Рішення № 100313313, 13.10.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року справа № 580/4849/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства “Медичний центр Надії Бурмаки” про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105) до ПП “Медичний центр Надії Бурмаки” (18008, м. Черкаси, вул. Ложечнікова, 1/1), в якому просить стягнути 32025грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2020 році та 544,85грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи) на підставі ст. 260, 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, у зв`язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за 1 незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю, а також нараховано пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем відзив на позовну заяву не поданий, причини неподання не повідомлені.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватне підприємство “Медичний центр Надії Бурмаки”, як юридична особа, ЄДРПОУ 35675421, зареєстроване 22.01.2008, за видом діяльності 86.21 “Загальна медична практика”.

Черкаським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено аналіз діяльності відповідача відповідно до вимог законів України “Про зайнятість населення” та “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”.

На запити позивача ГУ ДПС в Черкаській області надано інформацію від 09.02.2021 №7/зпі/23-00-24-0115, згідно якої у 2020 році позивач подавав звітність згідно якої середньооблікова кількість штатних працівників 9, з них працівників, яким встановлено інвалідність 1, і який був працевлаштований протягом 1 місяця 2020 року.

11.02.2021 відповідач подав позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 Форма № 10-ПОІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників 10, з них працівників, яким встановлено інвалідність 1.

Позивач листом від 12.05.2021 № 1036/01-27 інформував відповідача про необхідність подання уточненого звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПОІ за 2020 рік в наслідок наявності розбіжності з інформацією відповідача та ГУ ДПС в Черкаській області про середньооблікову кількість штатних працівників.

Відповідач не подав позивачу уточнений звіт.

Листом від 27.05.2021 №08-10/700 Черкаський міський центр зайнятості повідомив позивача, що ПП “Медичний центр Надії Бурмаки” у 2020 році інформацію про попит на робочу силу (вакансії) не подавав.

Листом від 05.07.2021 №2230/01-27 позивач повідомив, що у відповідності до поданого ними звіту останній не виконав норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, а тому має сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 32025грн., а також пеню.

Згідно розрахунку загальна сума заборгованості адміністративно-господарських санкцій станом на 09.07.2021 становить 32569,85грн., з яких 32025грн. - основна сума, 544,85грн. – пеня.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21 березня 1991 року №875-XII (далі – Закон № 875-XII).

Статтею 18 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону № 875-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб і інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 ст. 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ч. 5 ст. 19 Закону №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Також ч. 9, 10 ст. 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Таким чином, з огляду на викладені норми, відповідач зобов`язаний реєструватися у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подавати цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, оскільки у відповідача у 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 10 осіб, а середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів у 2020 році повинна складати одна особа, проте, жодне місце інвалідом протягом року зайняте не було.

Судом враховано, що ні до центру зайнятості протягом 2020 року ні до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідач не подав інформацію про вакансії, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю.

Частиною 1 ст. 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно ч. 2, 4 ст. 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Отже з урахуванням викладеного, загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів, складає 32025грн. У зв`язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідачеві нарахована пеня, сума якої на день подачі позову становить 544,85грн.

Відповідач у повному обсязі в добровільному порядку адміністративного-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2020 році та пеню не сплатив.

При цьому, суд погоджується з позивачем, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, оскільки, яка пропрацювала лише 1 місяць звітного 2020 року, тобто у розрахунку 1 особа х 1 місяць / 12 місяців = 0,08 осіб, за результатами заокруглення 0 осіб з інвалідністю.

Частиною 9 ст. 20 Закону №875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає повному задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Медичний центр Надії Бурмаки” (код ЄДРПОУ 35675421) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю у розмірі 32025 грн (тридцять дві тисячі двадцять п`ять гривень) грн. та 544,85грн. (п`ятдесят сорок чотири гривні вісімдесят п`ять копійок) пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя П.Г. Паламар