 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, яка містила аналогічні позовні вимоги.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року вказану позовну заяву було також повернуто позивачу.

З даною позовною заявою арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду, за допомогою поштового зв`язку, лише 29.07.2021 року.

Враховуючи пропуск строку звернення до суду, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строку, обґрунтоване тим, що позивач вже звертався до суду з позовом про оскарження розпорядження та припису. Проте, такий позов повернуто судом позивачу, у зв`язку з чим, вважає наявними підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Суд, вивчивши доводи позивача щодо поважності пропуску ним строку звернення до суду, постановив ухвалу, якою залишив позовну заяву без руху, зокрема задля надання суду доказів поважності причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем в надано квитанції про сплату судового збору та копію конверта, в якому було направлено ухвалу суду від 17.03.2021 року у справі №640/531/21 (ШКІ 03150 74149830).

Крім того, до заяви про поновлення строку на звернення до суду, позивачем надано копію ухвали суду від 30.06.2021 року у справі №640/6734/21 та роздруківка трекінгу поштового відправлення (ШКІ 01051 06756429). Копію конверта на підтвердження приналежності роздруківки трекінгу саме поштовому відправленню, в якому судом було повернуто в друге позовні матеріали та копію відповідної ухвали суду не надано.

За таких обставин, суд зазначає, що арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович, продовж шестимісячного строку, двічі звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовами про визнання протиправним та скасування розпорядження та припису.

Ухвалою суду від 17.03.2021 року у справі №640/531/21 та ухвалою суду від 30.06.2021 року у справі №640/6734/21 подані арбітражним керуючим Оберемком Р.А. позови було повернуто.

В той же час, третє звернення до суду було здійснено лише 29.07.2021 року, тобто вже після закінчення встановленого ст. 122 КАС України строку на звернення до суду.

В заяві про поновлення строку звернення до суду, вказано про отримання 22.07.2021 року ухвали суду від 30.06.2021 року у справі №640/6734/21 на надано лише роздруківку трекінгу поштового відправлення. Проте, доказу на підтвердження приналежності номеру штрихкодового ідентифікатору, конверту в якому надійшла відповідна ухвала суду з позовними матеріалами, суду не надано.

Надана позивачем копія конверта з номером штрихкодовим ідентифікатором не відповідає номеру штрихкодого ідентифікатору, що зазначений в роздруківці трекінгу.

Таким чином, суду не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку та неможливість звернутись до суду в строки визначенні процесуальним законом.

Крім того, наведені позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку, зокрема попередні звернення з аналогічним позовом та в подальшому їх повернення судом, не може бути прийнято судом як таке, що підтверджує поважність причин пропуску строку звернення до суду, адже повторне звернення 29.07.2021 року, тобто вже після закінчення відповідного процесуального строку, встановленого законом.

Суд акцентує увагу, що вчасне первинне звернення до суду з позовом не означає, що після його повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №819/1224/15-а.

Крім того, причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19.

Водночас, незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищевикладене, суд не вважає поважними підстави пропущення строку звернення з позовом до суду та відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки, не надано доказів на підтвердження наявності обставини щодо неможливості вчасно звернутись з цим позовом до суду, поважними підстав вказані позивачем задля поновлення такого строку не визнаються, відтак позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича про поновлення строку звернення до суду.

2. Позовну заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 17.12.2020 року №04/20 та припису від 17.12.2020 року №12/20 - повернути особі, яка її подала.

3. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда