Рішення № 100313486, 13.10.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1242/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області до Державного професійно-технічного навчального закладу “Чернівецький професійний будівельний ліцей” про стягнення коштів.

В С Т А Н О В И В:

Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить: стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу “Чернівецький професійний будівельний ліцей” в дохід Чернівецького міського бюджету кошти в сумі 39041,85 грн, з яких сплата єдиного внеску складає 7049,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Управлінням проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного професійно-технічного навчального закладу “Чернівецький професійний будівельний ліцей” (далі - відповідач) за період з 01.01.2017 по 30.06.2020. За наслідками проведеної ревізії складено акт ревізії від 29.09.2020 № 03-33/12, в якому зафіксовано порушення вимог чинного законодавства.

З метою усунення виявлених ревізією порушень, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 12.10.2020 № 13-24-03-14/3339 на адресу Ліцею направлено вимоги про усунення виявлених ревізією недоліків.

Оскільки відповідачем не забезпечено виконання зазначених вимог у повному обсязі, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення коштів.

Заперечуючи проти позову, відповідач подав до суду відзив, в якому вказував, що ним вжито всіх заходів щодо усунення недоліків виявлених під час перевірки. З огляду на наведене, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного професійно-технічного навчального закладу “Чернівецький професійний будівельний ліцей” за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 року, за наслідками якої акт ревізії від 29.09.2020 року № 03-33/12.

Ревізією штатної дисципліни, видатків на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату встановлено окремі порушення при підвищенні посадових окладів.

Так, відповідно до тарифікаційних списків майстрів виробничого навчання станом на 01.09.2018 року, 01.01.2019 року, 01.09.2019 року та 01.01.2020 року, майстру виробничого навчання ОСОБА_1 розмір підвищення на 20% за роботу з групою учнів, які потребують особливих умов виховання, визначено з посадового окладу вже підвищеного на 15% за звання “Майстер виробничого навчання І категорії”, що суперечить п.34 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102 (надалі - Інструкція №102), в якому зазначено, що абсолютний розмір кожного підвищення визначається із ставки (посадового окладу) без урахування іншого підвищення.

Таким чином, в порушення п.34 Інструкції № 102, протягом періоду з 01.09.2018 року по 30.06.2020 року, майстру виробничого навчання ОСОБА_1 , внаслідок визначення розміру підвищення за роботу з групою учнів, які потребують особливих умов виховання, з вже підвищеного на 15% і посадового окладу, зайво нараховано та виплачено заробітної плати за загальним фондом за КПКВК 0611110 загалом на 15939,65 грн. (2018 рік - 2865,36 грн, 2019 рік - 7946,59 грн, 2020 рік - 5127,7 грн), на які перераховано єдиного соціального внеску на 3506,73 грн (2018 рік - 630,38 грн, 2019 рік - 1748,25 грн, 2020 рік - 1128,10 грн).

Внаслідок допущеного порушення законодавства міському бюджету завдано втрат на загальну суму 19446,38 грн.

В акті також зафіксовано, що ревізією встановлено порушення при призначені та виплаті окремим педагогічним працівникам доплати за класне керівництво.

Так, в порушення п.36 Інструкцій № 102, де визначено, що в групах чисельністю менше 20 чоловік оплата за класне керівництво здійснюється в розмірі 50 відсотків відповідних розмірів доплат, в 2018/2019 навчальному році майстру виробничого навчання ОСОБА_1 , викладачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та в 2019/2020 навчальному році майстрам виробничого навчання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , викладачу ОСОБА_3 , доплата за класне керівництво груп, де навчалося менше 20 учнів, не зменшувалась, а проводилась у повному розмірі 20%.

Зокрема, чисельність, групи №5 “Штукатур, маляра”, класним керівником якої була майстер виробничого навчання ОСОБА_1 , у 2018/2019 н.р. та у 2019/2020 н.р. складала 19 учнів, чисельність групи №8 “Електрогазозварник, контролер зварювальних робіт”, класним керівником якої була викладач ОСОБА_3 , у 2018/2019 н.р. складала 17 учнів та у 2019/2020 н.р. - 14 учнів, чисельність групи №20 “Штукатур, маляр”, класним керівником якої була викладач ОСОБА_2 , у 2018/2019 н.р. складала 18 учнів та чисельність групи №10 “Електрогазозварник, контролер зварювальних робіт”, класним керівником якої був майстер виробничого навчання ОСОБА_4 , у 2019/2020 н.р. складала 17 учнів.

Зазначена доплата в розмірі 20% посадового окладу встановлена в тарифікаційних списках майстрів виробничого навчання та викладачів, які підписані головними бухгалтерами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у відповідні періоди їх роботи, та т.в.о. директора ОСОБА_7 , якою крім того видано накази про встановлення зазначеним вище педагогічним працівникам доплати в розмірі 20 відсотків посадового окладу.

Таким чином, в порушення п. 36 Інструкції № 102, протягом періоду з 01.09.2018 року по 30.06.2020 року, педагогічним працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 доплата за класне керівництво у групах з чисельністю менше 20 учнів не зменшувалась на 50%,;а проводилась у повному розмірі 20% посадового окладу, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати за загальним фондом за КПКВК 0611110 загалом на 28411,29 грн (2018 рік - 4332,14 грн, 2019 рік - 13054,96 грн, 2020 рік - 11024,19 грн), на які перераховано єдиного соціального внеску на 6261,48 грн (2018 рік - 953,07 грн, 2019 рік - 2883,09 грн, 2020 рік - 2425,32 грн).

Внаслідок допущеного порушення законодавства міському бюджету завдано втрат на загальну суму 34672,77 гривень.

Крім того, ревізією встановлено порушення при виплаті викладачам заробітної плати за проведення екзаменів з державної підсумкової атестації.

Так, відповідно до тарифікаційних списків викладачів Будівельного ліцею на 2018/2019 та 2019/2020 навчальні роки, до річного педагогічного навантаження викладача української мови та літератури ОСОБА_8 та викладача історії ОСОБА_9 було включено по 12 годин державної підсумкової атестації - екзаменів з української мови та історії України, в той час як відповідно до розкладів державних підсумкових атестації (надалі - ДПА) на 2018/2019 та 2019/2020 навчальні роки, затверджених в.о. директора ОСОБА_7 , державна підсумкова атестація з предметів українська мова та література та історія України проводилась у формі ЗНО, а не у формі екзаменів.

Також, в той час як відповідно до тарифікаційних списків викладачів Будівельного ліцею на 2017/2018 н.р. до річного педагогічного навантаження викладача історії ОСОБА_9 було включено 12 годин ДПА - екзамену з історії України, відповідно до наказу по ліцею від 30.05.2018 №100-в, у зв`язку з відпусткою викладача ОСОБА_9 , екзаменатором ДПА з історії України призначено ОСОБА_10 .

Аналогічно, в той час як до тарифікаційних списків на 2018/2019 н.р. до річного педагогічного навантаження викладача математики ОСОБА_11 було включено 12 годин ДПА - екзамену з математики, відповідно до наказу по ліцею від 30.05.2019 №146-в, беручи до уваги лікарняний лист і у зв`язку з вагітністю та пологами викладача ОСОБА_11 , екзаменатором ДПА з математики 31.05.2019 року призначено викладача ОСОБА_12 .

Крім того, в порушення п.78 Інструкції №102, відповідно до наказів в.о. директора Поповчук С.В. від 07.06.2018 №108-в та від 13.06.2018 №164-в, викладачам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яким до педагогічного навантаження вже включено та оплачено години екзаменів, додатково виплачено заробітну плату за визначені в тарифікаційних списках години екзаменів.

Тобто, при відсутності екзаменів викладачам за їх проведення оплачено у подвійному розмірі.

Таким чином, в порушення ст.1 Закону України "Про оплату праці", протягом періоду з 01.09.2017 по 30.06.2020 року, викладачам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , внаслідок внесення недостовірних даних до тарифікаційних списків та наказів про призначення виплати за проведення екзаменів, за загальним фондом за КПКВК 0611110 виплачено заробітну плату за фактично не відпрацьований час - не проведені екзамени та подвійну оплату загалом на 7159,79 грн (2018 рік - 4502,09 грн, 2019 рік - 2657,70 грн), на які перераховано єдиного соціального внеску на 1575,15 грн (2018 рік - 990,46 грн, 2019 рік - 584,69 грн).

Внаслідок допущеного порушення законодавства міському бюджету завдано втрат на загальну суму 8734,94 гривень.

Враховуючи, в т.ч. перераховані вище порушення, 12.10.2020 позивачем складено вимогу № 13-24-03-14/3339 про усунення відповідачем порушень законодавства, яку вручено головному бухгалтеру Державного професійно-технічного навчального закладу “Чернівецький професійний будівельний ліцей” Герасименко Л.М.

Оскільки відповідачем на час звернення до суду з позовом не повідомлено про повне виконання вимоги та усунення порушень, у тому числі щодо відшкодування шкоди, завданої Чернівецькому міському бюджету в загальній сумі 31992,17 грн та відкоригування розрахунків по сплаті єдиного соціального внеску на загальну сумі 7049,68 грн, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ).

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Положеннями п. 7 ч. ст. 10 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 статті 15 Закону № 2939-ХІІ встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів у відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави.

Отже, органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550) встановлено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об`єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об`єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства (пункт 52 Порядку № 550).

Із наведених норм матеріального права видно, що про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, зобов`язаний інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням документів, що підтверджують усунення порушень, а орган державного фінансового контролю, в свою чергу, здійснює контроль за усуненням об`єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи.

З матеріалів справи видно, що 12.10.2020 позивачем складено вимогу № 13-24-03-14/3339 про усунення відповідачем порушень законодавства, яку вручено 13.10.2020 головному бухгалтеру Державного професійно-технічного навчального закладу “Чернівецький професійний будівельний ліцей” Герасименко Л.М.

У вказаній вимозі зобов`язано відповідача надати вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядних та інших документів Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області до 12.11.2020.

У позові позивач зазначав, що відповідачем на час звернення до суду з позовом не повідомлено про повне виконання вимоги та усунення порушень в загальній сумі 39041,85 грн, у тому числі щодо відшкодування шкоди, завданої Чернівецькому міському бюджету в загальній сумі 31992,17 грн та відкоригування розрахунків по сплаті єдиного соціального внеску на загальну сумі 7049,68 грн.

Зокрема, позивач стверджував, що відповідачем не усунуто порушення допущені: при підвищенні посадових окладів в частині відшкодування міському бюджету втрат на загальну суму 19446,38 грн; при призначенні та виплаті окремим педагогічним працівникам доплати за класне керівництво; при виплаті викладачам заробітної плати за проведення екзаменів з державної підсумкової атестації на загальну суму 7089,70 грн. Всього в загальній сумі 39041,85 грн, з яких сплата єдиного соціального внеску складає 7049,68 грн.

Водночас, у відзиві на позов, відповідач наполягав, що ним вжито всіх заходів щодо усунення недоліків виявлених під час перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в т.ч: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Положеннями ч. 1, п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті відповідач заперечуючи щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, не обґрунтував зміст своїх заперечень та не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Зокрема, під час розгляду справи по суті, відповідач не надав до суду докази направлення (надіслання) на адресу позивача підтверджуючі документи щодо виконання у повному обсязі вимоги від 12.10.2020 № 13-24-03-14/3339 у строк до 12.11.2020, а саме: відшкодування коштів до бюджету в загальній сумі 39041,85 грн, з яких сплата єдиного соціального внеску складає 7049,68 грн. Не надано такі докази і під час розгляду справи у суті.

Наведена обставина, на думку суду, унеможливлює виконання позивачем приписів пункту 52 Порядку № 550 в частині здійснення аналізу усуненням об`єктом контролю (відповідачем) порушень законодавства за результатами їх зворотного інформування про вжиті заходи.

Посилання відповідача щодо повного відшкодування коштів до бюджету на загальну суму 39041,85 грн, суд не бере до уваги, оскільки до суду не надано належні та допустиму докази на підтвердження проведення перерахування коштів до бюджету на вказану суму, а також списання коштів з наявних рахунків ліцею.

Подані разом із відзивом розрахункові листи працівників ліцею, на думку суду, не свідчать про перерахування коштів до бюджету в сумі 39041,85 грн, а підтверджують тільки утримання коштів із заробітної плати працівників.

Твердження відповідача щодо здійснення головним бухгалтером навчального закладу перерахунку та виведення загальної суми по зайво виплаченій заробітній платі в сумі 4572,82 грн та відкоригування єдиного соціального внеску в сумі 1006,04 грн, що суперечить акту ревізії, на переконання суду, є безпідставним, оскільки належним чином не обґрунтовані останнім та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Інші доводи відповідача суд відхиляє, оскільки вони не спростовують недоотримання в дохід Чернівецького міського бюджету коштів в загальній сумі 39041,85 грн.

Вирішуючи вказаний спір, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог. Натомість, відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо виконання вимоги Держаудитслужби, належних та допустимих доказів не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи відсутність витрат у суб`єкта владних повноважень із залученням свідків та проведенням експертиз, суд приходить до висновку, що судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 189, 194, 241 та 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу “Чернівецький професійний будівельний ліцей” в дохід Чернівецького міського бюджету кошти в сумі 39041,85 грн, з яких сплата єдиного внеску складає 7049,68 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

позивач – Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області (вул. Котляревського, 1, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40479801);

відповідач – Державний професійно-технічний навчальний заклад “Чернівецький професійний будівельний ліцей” (вул. Миколаївська, 38 А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 02549003).

Суддя В.К. Левицький