Ухвала суду № 100311520, 13.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/12532/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 липня 2021 року (вх. № 1203/01-24 від 21 липня 2021 року) у частині призначення захисника для складання документів процесуального характеру: "до Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_2 за протиправні дії, бездіяльність та винесення завідомо неправосудного судового рішення - ухвали суду від 12 квітня 2021 року у справі № 534/576/21 (пр. № 1-кс/534/165/21) в рамках к/с № 04580007 за моїм обвинуваченням; клопотання про витребування доказів; інші заяви та клопотання, необхідні для подання даної дисциплінарної скарги",

- визнати не чинними та скасувати наказ Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 1235 від 29 липня 2021 року,

- зобов`язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги належно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 липня 2021 року про що винести відповідне рішення у відповідності пункту 3 частини другої статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу",

- стягнути з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за позовну вимогу про стягнення з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Крім цієї вимоги позовна заява містить вимоги немайнового характеру, а також похідні від них вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, як обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Зважаючи на вищевикладене, позивач повинен сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 908 грн ((2270 грн. х 0,4).

Позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у розмірі 908 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та до позову додано клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі, відбуває покарання у Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№23)" та не має жодних доходів.

Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Наведені вище положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/741/20.

Суд зазначає, що підставою для застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об`єктивно підтверджується майновий стан позивача.

Позивачем надано до суду копію довідки Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 22 січня 2021 року № 15/14/488/ДМ-4, у якій зазначено, що у довічно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доходи за 2020-2021 рік відсутні та довідку Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 19 серпня 2021 року № 52, у якій зазначено, що засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 19 серпня 2021 року кошти на особовому рахунку відсутні, до праці не залучається, заробітку не має.

За приписами підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів.

Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 1 розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за № 1306/31174, до Державного реєстру включаються, зокрема, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів.

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначений розділом Х цього Положення, відповідно до пунктів 1, 6 якого фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Позивачем не надано до суду належних на допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору за подання даної позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, тобто за 2020 рік, а надані позивачем довідки підтверджують лише факт не отримання ним заробітку у 2020-2021 роках в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)", тоді як поняття доходу є значно ширшим, ніж поняття заробітна плата.

Крім того, позивачем не надано до суду й доказів на підтвердження наявності будь-яких з інших умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", за яких у суду виникає право звільнити особу від сплати судового збору, зокрема, не надано доказів того, що позивач є військовослужбовцем або батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда та інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, не надано доказів того, що позивач є одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, не надано доказів, що позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, не надано доказів того, що ОСОБА_1 діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Таким чином, клопотання ОСОБА_1 від 09 вересня 2021 року про звільнення від сплати судового збору необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 5 п`ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачеві.

Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 133, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 908 грн (номер рахунку - UA588999980313101206084016712, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до частини 11 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.О. Удовіченко