Рішення № 100311680, 13.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10254/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні її з одного виду пенсії на інший, а саме призначити та виплачувати державну пенсію в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ), як члену сім`ї військовослужбовця, який згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника, з врахуванням статті 37 цього ж закону, тобто виплаті щомісячно основної пенсії в розмірі не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час виплати пенсії, з одночасним припиненням виплати щомісячної дострокової пенсії за віком, яку ОСОБА_1 отримує в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області з 11 квітня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на виконання Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №440/2187/19, з дня звернення (09 серпня 2021);

- скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №557 від 12.08.2021, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.08.2021 на призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з одного виду пенсі; на інший, а саме призначити та виплачувати їй державну пенсію в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ), як члену сім`ї військовослужбовця, який згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника, з врахуванням статті 37 цього ж закону, тобто виплаті щомісячно основної пенсії в розмірі не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час виплати пенсії: з одночасним припиненням виплати щомісячної дострокової пенсії за віком, яку ОСОБА_1 отримує в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області з 11 квітня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на виконання Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №440/2187/19, з дня звернення (09 серпня 2021).

В обґрунтування вимог зазначила, що вважає протиправною відмову відповідача у переході на пенсійне забезпечення свого чоловіка за Законом № 2262-ХІІ на підставі того, що вона не досягла 60-тирічного віку на момент звернення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов відповідач зазначає про неправомірність доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до положень ст. 30 Закону № 2262-ХІІ та ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058-IV), позивач не має права на перехід на пенсію по втраті годувальника, бо не досягла пенсійного віку 60 років.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримує дострокову пенсію за віком, з 11 квітня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №440/2187/19.

ОСОБА_1 09.08.2021 звернулась до ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою про перехід з вищезазначеної пенсії на пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Рішенням № 557 від 12.08.2021 ГУ ПФУ в Полтавській області відмовлено у зв`язку із тим, що відсутні правові підстави на даний перехід через не набуття позивачем віку 60 років.

Не погодившись з даною відмовою позивач звернулася до суду з вимогою визнати її протиправною та вимогою зобов`язати відповідача здійснити зазначене переведення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею 7, ч. 1,2 ст. 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону №1058-IV , призначається одна пенсія за її вибором.

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (ст. 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Пунктом «б» ч.4 ст. 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, або є особами з інвалідністю.

Статтею 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші.

Водночас п. «в» ч.4 ст. 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються також батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, або якщо вони є особами з інвалідністю.

Факт належності чоловіка позивача до категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується матеріалами справи.

Крім того, на час звернення до відповідача із заявою 09.08.2021 позивач досягла віку 57 років. Доказів, що позивачем укладався повторний шлюб, відповідачем не надано.

Викладене свідчить про протиправність доводів ГУ ПФУ в Полтавській області, викладених у спірному рішенні, щодо відсутності підстав для переведення позивача з пенсії за віком по Закону №1058-ІV на пенсію по втраті годувальника за Законом №2262-ХІІ у зв`язку з не досягненням пенсійного віку.

Однак враховуючи те, що інші питання переведення позивача з пенсії за віком по Закону №1058-ІV на пенсію по втраті годувальника за Законом № 2262-ХІІ відповідачем не досліджувались, суд вважає неможливим перебирання на себе дискреційних повноважень відповідача.

Належним способом захисту прав позивача в даному випадку є покладання на відповідача зобов`язання повторно розглянути подану позивачем заяву та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014 код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №557 від 12.08.2021, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.08.2021 про призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2021 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко