Рішення № 100312301, 12.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року Справа № 480/1377/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1377/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29 січня 2021 року про відмову у призначенні їй пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я;

- зобов`язати відповідача зарахувати до її спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 01.08.2016 року по 10.10.2017 року на посаді лаборанта з бактеріології в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України»;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву від 25.01.2021 про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я.

Свої вимоги мотивує тим, що 25 січня 2021 року позивач подала заяву про призначення їй пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 29 січня 2021 року №4076 їй було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту 2-1 та 16 розділу XV «Про прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003, як працівнику закладів охорони здоров`я. Свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що право на призначення пенсії за вислугу років мають працівники закладів охорони здоров`я, незалежно від віку, які мали вислугу років на відповідних посадах у період, зокрема, до 11.10.2017 року - не менше 26 років 6 місяців, а позивач має недостатню вислугу років - 25 років 11 місяців 27 днів. При цьому, позивача повідомлено, що період роботи з 01.08.2016 року по 10.10.2017 року не врахований до спеціального стажу за вислугу років, оскільки Державна установа «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» не відноситься до закладів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909. З рішенням про відмову в призначенні пенсії позивач не згодна та вважає відмову необгрунтованою та неправомірною, оскільки період роботи з 01.08.2016 року по 10.10.2017 року підтверджується записами в трудовій книжці. Так, з 01 серпня 1990 року вона була зарахована на посаду фельдшера- лаборанта Кролевецької райсанепідстанції. Звільнена з посади 30.12.2019 року в зв`язку зі скороченням штату працівників. Фактично вся її трудова діяльність пройшла на одному робочому місці в одному приміщенні - в Кролевецькій районній санітарно-епідемічній станції. За час роботи позивача декілька разів відбувалась реорганізація закладу - змінювалась його назва та підпорядкування. В зв`язку з ліквідацією з 01 серпня 2016 року Держсанепідслужби України, заклад вчергове був переіменований та став підпорядковуватись Міністерству охорони здоров`я України. Дані обставини підтверджуються записами в її трудовій книжці. З 01.08.2016 року до 11.10.2017 року - в період роботи, який не зарахований відповідачем до стажу, що дає позивачу право на вислугу років, позивач продовжувала працювати лаборантом з бактеріології та виконувати свої функціональні обов`язки, тобто, її трудова функція жодним чином не змінилась. Таким чином позивач просить зарахувати до її спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.08.2016 року по 10.10.2017 року на посаді лаборанта з бактеріології в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України».

Ухвалою від 23.02.2021р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що згідно з поданими документами ОСОБА_1 станом на 11.10.2017 має 26 років спеціального стажу роботи за вислугою років. До спеціального стажу не зарахований період роботи з 01.08.2016 року по 10.10.2017 року, оскільки Державна установа "Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" не відноситься до закладів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25 січня 2021 року подала заяву про призначення їй пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я (а.с.7).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 29 січня 2021 року №4076 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту 2-1 та 16 розділу XV «Про прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003, як працівнику закладів охорони здоров`я, оскільки право на призначення пенсії за вислугу років мають працівники закладів охорони здоров`я, незалежно від віку, які мали вислугу років на відповідних посадах у період, зокрема, до 11.10.2017 року - не менше 26 років 6 місяців, а позивач має недостатню вислугу років - 25 років 11 місяців 27 днів. При цьому, позивача повідомлено, що період роботи з 01.08.2016 року по 10.10.2017 року не врахований до спеціального стажу за вислугу років, оскільки Державна установа «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» не відноситься до закладів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909 (а.с.8).

Не погоджуючись з відмовою у призначенні їй пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я, ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як встановлено із трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , позивач 01 серпня 1990 року була зарахована на посаду фельдшера- лаборанта Кролевецької райсанепідстанції. Звільнена з посади 30.12.2019 року в зв`язку зі скороченням штату працівників (а.с.9-11).

За час роботи позивача декілька разів відбувалась реорганізація закладу - змінювалась

його назва та підпорядкування, так у зв`язку з ліквідацією з 01 серпня 2016 року Держсанепідслужби України, заклад вчергове був переіменований та став підпорядковуватись Міністерству охорони здоров`я України, що підтверджується записами трудової книжки (а.с.10).

З 01.08.2016 року до 11.10.2017 року - в період роботи, який не зарахований відповідачем до стажу, що дає позивачу право на вислугу років, позивач продовжувала працювати лаборантом з бактеріології та виконувати свої функціональні обов`язки, тобто, її трудова функція жодним чином не змінилась.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Право на пенсію за вислугу років, відповідно до п. е ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мають, зокрема, працівники охорони здоров`я за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому, пункту 2-1 розділу XV «Про прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено в яких випадках працівники охорони здоров`я мають право на пенсію до досягнення 55 років.

Відповідно до вказаного переліку в галузі охорони здоров`я право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал, які працювали в таких закладах: Лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспожив служби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно- епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 створено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу. Покладено на Міністерство охорони здоров`я функції з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) (пункт 3 постанови).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 348 відмінено рішення про реорганізацію Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом її приєднання до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ліквідовано Державну санітарно- епідеміологічну службу в Україні.

У зв`язку з прийняттям зазначених нормативно-правових актів та ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби відбулось перейменування закладу, в якому працювала позивач на Державну установу «Сумський обласний лабораторний цент охорони здоров`я».

Відповідно до Статуту Державної установи «Сумський обласний лабораторний цент охорони здоров`я» вказана установа є установою, що належить до закладів громадського здоров`я. Даний центр утворений з метою реалізації державної політики у сфері епідемічного нагляду, що передбачає, зокрема, проведення лабораторних та інструментальних досліжень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Позивач продовжувала працювати у цій установі на посаді лаборанта, характер та умови її праці у зв`язку з перейменуванням установи та віднесенням її до сфери управління МОЗ України не змінились. Та обставина, що після ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби України не було внесено зміни до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не може звужувати право позивача на пенсійне забезпечення.

Таким чином відповідач неправомірно відмовив у призначенні позивачу пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29 січня 2021 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я; зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 01.08.2016 року по 10.10.2017 року на посаді лаборанта з бактеріології в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.01.2021 про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 29 січня 2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 01.08.2016 року по 10.10.2017 року на посаді лаборанта з бактеріології в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 25.01.2021 про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова