Рішення № 100312873, 13.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 р. № 520/14607/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника відповідача – Задорожної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» (м. Харків, вул. Літературна, 6, 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 третьої групи інвалідності, яке оформлене актом огляду МСЕК №383 від 22.04.2020. Зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико- соціальної експертизи» повторно провести медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на предмет інвалідності та ступеня втрати працездатності.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з вересня 2017 року проходив службу в Збройних силах України у військовому званні солдат військової служби за контрактом за професією радіотехнік, приймав участь в Операції об`єднаних сил з 07.05.2018 по 24.06.2018, що підтверджується довідкою про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькі та Луганської областях, забезпеченні їх здійснення, що підтверджується довідкою про участь №12/1608ООС, виданою командиром військової частини А0501 від 27.08.2018. 23.06.2018 під час проходження військової служби (приблизно об 11 год. 00 хв.) відчув слабкість в лівій руці, порушення мови, запаморочення. Лікувався стаціонарно та проходив реабілітаційне лікування в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща-водиця». Згідно свідоцтва про хворобу №1476 від 30.08.2018 позивачу встановлено діагноз «залишкової явища після гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії від 23.06.2018 з лівобічним геміпарезом. вистебуло-атактичним та астено-невротичним синдромами, незначно вираженими», - захворювання, так, пов`язані із проходженням військової служби, «ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруги ІФК. Дифузії кардіосклероз, СНІ. Гіпертонічна хвороба першої стадії, другого ступеню, ризик 3. Цукровий діабет 2 тип, середнього ступеню важкості, стадія субкомпенсації. Дифузії зоб 1 ступеню, еутиреоз. Гіпертонуючий атеросклероз судин обох нижніх кінцівок ІІ стадії, з ознаками хронічної ішемії ІІ ступеню. Міжхребцевий остеохондроз хребта, лівобічний сколіоз грудного відділу хребта ІІ ступеня без порушення функцій. Плечелопатковий паріатроз, зліва без порушення функцій. Двобічний коксартроз І стадії без порушення функцій. Далекозорість обох очей 0,5 при гостроті зору з корекцією 1,0 на обидва ока» - захворювання, ні, не пов`язані із проходженням військової служби. Згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців №53 від 31.01.2019, захворювання солдата запасу ОСОБА_1 , 1967 р.н. – «залишкові явища після гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії від 23.06.2018 з лівобічним геміпарезом, вестибуло-атактичним та астено-невротичним синдромами, незначно вираженими» - захворювання, так, пов`язане із захистом батьківщини. Згідно довідки до акта огляду МСК серії 12 ААА №989086 від 12.04.2019 позивачу за результатами первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності. Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №013245 від 12.04.2019 позивачу встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності. За період часу з 12.04.2019 по 22.04.2020 позивач проходив лікування неодноразово, що підтверджується випискою КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3401 від 06.09.2019; випискою № 4 від 08.01.2019; випискою № 1655 від 20.03.2020; випискою від 24.02.2020. З 12.04.2019 по 22.04.2020 стан здоров`я позивача значно погіршився. 20.01.2020 позивача направлено для проходження повторного огляду МСЕК. За результатами приведення засідання 22.04.2020 комісією КЗОХ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» складено акт огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 та протокол засідання МСЕК, згідно з яких прийнято рішення про встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності. Позивач із рішенням про встановлення йому повторно третьої групи інвалідності, оформленим актом огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 не погоджується, вважає його протиправним, необґрунтованим та упередженим, таким, що прийняте при неповному з`ясування обставин, що визначено чинним законодавством України.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про хворобу №1476 від 30.08.2018, позивачу встановлено діагноз: «Залишкові явища після гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії від 23.06.2018 з лівобічним геміпарезом, вестибуло-атактичним та астено-невротичним синдромами, незначно вираженими» - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, «Ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруги І ФК. Дифузний кардіосклероз. СН І. Гіпертонічна хвороба першої стадії, другого ступеню, ризик 3. Цукровий діабет 2 тип, середнього ступеню важкості, стадія субкомпенсації. Дифузний зоб І ступеню, еутиреоз. Гіпертонуючий атеросклероз судин обох нижніх кінцівок II стадії, з ознаками хронічної ішемії II ступеню. Міжхребцевий остеохондроз хребта, лівобічний сколіоз грудного відділу хребта II ступеня без порушення функцій. Плечелопатковий паріартроз зліва без порушення функцій. Двобічний коксартроз І стадії без порушення функцій. Далекозорість обох очей 0,5 при гостроті зору з корекцією 1,0 на обидва ока» - ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців №53 від 31.01.2019, захворювання солдата запасу ОСОБА_1 , 1967р.н. - «Залишкові явища після гострого порушення мозкового кровообігу і за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії від 23.06.2018 з лівобічним геміпарезом, вестибуло-атактичним та астено-невротичним синдромами, незначно вираженими» - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААА №989086 від 12.04.2019, позивачу за результатами первинного огляду встановлено третю групу інвалідності.

Згідно Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №013245 від 12.04.2019, позивачу встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності.

За результатами проведення засідання 22.04.2020 комісією Комунального закладу хорони здоров`я «ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» складено акт огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 та протокол засідання МСЕК, згідно з яких вбачається, що прийнято рішення про встановлення позивачу третьої групи інвалідності.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, яке оформлене актом огляду МСЕК №383 від 22.04.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначено Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 3 грудня 2009 р. № 1317.

Згідно п.3 Положення, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.

МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар.

Утворення, реорганізація та ліквідація Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських, міських, міжрайонних, районних медико-соціальних експертних комісій та призначення і звільнення їх керівників визначається Положенням про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ та Положенням про Кримський республіканський, обласний, Київський та Севастопольський міський центр (бюро) медико-соціальної експертизи, які затверджуються МОЗ (п.4 Положення).

За правилами п.15 Положення Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. Процедура огляду (повторного огляду) пенсіонерів з числа військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, що звертаються для встановлення інвалідності, визначається МОЗ з урахуванням особливостей діяльності Служби зовнішньої розвідки.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п.17 Положення).

Згідно п.18 Положення, відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я.

Голова комісії або керівник закладу охорони здоров`я у разі виявлення фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності інформують у триденний строк про це правоохоронні органи.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За наявності заперечень представників фондів соціального страхування комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання (п.19 Положення).

Відповідно до п.20 Положення комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Згідно ст.14-1 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров`я» систему стандартів у сфері охорони здоров`я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти.

Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров`я встановлюються відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я є:

стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) - сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики;

клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних методів надання медичної допомоги та їх послідовність;

протокол надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я - уніфікований документ, що визначає вимоги до реабілітаційних заходів та їх послідовність відповідно до напрямів реабілітації у сфері охорони здоров`я з урахуванням сучасного рівня розвитку міжнародної реабілітаційної науки і практики;

табель матеріально-технічного оснащення - документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров`я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями) та/або мають право на надання реабілітаційної допомоги згідно із законодавством;

лікарський формуляр - перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним.

Галузеві стандарти у сфері охорони здоров`я розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я є також інші норми, правила та нормативи, передбачені законами, які регулюють діяльність у сфері охорони здоров`я.

Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, протоколів надання реабілітаційної допомоги, табелів матеріально-технічного оснащення є обов`язковим для всіх реабілітаційних закладів, закладів охорони здоров`я, їх відділень, підрозділів, а також для фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики та/або мають право на надання реабілітаційної допомоги згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.2 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України від 05.09.2011 №561 ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.

Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування,

участі у трудовій діяльності.

Виражене обмеження життєдіяльності обумовлюється порушенням функцій органів та систем організму, що полягає у вираженому порушенні можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Значне обмеження життєдіяльності виникає внаслідок значних порушень функцій органів чи систем організму, що призводить до неможливості або значного порушення здатності чи можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності, та супроводжується необхідністю в сторонньому догляді (сторонній допомозі).

Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я інваліда та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді. Причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання: одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час; одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; одержані в районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання; одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Великої Вітчизняної воєн та в повоєнний період; пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав; пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; одержані внаслідок політичних репресій; пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; захворювання: отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Згідно п.29.1 акту огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 позивачу встановлено наступний діагноз: «гіпертонічна хвороба 3 стадія 3 ступінь, ризик – 4, явища після гострого порушення мозкового кровообігу, за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії, з помірним ліво бічним геміпарезом, з вестибуло-атаксичним та стено-невротичним синдромами, ДЕП 3 ст.».

Згідно медичного висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020, позивачу встановлений діагноз: «Стійкі наслідки перенесеного ішемічного інсульту в басейні правої середньої мозкової артерії (23.06.2018) з глибоким спастичним лівобічними геміпарезом з акцентом в руці, лівобічною гемігіпестезією. Дизартрія. Посттравматична, гіпертонічна, антисклеротична, дисметаболічна дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст. (2018 р., АТО, ЗЧМТ, контузія головного мозку). Лікворно-гіпертензійний, цефалгічний, виражений вестебуло-атактичний, астено-депресивний, психооранічний синдром. Вегето-судинні та гетеро-іфсцереальні парксизми змішаного типу з синкпальними станами. Легке когнітивне зниження. Нейросенсорна приглухуватість. Церебральний атеросклероз. Полісегментраний остеохондроз грудного відділу хребта. Торакалгія, помірний больовий синдром". Встановлено лікувально- трудові рекомендації, а саме: електрокаляска для вулиці, датчик управління справа.

Діагноз позивача встановлений згідно акту огляду МСЕК №383 від 22.04.2020, за ступенем тяжкості захворювання відрізняється від того, який було встановлено згідно медичного висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020.

Пунктом 1.10 Інструкції №561 встановлено, що при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Виходячи з приписів зазначених вище норм чинного законодавства, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а (адміністративне провадження № К/9901/19298/20), при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Проте, суд зазначає, що у даному випадку, згідно п.29.1 акту огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 позивачу встановлено наступний діагноз: «гіпертонічна хвороба 3 стадія 3 ступінь, ризик – 4, явища після гострого порушення мозкового кровообігу, за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії, з помірним ліво бічним геміпарезом, з вестибуло-атаксичним та стено-невротичним синдромами, ДЕП 3 ст.».

Згідно медичного висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020, позивачу встановлений діагноз: «Стійкі наслідки перенесеного ішемічного інсульту в басейні правої середньої мозкової артерії (23.06.2018) з глибоким спастичним лівобічними геміпарезом з акцентом в руці, лівобічною гемігіпестезією. Дизартрія. Посттравматична, гіпертонічна, антисклеротична, дисметаболічна дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст. (2018 р., АТО, ЗЧМТ, контузія головного мозку). Лікворно-гіпертензійний, цефалгічний, виражений вестебуло-атактичний, астено-депресивний, психооранічний синдром. Вегето-судинні та гетеро-іфсцереальні парксизми змішаного типу з синкпальними станами. Легке когнітивне зниження. Нейросенсорна приглухуватість. Церебральний атеросклероз. Полісегментраний остеохондроз грудного відділу хребта. Торакалгія, помірний больовий синдром". Встановлено лікувально- трудові рекомендації, а саме: електрокаляска для вулиці, датчик управління справа.

Діагноз позивача встановлений згідно акту огляду МСЕК №383 від 22.04.2020, за ступенем тяжкості захворювання відрізняється від того, який було встановлено згідно медичного висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020.

Отже, відповідачем порушено процедуру прийнятті рішення, що виразилась у неповному дослідженні всіх документів, як того вимагають приписи Інструкції №561.

При цьому, щодо можливості втручання суду у дискреційні повноваження відповідача у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на викладене, встановлені у справі обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» (м. Харків, вул. Літературна, 6, 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 третьої групи інвалідності, яке оформлене актом огляду МСЕК №383 від 22.04.2020.

Зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико- соціальної експертизи» повторно провести медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на предмет інвалідності та ступеня втрати працездатності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» (ЄДРПОУ 03327753) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.10.2021.

Суддя В.В. Єгупенко