Рішення № 100312887, 04.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2720/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконною відмову відповідача у зарахуванні до страхового стражу позивачки періоду роботи в Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня" з січня 2014 року по вересень 2017 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи в Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня" з січня 2014 року по вересень 2017 року.

Ухвалою від 17.06.2021 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату позивачем судового збору в сумі 908,00 грн за кожну заявлену вимогу немайнового характеру.

Ухвалою від 06.07.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 02.08.2021 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2017 позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа. В обліковій картці ОСОБА_1 , яка міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка за формою ОК-5) відсутня інформація про період її роботи з січня 2014 року по вересень 2017 року. В квітні 2021 року позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про зарахування до її стахового стажу періоду роботи в Державному бюджетному закладі охорони здоровя Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня" з січня 2014 року по вересень 2017 року. До заяви позивач додала трудову книжку та довідку ДБЗОЗ "Джанкойська центральна районна лікарня" № 318 від 29.08.2017. Однак, Головне Управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області листом № 2572-1997/М-02/8-2100/21 від 21.04.2021 повідомило позивача про відмову в зарахуванні вищевказаного періоду роботи до страхового стажу, із посиланням на ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач вважає протиправною відмову відповідача щодо незарахування періоду роботи з січня 2014 року по вересень 2017 року до її стархового стажу, у зв`язку зі чим звернулася до суду із даним позовом. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

20.07.2021 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне. 29.03.2021 позивач звернулася до Управління із запитом щодо надання роз`яснення стосовно незарахування до її загального стажу і стажу по вислузі років періоду роботи 2014 - 2017 років на посаді лікаря-анестезіолога у Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня". Дана заява розглянута пенсійним органом відповідно до вимог Закону України від 02.10.1996 № 394/96-ВР "Про звернення громадян" та листом № 2572-1997/М-02/8-2100/21 від 21.04.2021 позивачу повідомлено, який саме стаж є страховим стажем і проінформовано про те, що згідно її облікової картки, яка міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) (персоніфікований облік), відсутня інформація за період з січня 2014 року по вересень 2017 року, у зв`язку з чим, зазначений період роботи не врахований до страхового стажу. Враховуючи те, що здійснити перевірку відповідності сум, зазначених у довідках первинними документами, за наданими довідками про заробітну плату неможливо, оскільки установи, які видали довідки, розташовані в тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, тому відсутні підстави для обчислення пенсії з врахуванням даних, зазначених у спірних довідках. Також, відповідач зазначає, що позивач помилково вважає, що врахування чи неврахування до страхового стажу періоду роботи з 2014 року по 2017 рік, на посаді лікаря-анестезіолога у Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня" є виключною компетенцією Пенсійного фонду України, при цьому ігноруючи положення ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 згідно яких страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

28.07.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій ОСОБА_1 не погоджується із позицією пенсійного органу щодо позовних вимог, вважає її необгрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

29.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про надання інформації щодо незарахування до загального стажу роботи та стажу по вислузі років період роботи з 2014 року по 2017 рік на посаді лікаря-анестезіолога у Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня". До заяви додала трудову книжку від 30.06.2003 та довідку Джанкойської центральної районної лікарні № 331 від 29.08.2017.

21.04.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листом № 2572-1997/М-02/8-2100/21 повідомило позивача про таке.

"…Страховий стаж обчислюється згідно з відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державнго соціального страхування, відповідно до поданої звітності страхувальників, якими Ви перебували у трудових відносинах. Відповідальність за достовірність поданих відомостей несе страхувальник. По Вашій обліковій картці, яка міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхуванні (довідка за формою ОК-5) відсутня інформація за період з січня 2014 року по вересень 2017 року. Тому на сьогодні зазначений період не враховується до страхового стажу…".

Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу в зарахуванні до її страхового стажу періоду роботи з січня 2014 року по вересень 2017 рік, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За змістом ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який, згідно з преамбулою, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, починаючи з 01.01.2004 (день набрання чинності Законом № 1058-IV) обов`язковою умовою зарахування певного періоду до страхового стажу є проміжок часу, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 113 Закону № 1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат та їх пенсійних активів, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону № 1058-IV, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

Таким чином, обов`язковою умовою врахування для обчислення пенсії із заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Суд відмічає, що після 01.07.2000 створена спеціальна інформаційна система персоніфікованого обліку сплата страхових внесків, в якій накопичуються відомості про заробіток, дохід, внески і стаж застрахованих осіб (у тому числі з урахуванням умов роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення). Відомості про застраховану особу подаються страхувальниками та після відповідної обробки на місцевому рівні передаються до Державного реєстру застрахованих осіб. У цій системі містяться відомості про застрахованих осіб за весь період їх трудової діяльності, починаючи з 2000 року.

Судом встановлено, що 29.03.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області з заявою про надання інформації щодо зарахування до її страхового стажу періоду роботи з січня 2014 року по вересень 2017 рік на посаді лікаря-анестезіолога у Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня".

До заяви позивач додала довідку Джанкойської центральної районної лікарні № 331 від 29.08.2017, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працювала в Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня" з 01.08.2012 (прийнята наказом № 2307-к від 31.07.2012) по 14.08.2017 (звільнена наказом № 2579 від 14.08.2017). В період з 01.01.2015 по 28.09.2016, з 13.03.2015 по 20.01.2018 знаходилася у відпустці по догляду за дитиною (накази № 0/3161 від 31.12.2014, № 415 від 27.02.2015).

Також, в матеріалах справи міститься копія трудової книжки позивачки серія НОМЕР_1 від 30.06.2003, з якої суд встановив наступне.

Запис № 20 - 01.08.2012 – прийнята на посаду лікаря анестезіолога Джанкойської центральної районної лікарні (наказ № 2307-к від 31.07.2012) (а. с. 7);

Запис № 26 - 14.08.2017 – звільнена за власним бажанням (запис засвідчений підписом начальника відділу кадрів та печаткою Державного бюджетного закладу охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня", наказ від 14.08.2017) (а. с. 7).

Тобто, досліджені записи в трудовій книжці ОСОБА_1 свідчать про те, що в спірний період з 01.01.2014 до 14.08.2017 вона працювала на посаді лікаря анестезіолога в Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня".

Однак, відповідач у своєму листі від 21.04.2021 № 2572-1997/М-02/8-2100/21 зазначає про неможливість зарахування періоду роботи позивача з січня 2014 року по вересень 2017 рік до її страхового стажу, оскільки Реєстр застрахованих осіб не містить інформації щодо вказаного періоду.

Також, відповідач у відзиві зазначив про те, що здійснити перевірку відповідності сум, зазначених у довідці про заробітну плату неможливо, оскільки установа, яка видала довідку, розташована в тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, тому відсутні підстави для обчислення пенсії з врахуванням роботи позивача на непідконтрольній території Криму у період 2014-2017 років.

Із досліджених судом індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 суд встановив, що страхові внески сплачені до грудня 2013 року включно. Починаючи з січня 2014 року по вересень 2017 року включно відомості щодо сплати страхових внесків щодо позивача у системі персоніфікованого обліку відсутні.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що відповідач правомірно не зарахував до страхового стажу позивачки період роботи з січня 2014 року по вересень 2017 року, позаяк у цей період відсутні докази щодо сплати за ОСОБА_1 страхових внесків у розмірі, не менше мінімального.

Суд відмічає, що з січня 2014 року по вересень 2017 року ОСОБА_1 працювала в Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня" за трудовим законодавством Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.

За правилами ст. 40 Закону № 1058-IV при визначенні страхового стажу і заробітку громадян з 1 липня 2000 року беруться до уваги тільки дані із системи персоніфікованого обліку відомостей.

Також суд наголошує, що у даному випадку відсутні підстави перекладати відповідальність за несплату страхових внесків на страхувальника, оскільки "Джанкойська центральна районна лікарня" не є страхувальником у розумінні норм Закону № 1058-IV та платником єдиного внеску у розумінні норм Закону № 2464-VI.

Відповідно, у розумінні норм чинного національного законодавства, страхові внески ОСОБА_1 за вказаний період не сплачені.

Водночас, як вже було наголошено вище, обов`язковою умовою зарахування певного періоду до страхового стажу є проміжок часу, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належними доказами підтвердив правомірність та обґрунтованість відмови позивачці у зарахуванні до її страхового стажу період роботи в Державному бюджетному закладі охорони здоров`я Республіки Крим "Джанкойська центральна районна лікарня" з січня 2014 року по вересень 2017 року.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи лікарем-анестезіологом в Джанкойській ЦРЛ з січня 2014 року по вересень 2017 року.

За таких обставин, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України в разі відмови в задволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору на користь позивача відшкодуванню не підлягають.

Згідно з наказом голови суду від 29.07.2021 № 05-06/63 головуюча суддя Кисильова О.Й. у період з 20.08.2021 по 20.09.2021 включно перебувала у щорічній основній відпустці, у зв`язку з чим рішення у даній справі ухвалене 04.10.2021.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 73-78, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 112010200