Рішення № 100313329, 13.10.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року справа № 580/3503/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державна служба України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; далі-позивач) з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14; далі-відповідач) в якій просить скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 17000 грн. №232931 від 13.04.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення державного контролю встановлено порушення та за результатами розгляду справи щодо позивача складено постанову №232931 від 13.04.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. Вважає постанову протиправною, оскільки працівниками Укртрансбезпеки встановлено перевищення вагових норм на 7,64% одиночної вісі, фактична вага склала 11,84т (згідно п. 22.5 ПДР навантаження на одиночну вісь не повинно перевищувати 11т), однак згідно абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу передбачено штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.), а не 17000 грн.

Представник відповідача надав до суду відзив, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час рейдової перевірки, в результаті здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, який здійснював перевезення вантажу (кукурудза), було виявлено, що вагові параметри транспортного засобу перевищували встановлені п. 22.5 ПДР ваговві норми на 7,64%, а саме, навантаження на одиночну вісь становить 11,84 т. при нормативно допустимій 11т. чим порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 22.5 ПДР, про що складено акт проведення перевірки. Вказано, що в спірній постанові помилково зазначено абзац 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», замість абз. 14 частини першої статті 60 Закону, що в подальшому призвело до друкування в змісті порушення та застосування розміру адміністративно-господарського штрафу суми 17000 грн. замість 8500 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.02.2021 В.о. начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок управлінням, згідно якого 26.02.2021 видано направлення №026468 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів зокрема в період з 28.02.2021 по 06.03.2021 року на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км.+811 (ліворуч, праворуч).

06.03.2021 року державними інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки було виявлено, що о 22 год. 33 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км.+811м. - ОСОБА_1 експлуатуючи транспортним засобом марки RENAULT д.н. НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу (кукурудза) з перевищенням встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% включно без відповідного дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданого уповноваженими компетентними органами, а саме: перевищення встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм становить 7,64%, навантаження на одиничну вісь 11,84 т. при нормативно допустимій 11 т. чим порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 22.5 ПДР, про що складено акт проведення перевірки № 271277 від 06.03.2021 року.

13.04.2021 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесено постанову №232931 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції в розмірі 17000 грн. за порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся до суду.

Судом також встановлено, що у відповідності до свідоцтва про повірку засобу вимірювання “ваги автомобільні електронні” №П40М05904920 чинного до 20.05.2021, вимірювальний технічний засіб AR-WIM, яким безпосередньо відбувалося зважування тягача, про що свідчить довідка перебував у робочому стані.

При чому, за результатами зважування складена довідка №036898 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.03.2021 якою зафіксовано повну масу транспортного засобу на рівні 42.79т.: 1 вісь -7,44т.; 2 вісь – 11,84т.; 3 вісь – 7,78т.; 4 вісь – 8,03т.; 5 вісь – 7,7т., а також акт №0057060 про перевищення транспортним засобом нормативів вагових параметрів, а саме на другу вісь.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі – Закон №2344-III) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи.

Відповідно до ст. 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктом 14 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів, ін.

Отже, управління Укртрансбезпеки уповноважене здійснювати рейдові перевірки зокрема в русі враховуючи при цьому наявність затверджено щотижневого графіку та направлення зокрема на здійснення перевірки в період виявлених та зафіксованих порушень.

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та вантажів.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів і забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Згідно ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

-для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі — ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п.п. 20, 21 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

З аналізу вказаних положень Закону №2344-III, вбачається, що автомобільний перевізник, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних обмежень більше ніж на п`ять відсотків, повинен мати дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України при наявності перевищення вагових обмежень не мав.

Щодо виявлених при перевірці додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт порушень, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі — Порядок №879), відповідно до п.п.3-6 якого, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

Дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до п.п. 15, 18, 20 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

З аналізу вказаних положень Порядку №879 вбачається, що при здійсненні габаритно-вагового контролю здійснюється перевірка відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

З матеріалів справи встановлено, що під час рейдової перевірки, в результаті здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, який здійснював перевезення вантажу (кукурудза), було виявлено, що вагові параметри транспортного засобу перевищували встановлені п. 22.5 ПДР вагові норми на 7,64%, а саме, навантаження на одиночну вісь становить 11,84 т. при нормативно допустимій 11т., у зв`язку із чим його віднесено до великогабаритного транспортного засобу.

При цьому, посадовими особами встановлено відсутність дозволу на рух, згідно відмітки проставленої в акті, що позивачем не заперечується.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, однак не перевищує 10% при перевезенні позивачем вантажу без відповідного дозволу.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Даний вид стягнення еквівалентний 8500грн.

Як встановлено судом, 13.04.2021 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесено спірну постанову №232931 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції в розмірі 17000 грн. за порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд звернув увагу, що представником відповідача не заперечується той факт, що винесеною спірною постановою №232931, позивача притягнуто до відповідальності за інше порушення законодавства, ніж яке зафіксоване актом перевірки №271277 від 06.03.2021 року та яке мало місце о 22 год. 33 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км.+811м.

Суд також погоджується з позивачем, що відповідальність за перевищення вагових норм на 7,64% (понад 5%, однак не перевищує 10%), застосовується абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, а не абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III.

За таких обставин постанова про накладення штрафу в розмірі 17000 грн. №232931 від 13.04.2021 року підлягає до скасування.

Однак, суд звертає увагу представника відповідача на п. 32, 34 Порядку №1567 щодо повторного розгляду матеріалів правопорушення, оскільки судом при розгляді даної справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допущено порушення вимог ст. 48 Закону №2344-III (відсутність дозволу, який дає право на рух великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають до задоволення.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №232931 від 13.04.2021 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРОПУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя П.Г. Паламар