Рішення № 10031244, 10.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.10 Справа № 8/113

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Руські Тишки Харківської області

до Закритого акціонерного товариства “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”, с. Мілове Луганської області

про стягнення 97100 грн. 00 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 895 від 05.05.2010.;

від відповідача - Шемяков Д.М., довіреність № б/н від 18.04.08.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у розмірі 97100 грн. 00 коп.

Позивач на обґрунтування позову посилається на те, що згідно договору від 01.10.2008 б/н про надання транспортно - експедиційних послуг ним були надані відповідачу послуги на суму 979200 грн., відповідачем було сплачено за надані послуги 882100 грн., що підтверджується актом взаємних розрахунків, заборгованість становить 97100 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву заперечує проти позову, посилаючись на те, що в актах здачі приймання послуг відсутнє посилання на договір від 01.10.2008 б/н про надання транспортно - експедиційних послуг, отже у відповідача не виникло будь-яких зобовязань за вказаним договором.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи суд встановив наступне.

Між позивачем як експедитором та відповідачем як замовником укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.10.08.

Позивачем виконано зобовязань на загальну суму 979200 грн.

Виконання зобовязань позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема, заявками на перевезення та актами здачі-прийняття робіт.

Згідно п. 5.2. договору оплата послуг здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідач надані послуги оплатив частково в сумі 882100 грн.00 коп., які були перераховані до подачі позову до суду. В платіжних документах містяться посилання на виставлені позивачем рахунки, згідно яких здійснювалися оплати.

Отже, такими конклюдентними діями відповідач визнав наявність у нього грошового зобовязання перед позивачем.

На час вирішення спору в суді розмір боргу становить 97 100 грн. 00 коп.

Між сторонами по справі проведено звірення взаємних розрахунків. За результатами звірення складено акт звірення станом на 31.03.2010, згідно якого за даними обох сторін, заборгованість відповідача склала 97 100 грн. 00 коп.

У звязку з невиконанням відповідачем у повному обсязі грошового зобовязання, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Належним доказом перевезення вантажу є вантажна товарно-транспортна накладна.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доводи позивача відповідачем не спростовано, належних доказів виконання у повному обсязі зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Наявність основного боргу у заявленій сумі підтверджується і актом звірення підписаним керівником відповідача та скріплений печаткою.

Заперечення відповідача відхиляються з наступних підстав.

Так, доводи про відсутність в актах виконаних робіт посилань на договір від 01.10.2008 судом відхиляються, оскільки:

- відповідачем не доведено наявність інших правовідносин з позивачем, на підставі яких могли бути складені акти виконаних робіт;

- такі обставини не впливають на результат вирішення даного спору, з огляду на підтверджений актами виконаних робіт факт надання послуг позивачем відповідачу та направлення позивачем вимоги про оплату вказаних послуг (лист від 05.02.2010р. №05/02).

Доводи про не направлення позивачем відповідачу оригіналів ТТН, заявки на перевезення, акту виконаних робіт та рахунку судом не приймаються.

Строк виконання відповідачем грошового зобовязання пов'язується договором з фактом підписання акту виконаних робіт (п. 5.2).

Документи, про нібито відсутність яких вказує відповідач, мали значення для нього до підписання ним акту виконаних робіт.

Підписані сторонами обопільно акти надані суду, а отже строк виконання зобовязання настав.

Є необґрунтованими і доводи відповідача про ненадання йому позивачем рахунків на оплату послуг.

Як вже зазначалося вище строк виконання зобовязання відповідачем визначено у п. 5.2. договору та пов'язується лише з фактом підписання актів виконаних робіт, які були підписані сторонами обопільно.

Крім того, згідно банківських виписок, при оплаті послуг відповідач вказував реквізити рахунків, що свідчить про вручення їх позивачем.

Тому, позовні вимоги по стягненню боргу у сумі 97 100 грн. 00 коп. підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 971 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”, смт. Мілове Луганської області, пров. Заводський, б. 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25365406 на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1: борг у сумі 97 100 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 971 грн. 00 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 14.06.2010.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяТ.М. Мінська