Рішення № 10031276, 10.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.10                                                                                 Справа № 17/192

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АЕК Інжиніринг”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоДон”, м. Луганськ

про стягнення 246 006 грн. 38 коп.

                    Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: Рябоконь О.В., довіреність № 1 від 05.01.2010.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 197563 грн. 30 коп., пені у сумі 23312 грн. 45 коп., 3% річних у сумі 3686 грн. 04 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 21444 грн. 59 коп.

Представником позивача до канцелярії суду подано заяву про зміну позовних вимог, згідно якої позовними вимогами є вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 197563 грн. 30 коп., пені у сумі 13043 грн. 14 коп., 3% річних у сумі 6543,94 грн. 04 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 28856 грн. 00 коп.

Оскільки позивачем по суті збільшено суми 3% річних та інфляційних нарахувань і зменшено суму пені, то вказана заява може розцінюватись по суті як заява про зменшення та збільшення позовних вимог.

Згідно вимог чинного господарчого процесуального законодавства, відповідач повинен бути проінформований про зменшення чи збільшення позовних вимог, однак позивачем до вказаної заяви не додано доказів надсилання чи вручення її відповідачу. З огляду на що така заява не може бути прийнята судом до розгляду.

Представник відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між МПП „Клімат Мастер”, правонаступником якого відповідно до преамбули статуту є Товариство з обмеженою відповідальністю „АЕК Інжиніринг” (позивач у справі), як Підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АвтоДон»(відповідач у справі), як Замовником, було укладено договір підряду №12/04/07 від 08.05.2007 (далі –Договір).

Пунктами 1.1-1.2 Договору, передбачено, що Підрядник зобов’язується в порядку і на умовах, визначених даним договором, виконати роботи на підставі проекту, наданого Замовником, по монтажу і пуску-наладці систем кондиціонування і вентиляції Замовника в обсязі, передбаченому кошторисною документацією, що є невід’ємною частиною даного Договору, а Замовник зобов’язується прийняти і оплатити роботи Підрядника.

Виконання робіт Підрядником здійснюється на об’єкті Замовника – торгово-розважальному центрі «Кураж», за адресою: м. Луганськ, вул. Буденного.

Згідно пункту 3.1 Договору, оплата робіт за даним договором здійснюється замовником в безготівковій формі в національній валюті України і проводиться замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника в порядку, визначуваному сторонами в даному договорі і підписаних додатках до нього.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, Замовник зобов’язаний здійснювати авансові платежі для придбання матеріалів і комплектуючих згідно графіка виконання робіт.

Як встановлено пунктом 3.3 Договору, Замовник зобов’язаний призвести авансовий платіж для придбання матеріалів та комплектуючих в сумі 989855,00 грн.

Сторони в пункті 3.4 Договору встановили, що щомісячний розрахунок здійснюється Замовником не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт (форми КБ-2в) з урахуванням необхідного авансу для придбання матеріалів і комплектуючих на майбутній місяць.

Пунктом 6.1 Договору, передбачено, що передача-прийняття робіт за даним договором оформлюються актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), які по закінченню виконання робіт Виконавець в двох екземплярах направляє Замовникові.

У пункті 8.3 Договору передбачено, що у разі невиконання Замовником своїх зобов’язань по п. 3.4 Договору Замовник сплачує Підрядчику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10 % суми даного Договору.

Сторонами 07.08.2007 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору на виконання додаткових робіт з використанням комплектуючих та матеріалів Підрядника, загальна вартість яких склала 32715,60 грн.

Відповідно до п. 5.1 Додаткової угоди №1, Замовник зобов'язаний сплатити авансовий платіж на придбання комплектуючих та матеріалів у сумі 24243,60 грн. не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання даної Додаткової угоди.

Також сторонами 07.08.2007 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору на виконання додаткових робіт з використанням комплектуючих та матеріалів Підрядника, загальна вартість яких складає 195823,20 грн. зі сплатою відповідно до п.5.1 Додаткової угоди № 2 авансового платежу в сумі 161798,40 грн. не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання даної Додаткової угоди.

Згідно пункту 5.2 Додаткових угод №1 та №2 щомісячний розрахунок здійснюється не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт форми КБ-2в.

02.06.2008 сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Договору на виконання додаткових робіт з використанням комплектуючих та матеріалів Підрядника, загальна вартість яких складає 154210,80 грн. Оплата вартості фактично виконаних робіт здійснюється Замовником не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт форми КБ-2в по факту виконаних робіт.

Загальна вартість робіт, виконаних Позивачем в рамках Договору № 12/04/07 від 08.05.2007 та додатків до нього, становить 2569839,60 грн.

На виконання умов Договору та додаткових угод до нього, позивач виконав роботи на загальну суму 2569839,60 грн. згідно актів здачі-приймання виконаних робіт за травень 2007 року –жовтень 2008 року. Однак, відповідач умови договору щодо оплати порушив, виконані роботи оплатив частково на суму 2372276,30 грн., у зв’язку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 197563,30 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 23312,45 грн. за період з 23.12.2008 по 20.06.2009, 3% річних у сумі 3686,04 грн. за період з 23.12.2008 по 06.08.2009 та інфляційні нарахування у сумі 21444,59 грн. за період з грудня 2008 року по червень 2009 року.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України. Зокрема, ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 882 ЦК України передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав роботи на загальну суму 2569839,60 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в за травень-вересень 2007 року, листопад 2007 року, квітень-травень 2008 року, серпень 2008 року та вересень-жовтень 2008 року та довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписаними обома сторонами без заперечень та скріпленими їх печатками (а.с.34-126).

Зазначені акти є підставою для здійснення розрахунків, які повинні були відбутись шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання сторонами акут виконаних робіт форми КБ-2в.

Відповідачем у якості передплати та оплати виконаних робіт за Договором було перераховано позивачу 2372276,30 грн.

В порушення умов п. 3.3 Договору відповідач не здійснив повну оплату виконаних робіт, тому за ним утворилась заборгованість, що є предметом спору.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги у сумі 197563,30 грн. слід задовольнити.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 23312,45 грн. за період з 23.12.2008 по 20.06.2009. З приводу її стягнення слід зазначити наступне.

Як вбачається з розрахунку, пеня нараховувалась на суму боргу 197563,30 грн. Однак, позивач ані в позовній заяві ані на вимогу суду чітко не визначив за якими саме актами виконаних робіт і в якій сумі по кожному акту склалась дана заборгованість.

З реєстру платіжних документів за період з 08.05.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 30.07.2009 (а.с.127-128) вбачається, що відповідач при проведенні розрахунків з позивачем за виконані роботи призначенням платежу вказував договір № 12/04/07 від 08.05.2007 без посилання на конкретні акти, тому позивач мав можливість відносити вказані суми на погашення будь-яких актів виконаних робіт, за якими виникла заборгованість в порядку надходження таких коштів.

З огляду на те, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а сторони встановили в Договорі, що оплата повинна відбуватись не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання кожного з актів виконаних робіт, то відповідно і пеня повинна обраховуватись щодо суми боргу за кожним актом окремо.

А оскільки позивачем не надано суду відомостей, за якими саме актами відбулось погашення заборгованості, відповідачем також таких відомостей не надано, адже він здійснював оплату по Договору без зазначення у призначені платежу конкретних актів виконаних робіт, то встановити за який саме період і на яку суму окремо по кожному акту можна нараховувати пеню, без вказаних відомостей не можливо.

Отже, з урахуванням викладеного вище, вимога позивача про стягнення пені у сумі 23312,45 грн. за період з 23.12.2008 по 20.06.2009, підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням на позивача судових витрат у справі в цій частині.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних у сумі 3686,04 грн. за період з 23.12.2008 по 06.08.2009 та інфляційні нарахування у сумі 21444,59 грн. за період з грудня 2008 року по червень 2009 року.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки щодо вимог про обчислення 3% річних не застосовується обмеження строку їх нарахування, то позивачем вірно обчислено період за який вони стягуються, з урахуванням дати останньої оплати відповідачем боргу 22.12.2008 та виникнення остаточної суми боргу за Договором в цілому. Отже, вимога позивача про стягнення 3 % річних у відповідає чинному законодавству, є обґрунтованою та вірно нарахованою.

Стосовно стягнення інфляційних нарахувань у сумі 21444,59 грн. за період з грудня 2008 року по червень 2009 року, які нараховувались також на загальну суму боргу 197563,30 грн., що виникла за Договором, слід зауважити таке.

Як зазначено у листі Верховного Суду України та Міністерства статистики України № 62-97р від 03.04.1997„Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, при вживанні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Однак, позивачем період інфляційних нарахувань визначений з грудня 2008 року, тоді як загальний борг у сумі 197563,30 грн., на який нараховувались втрати від інфляції, виник з 23.12.2009, тобто з наступного дня після останньої оплати відповідачем боргу за Договором, тому вірним періодом обчислення інфляційних нарахувань відповідно вказаного листа, є період з січня 2009 року по червень 2009 року, а отже сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню складає 16940,02 грн.

З огляду на вищевказане, позов підлягає задоволенню частково у сумі основного боргу 197563,30 грн., 3 % річних у сумі 3686,04 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 16940,02 грн. Стосовно стягнення пені в сумі 23312,45 грн. вимогу слід залишити без розгляду. В решті вимог слід відмовити.

з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно задоволених позивних вимог , згідно зі ст. 49 ГПУ України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоДон”, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 40, офіс 506, ідентифікаційний код 21843398 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АЕК Інжиніринг”, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код 14278213, заборгованість у сумі 197563,30 грн., 3% річних у сумі 3686,04 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 16940,02 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 2181,89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 209,31 грн., видати наказ.

3.          В частині стягнення пені у сумі 23312,45 грн. позов залишити без розгляду.

4.          В решті вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 15.06.2010.

Суддя                                                                       О.С. Фонова