Рішення № 10031261, 10.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.10                                                                                 Справа № 10/88

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Коровай", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларедо –Інреал", м. Луганськ

про стягнення 5732 грн. 38 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - Вялова Н.С. - провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 1032 від 21.12.09.;

від відповідача –представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі –продажу № 403 від 04.10.2007 у сумі 5511 грн. 90 коп., штраф –220 грн. 48 коп.

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем в особі філії ВАТ "Коровай" "Луганський хлібокомбінат" (Позивач) та ТОВ "Ларедо-Інреал" (Відповідач) був укладено договір купівлі-продажу № 403 від 04.10.2007 з протоколом розбіжностей.

Згідно п.1.1. договору № 403 від 04.10.2007 Продавець (ТОВ "Ларедо- Інреал") зобов'язався продати Покупцю (філія ВАТ "КОРОВАЙ" "Луганський хлібокомбінат") запасні частини для машин, а Покупець зобов'язався приймати вищевказаний товар та своєчасно сплачувати на підставах передбачених договором № 403 від 04.10.2007. Відповідно до розділу 4 вищенаведеного договору Позивач попередньо сплатив за товар згідно платіжних доручень № 006112 від 06.10.2008, № 006360 від 21.10.2008, № 000561 від 04.02.2009, на підставі виставлених Відповідачем рахунків № 2309/08 від 23.09.2008, № 1209/08 від 12.09.2008, №1901/09 від 19.01.2009. Проте, відповідач продукцію не поставив.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 10.06.2010 №356, за якою просить стягнути 5511 грн. 90 коп. як збитки та штраф –220 грн. 48 коп.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між відповідачем у справі як продавцем та позивачем у справі як покупцем 04.10.2007 укладено договір купівлі-продажу з протоколом розбіжностей.

За даним договором відповідач зобов’язався поставити позивачу запчастини до автомобілів.

Відповідно до п. 4.4 договору оплата затовар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Згідно п. 4.2 договору підставою оплати є рахунок на замовлені товари.

На підставі пред’явлених відповідачем рахунків від 1209/08 від 12.09.2008, №2309/08 від 23.09.2008, №1901/09 від 19.01.2009 позивачем за платіжними дорученнями № 006112 від 06.10.2008, № 006360 від 21.10.2008, № 000561 від 04.02.2009, сплачено загалом 5511 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач підтверджує перерахування передплати у вказаній сумі за договором від 04.10.2007. Відповідач вказані обставини не заперечує, доказів, що спростовували б надані позивачем твердження та докази не надав.

Відповідач зобов’язання з поставки товару за договором не виконав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 538 ЦК).

Відповідно до ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, при отриманні коштів як передплати за поставку товару відповідач повинен був поставити товар позивачу, проте не виконав такого обов'язку.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів при цьому можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Одним з правових наслідків порушення зобов’язання встановлених статтею 611 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків визнається судом обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не оспорив, доказів вчасної та у повному обсязі поставки товару за договором на суму передплати або повернення грошових коштів не надав.

Тому позовна вимога про стягнення 5511 грн. 90 коп. підлягає задоволенню.

Також, є обґрунтованою вимога по стягненню штрафу у розмірі 220 грн. 48 коп., заявлена на підставі п 8.1. договору.

Таким чином, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 102 грн. 00 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою позивача у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларедо – Інреал", м. Луганськ, кв. Шевченко, б. 125, кв. 39, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35025254, на користь Відкритого акціонерного товариства "Коровай", м. Київ, вул. Ялтинська, б. 5-б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00381350, збитки у сумі 5511 грн. 90 коп., штраф у сумі 220 грн. 48 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Рішення підписано 15.06.2010.

СуддяТ.М. Мінська